Транснаціональні банки в економіці України

До найбільших ТНБ, які активно працюють на ринках країн Центрально-Східної Європи, відносять «Commerzbank», «Reiffeisenbank», «UniCredio», «Erste Bank AG», «Ваnkа Intesa», «Societe Generale», «Саlуоn Ваnk», «ING Bank», «Citigroup» та інші.

Аналіз стратегій виходу ТНБ на ринки цих країн свідчить, що на початковому етапі їх діяльність концентрувалась на обслуговуванні компаній країни походження та міжнародній торгівлі, при цьому внутрішнім ринком країни перебування вони майже не цікавились, а з регіональними банками співпрацювали мало.

Основними мотивами виходу західних ТНБ на ринки цих країн була необхідність обслуговування їх традиційних клієнтів, які розвивали свою діяльність в цих країнах, та участь у процесах приватизації місцевих підприємств. Найпоширенішими формами такого виходу були відкриття власних філій та придбання (створення) дочірніх банків. Така стратегія характерна для «ING Group», «ABN Аmro» та «Citigroup», діяльність яких була зорієнтована, в першу чергу, на обслуговуванні власних корпоративних клієнтів та інвестиційному бізнесі.

Із розвитком місцевого ринку іноземні банки почали переорієнтовуватися на роздрібний бізнес та обслуговування місцевих компаній. Основною стратегією для них стало придбання великих місцевих банків з розвиненою мережею підрозділів з метою повномасштабної експансії на фінансові ринки цих країн, наприклад купівля польського банку «Реkао» італійським «UniCredio», чеського «Ceska Sporitelna» австрійським «Erste Bank», румунського «Ваnkа Comerciala Romana» французьким «Societe Generale», сербського «Eksimbank» австрійським «Ваnk Austria Creditanstalt» тощо.

В цілому ж лідером за масштабами охоплення фінансового ринку Центрально-Східної Європи є австрійський «Reiffeisenbank», який має близько 780 власних підрозділів в 15 країнах цього регіону. Серед інших провідних банків можна виділити: італійський «UniCredio» (1207 підрозділів у 7 країнах) ; німецький «Нуро Vereinsbank» і його австрійський дочірній підрозділ «Ваnk Austria Greditanstalt» (спільно мають 905 підрозділів у 13 країнах) ; австрійський «Erste Bank AG» (1318 підрозділів у 4 країнах) ; а також французький банк «Societe Generale» та італійський «Ваnkа Intesa» (відповідно мають 665 та 475 підрозділів). Загалом ці банки контролюють більше 60% фінансового ринку країн Центрально-Східної Європи.

Незважаючи на значну лібералізацію та швидкі темпи розвитку банківської системи країн Центрально-Східної Європи, національним банкам цих країн не вдалося створити конкуренцію провідним ТНБ Західної Європи. Навпаки, вони були придбані або поглинуті транснаціональними банківськими групами провідних країн світу та стали частиною їх світової мережі.

Останніми роками в Україні прослідковується аналогічна ситуація, банки з іноземним капіталом поступово розширюють свою присутність на вітчизняному ринку. Серед найбільших міжнародних банків, які працюють в Україні шляхом створення дочірнього банку або частковій участі в капіталі вітчизняних банків можна віднести «Reifteisenbank», «Саlуоn Bank», «ING Ваnk», «Citigroup», «HVB Ваnk» та інші. Іноземні банки також ведуть переговори з провідними вітчизняними банками щодо можливості їх придбання.

Так, у серпні 2005 р. було укладено договір про купівлю українського банку «Аваль» австрійською групою «Raiffeisen International».

Переговори з продажу іноземним інвесторам ведуть й інші системні банки України – «Укрсоцбанк» та «Укрсиббанк». На думку експертів найбільші шанси придбати «Укрсоцбанк» має російська група «Альфа», яка вже має в Україні дочірній банк «Альфа-банк» (Україна), а «Укрсиббанк» – французький банк «Societe Generale». Про бажання придбати український «Ощадбанк» оголосило керівництво австрійського «Erste Bank AG». Зацікавленість у виході на український ринок шляхом придбання фінансових структур висловили також італійський «Ваnkа Intesa SpA» та турецький «Finansbank Group».

Купівля вищезазначених системних банків України іноземними інвесторами може призвести до різкого підвищення долі іноземного капіталу в банківській системі України (див. табл. 2). За таких умов іноземні банки контролюватимуть близько 23-27% ринку.

Купівля вищезазначених системних банків України іноземними інвесторами може призвести до різкого підвищення долі іноземного капіталу в банківській системі України (див. табл. 2). За таких умов іноземні банки контролюватимуть близько 23-27% ринку.

 

 

Придбання та поглинання іноземними установами провідних вітчизняних банків залучає їх до загальносвітових процесів транснаціоналізації, але водночас це зменшує перспективи створення на їх базі крупних міжнародних банків та певною мірою послаблює позиції всіх вітчизняних банків на національному фінансовому ринку. З іншого боку, входження іноземного капіталу до великих системних банків сприятиме підвищенню рівня їх капіталізації та впровадженню міжнародного досвіту ведення банківської справи.

Однак відсутність в Україні власних ТНБ може поставити її у залежність від іноземних фінансових установ, які визначатимуть напрямки та динаміку розвитку цих процесів в Україні. У зв´язку з цим основними складовими транснаціоналізації банківської діяльності вітчизняних банків мають стати:

• концентрація та централізація банківського капіталу, підвищення рівня їх капіталізації;
• технічне оновлення та перебудова організаційної структури управління зорієнтованої на міжнародний бізнес;
• створення закордонної мережі банківських підрозділів;
• розвиток і посилання позицій фінансово-промислових груп за участю національних банків;
• підвищення долі міжнародних операцій в сукупній діяльності, вихід на міжнародні фінансові ринки тощо.

Але потрібно відмітити що ТНБ все ж таки активно впроваджуються на українські фінансові ринки. Прикладом цього може послужити Райффайзен Банк Аваль. Райффайзен Банк Аваль входить до банківської холдингової групи Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ (Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ, далі – Райффайзен Інтернаціональ). Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» зареєстровано 27 березня 1992 року (до 25 вересня 2006 року – Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль»). Станом на 1 січня