Туристичні ресурси Куби

В найближчий час Куба має намір зробити акцент на розвитку туризму у північних районах провінції Камагуей (Camaguey). Понад 120 кілометрів білосніжних пляжів, відгороджених від хвиль Атлантики протяжними кораловими рифами, цілком можуть скласти конкуренцію популярному курорту Варадеро. Зараз готелі регіону мають у цілому 1, 5 тисячами номерів. У рамках реалізації нової програми тут будуть побудовані 25 нових готелів і створена відповідна інфраструктура.

Величезна кількість готелів різних рівнів впродовж року приймає понад мільйон туристів. Оснащення приміщень і обслуговування мешканців не поступається за своїм рівнем кращим готелям Європи, хоча коштує все це помітно дешевше. Тут можна вибрати для себе готель будь-якого цінового сегменту, при цьому сервіс не постраждає. Традиційною послугою є надання постояльцям можливості відпочивати на власному пляжі без додаткової оплати лежаків, парасольок та рушників. У номерах обов'язкова система регулювання клімату, телебачення, бар та сейф. Готельні ресторани забезпечують гостей бездоганним меню з можливістю вибору між шведським столом та замовленням.

Готелі піклуються про розваги для своїх гостей, пропонуючи їм різні шоу, анімацію та спортивно-розважальні програми. У туристів завжди є вибір цінового рівня наданих послуг.

Найвимогливіші клієнти, як правило, зупиняються в VIP-готелях з високим рівнем обслуговування та благоустрою. В інфраструктуру таких готелів обов'язково інтегровані салони краси, SPA-центри, фешенебельні ресторани, велика кількість організацій побутового обслуговування. Люди, котрі бажають не розлучатися під час відпочинку зі своїми близькими, зазвичай зупиняються у сімейних готелях. Їх особливість полягає у спеціальному режимі функціонування служб готелю, яке спрямоване на повноцінне задоволення потреб, як дорослих, так і дітей. Тут працюють фахівці-педагоги, використовуються дитячі навчальні та розважальні програми, номери оснащені відповідними меблями та обладнанням. Вони також передбачають ресторани і бари, боулінги, Інтернет-кафе, SPA-комплекси і багато іншого.

Декілька кубинських готелів призначені спеціально для прийому молодих постояльців. Це молодіжні готелі, що входять в мережу «Sol Melia», які пропонують гарне харчування «все включено», яскраву анімацію та модні DJ-програми.

Основні транспортні системи Куби були побудовані до революції: центральна залізниця – на початку XX століття, центральна автомагістраль – у 1930-х роках, авіаційне сполучення у 1940-х роках. Впродовж 1960-1970-х років стан залізничної мережі погіршився, а довжина шосейних та грунтових доріг зросла майже вдвічі. Наприкінці 1980-х років на Кубі було 13116 км доріг з твердим покриттям. Одним з досягнень післяреволюційної Куби стало створення торгового флоту: якщо у 1959 році в країні було лише 14 морських суден водотоннажністю 58000 т, то до 1989 року Куба володіла 117 суднами. Однак у 1990-х роках робота кубинського торговельного флоту була практично паралізована через відсутність палива у зв'язку з різким скороченням поставок російської нафти.

Авіаційний транспорт. На Кубі існують місцеві авіамаршрути. Для іноземців вони досить дорогі.

 

Автобусне сполучення. Кубинський автобус – це основний міський транспорт. Він становить частину міської культури Куби і ласкаво йменується «camello» (верблюд). Розкладу руху міських автобусних маршрутів немає. Проїзд у міському автобусі коштує 10 сентаво. Також на Кубі є автобуси, які призначені для поїздок на далекі відстані. Їх називають «gua-gua».

Залізничний транспорт. Відправлення поїздів нерідко відміняють. Для іноземців ціни на квитки у 20 разів вищі, ніж для місцевих жителів. Наприклад, з Гавани до Камагуей, який розташованого в центрі країни, іноземець доїде за $ 19, 5, а кубинець – за 19, 5 песо. Потяги дуже часто запізнюються, деколи на 20 годин.

