Творча спадщина І. Г. Мясоєдова (дослідження методу стилетворення в українському образотворчому мистецтві початку ХХ століття)

Трактування І. Мясоєдовим античної міфології, релігійної тематики, українських фольклорних мотивів головним чином проходило крізь призму неокласичних варіантів виконання і стилю модерн.

Неокласичні форми відображення дійсності – головний компонент творчого методу художника, який простежується практично в кожному художньому творі (живописному чи графічному). Ця спрямованість у творчості І. Мясоєдова та художників його часу полягає в певній опоетизації історичних подій, в безконфліктності відображеного моменту й естетичній спрямованості твору. Формотворчі принципи відображення фольклорного чи міфологічного змісту у творчості майстра йдуть через академічне трактування форми, хоча хвиля естетизму змусила його підкорятися загальним вимогам століття.

Стиль модерн як ознака епохи – це особлива сторінка творчого життя І. Мясоєдова. Його мистецтво завжди було спрямоване на культ краси. Це була його внутрішня сутність і філософія. Декоративна вишуканість творів нерідко поєднувалася з утаємниченою символікою змістового навантаження або ж просто була позначена видовищною салонністю. Саме цей стиль став для Мясоєдова стимулом у створенні цілої серії “серпантинних танців”. Працюючи в багатьох видах і жанрах образотворчого і сценічного мистецтва та над графічним оформленням журналів, художник у руслі модерну найповніше виразив своє природне прагнення до орнаментально-декоративної умовності лінії.

Моральне бачення І. Мясоєдова соціально-політичних подій виражається через символічний алегоризм і філософію християнства у творчому методі, де головними темами виступають події світової війни та соціальних революцій. Естетичним символізмом і проблемами богошукання пронизано більшість творів майстра. Тому абсолютизація художньо-філософського мислення наближає його до теоретиків релігійного світосприйняття. Однак, і для цієї групи творів характерне світське трактування сцен, несумісних із традиційним іконописом. В інших полотнах художник допоміжними засобами алегорії прагне сформулювати сутність соціального зла. Створюючи картини на теми апокаліпсису епохи, громадянських воєн та революції, митець створює алегоричну інтерпретацію відображення дійсності, а за викривальними засобами наближається до мистецтва плакату. Дослідження життєвого і творчого шляху митця дозволило здійснити систематизацію художньої спадщини І. Мясоєдова, каталогізацію його творів, які переважно зберігаються у князівстві Ліхтенштейн (тут у 1992 році за допомогою автора було створено Товариство ім. І. Г. Мясоєдова, відомого там як Євген Зотов) ; вивчення дореволюційних видань, мемуарних спогадів та архівних матеріалів значно збагатило творчий образ майстра, що розширює наші знання про цей період і допомагає проаналізувати художнє життя України на початку ХХ століття.

Загальна система принципів художнього мислення у формотворчості і методиці побудови стилістичної мови на історичному та культурному фоні епохи дає підстави сприймати художню особистість І. Мясоєдова як одного з яскравих представників творчої інтеліґенції України ХІХ – початку ХХ століть. Його мис-тецтво за масштабністю виявів та ідейною суттю піднялося значно вище загаль-ноприйнятих завдань, а тому повинне зайняти належне місце на сторінках історії національної культури.

 

 

1 Коваленко А. Иван Мясоедов – художник Серебряного века. – Севас-тополь: Мир, 1998. – 204 с. : ил. (Монография).

2 Коваленко А. Українські фольклорні мотиви у творчості російського художника Івана Мясоєдова //Діалог культур: Україна у світовому контексті. Мистецтво і освіта: Збірник наукових праць / Упорядн. і відп. ред. С. Черепанова. – Львів: Каменяр, 1998. – Вип. З. – С. 514 – 521.

3 Коваленко А. Тема України у творчості Івана Мясоєдова. 1881-1953 // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Збірка наукових праць вузів художньо – будівельного профілю України і Росії / Під заг. ред. Н. Тре-губ. – Харків: ХХПІ, 1998. – Вип 4-5. – С. 116 – 118.

4 Коваленко А. Стиль модерн в творчестве И. Г. Мясоедова: По следам одной выставки и всей жизни //Культура народов Причерноморья: Научный журнал. – Симферополь: СГУ; Межвузовский центр “Крым”. – 1998. – № 5. – С. 233-238.

5 Коваленко А. Фрагмент картини художньо-освітнього розвитку на Полтавщині наприкінці XIX – початку XX століть //Вісник Львівської академії мистецтв. Спецвипуск /Упоряд. – ред. Р. Шмагало. – Львів: Українські технології, 1999. – С. 149-155.

6 Коваленко А. Традиции и новации в искусстве Ивана Мясоедова (1881-1953) // Проблемы провинциальной художественной культуры: Сборник научных трудов. – Курск: Изд-во “Курск”, 2000. – