Транснаціональні банки в економіці України

Станом на 1 квітня 2007р. Райффайзен Банк Аваль має: статутний капітал – 2, 1 млрд. грн, власний капітал -. 3404 млрд. грн, активи -. 31124 млрд.. Грн, чистий прибуток – 180 млн. грн. Райффайзен Банк Аваль продовжує займати лідируючу позицію за розміром активів серед українських банків. Послугами банку на початок 2007 року користувалися 3, 9 млн. приватних клієнтів та понад 240 тис. юридичних осіб. Вихід українських банків на міжнародний ринок за рахунок створення розгалуженої та гнучкої мережі філій або встановлення кореспондентських відносин із зарубіжними банками дозволять їм залучати нові інвестиції в Україну та додаткові фінансові ресурси, що дозволить банкам в свою чергу зайняти найбільш стійке і стабільне положення на фінансовому ринку. Українські банки цілком можуть переймати багатий досвід діяльності ТНБ, особливо в умовах, коли Україна прагне інтегруватися у світове господарство.

Розвиток мережі закордонних підрозділів, підвищення технічних та комунікаційних можливостей вітчизняних банків нададуть їм змогу не тільки фінансувати міжнародну торгівлю, проводити масштабні операції з валютою та кредитними угодами, а й виступати в ролі банків-лідерів міжнародних консорціумів, організовувати фінансування великих капіталомістких проектів, надавати високоспеціалізовані фінансові послуги.

Найперспективнішими ринками для створення банківських підрозділів є країни, з якими Україну пов’язують тривалі торгово-економічні відносини. Це, в першу чергу, країни СНД та країни Східної Європи. Як і для більшості банків світу, основними спонукальними мотивами виходу на іноземні ринки для них є необхідність «слідування за традиційними клієнтами» з метою обслуговування їх закордонної діяльності. Але масштаби та напрямки такої діяльності залежатимуть, у першу чергу, від розвитку закордонної діяльності таких клієнтів.

На жаль, українські банки, як і банки інших країн, що розвиваються, не мають ресурсів, достатніх для створення конкурентоспроможних мереж за межами своїх країн, і не здатні надавати своїм клієнтам певні види послуг міжнародного рівня. Однією з альтернатив транснаціоналізації для них є створення альянсів з розвиненими ТНБ світу, наприклад, міжнародних банківських консорціумів (спеціалізованих і загального характеру).

Створення в Україні спеціалізованих банківських консорціумів за участю іноземних банків може бути направлена, в першу чергу, на фінансування великих державних та корпоративних проектів, зокрема, в сфері розвитку найінтегрованіших у міжнародних масштабах галузях енергетики, нафтотранспортних та газотранспортних мереж, транспортних магістралей, високотехнічного машинобудування, суднобудування тощо.

Враховуючи те, що економіка України є відкритою розвиток консорціумів загального характеру для фінансування міжнародної торгівлі має непогані перспективи. Подібні альянси також нададуть можливість іноземним банкам просувати свої фінансові послуги через мережу філій національного банку, а національному банку використовувати інфраструктуру іноземного банку для здійснення міжнародних операцій.

 

 

Транснаціональні банки займають істотне місце в сучасних міжнародних економічних відносинах. Будучи породженням і проявом процесу інтернаціоналізації, транснаціональні банки вплинули на розвиток процесу глобалізації. Цей порівняно новий науковий термін вже одержав широке поширення, хоча ще не має усталеного і чіткого визначення.

Процес глобалізації має загальний характер і знаходить відображення у багатьох науках, у першу чергу в економічній науці, причому фінансова глобалізація і відповідно діяльність ТНБ мають пріоритетне значення. Діяльність ТНБ впливає на світові процеси, обумовлюючи зростаючу взаємозалежність транснаціональних управлінських структур і держав. Тому представляється необхідним вивчення сучасних напрямків діяльності ТНБ у нових умовах, що існують в світовому господарстві. Міжнародні банківські компанії зіштовхуються в даний час з великими труднощами в справі мобілізації і розміщення капіталів. Ефективність мобілізації засобів транснаціональними банками визначається такими факторами:

- Фінансові ринки швидко розростаються в інститути глобального масштабу і багато хто з них (наприклад, ринки депозитів у євровалютах, ринки іноземних валют, державних цінних паперів) стають такими ринками, які пов'язують Європу, Північну Америку і Східні країни в єдину фінансову мережу, що функціонує безперервно. Не відстають і ринки акцій, а також ф'ючерсні ринки з розгалуженими по всьому світу операціями в прагненні задовольнити як можна більше число компаній і розширити фінансовий інструментарій;

- Застарілі методи кредитування трансформуються в нові фінансові інструменти і способи мобілізації капіталу. З найбільш важливих тенденцій можна назвати позички під цінні папери і найбільші взаємні фонди В Останнім часом ТНБ усі частіше стикаються з труднощами в залученні недорого коштуючих депозитів, тому вони займаються пошуком фондів, заохочуючи таким чином всілякі фінансові інновації, залучаючи ТНБ у конкурентну боротьбу за фінансові ресурси не тільки один з одним, але і з тисячами інших фінансових інститутів. Багато позичальників також відкрили для себе інноваційні способи поповнення власних фондів, наприклад, шляхом продажу короткострокових векселів інвесторам, не вдаючись до допомоги банківських установ;

- У багатьох країнах