Місцевий транспорт. Транспорт тутешніх селян і міської бідноти – «екологічно чистий» велосипед. Напрокат велосипед можна взяти в готелях або в місцевих жителів. Ціни відрізняються залежно від «совісті» господарів – від $ 1 на день до $ 1 на годину. Існують спеціальні велостоянки за 1-2 песо.

Таксі. У Гавані є три компанії таксі, всі державні. «Cubanacan» – найдорожча, обслуговують мерседеси; «Turistaxi» – обслуговують японські сірі малолітражки з кондиціонерами; «Panataxi» – обслуговують «Лади», зовсім недорого, але ця компанія працює тільки в столиці. У провінції, в готелях і в туристичних центрах можна знайти таксі «Cubanacan» і «Turistaxi». Надійніше зловити таксі біля входу в готель. На вокзалах є міжміські автобуси та групові таксі, які є дешевшими. Вони курсують між містами.

Оренда автомобіля. Для оренди досить мати при собі закордонний паспорт або картку готелю. Для пересування островом найзручніше орендувати автомобіль. Разом зі страховкою (близько $ 10) це буде коштувати від 50 до 75 доларів на день.

Національна одиниця Куби – кубинський песо, що дорівнює 100 сентаво. Ввозити іноземну валюту на Кубу можна в будь-якій кількості, а ось вивіз кубинської валюти забороняється.

У країні поширені операції з міжнародними пластиковими картками з простим обміном з міжнародної валюти на гроші Куби. Іноземці можуть розрахуватися конвертованими песо «CUC» на підставі резолюції Центробанку від 09-04-2005 р. Зокрема в портах на місцях стоянки суден, на причалах, в терміналах і в зонах безмитної торгівлі duty free всі ціни вказуються в конвертованих песо, хоча можна розрахуватися дол. США з комісією у 10%.

У країні по суті перебувають в обігу 2 види грошей Куби:

внутрішні песо перебувають в обігу як внутрішні гроші Куби, що використовуються при розрахунках з туристами.

конвертований песо. Ця валюта прив'язана до курсу USD. Розрахуватися в магазинах можна тільки цією валютою на Кубі і ніякою іншою. На конвертованих песо є напис «pesos covertibles».

Іноземна валюта на Кубі у вигляді грошей (євро, англійські фунти, канадські долари і швейцарські франки) обмінюються на гроші Куби без комісії, лише за міжнародним курсом обміну валюти. Валюту на Кубі можна змінити: в обмінних конторах CADECA; в аеропорту прибуття або відльоту; в банках.

Іноземці, які відвідують Кубу, повинні мати візу, видану кубинським консульством за кордоном. Якщо перебування в країні перевищує термін, який вказаний у візі, її можна продовжити в головних готелях. При вильоті з країни пасажири повинні сплатити аеропортний збір – 20 доларів США. Туристи не повинні заповнювати митну декларацію. Вільним від митних зборів є ввезення в країну особистих речей в розумних межах.

Забороняється ввозити на Кубу автомашини, мотоцикли та запасні частини до них; наркотики та всі види порнографічних матеріалів; кубинські грошові знаки, за винятком тих випадків, коли їх мають при собі пасажири, що прибувають з країн, з якими Куба підписала двосторонні угоди з даного питання; вогнепальну зброю, за винятком рушниць для спортивної полювання, що належать туристам, які приїжджають в країну з цією метою і мають відповідний дозвіл, що видається на Кубі після прибуття.

Якщо туристи під час перебування на Кубі купують в магазинах товари тривалого користування або цінності, то вони повинні мати відповідний чек на покупку, щоб пред'явити його при виїзді. Дозволяється безмитне вивезення не більше 4 коробок місцевих сигар при пред'явленні чека. Не допускається вивезення з країни предметів, що є національним надбанням, дорогоцінних металів, морських раковин, предметів старовини та деяких видів рослин і тварин.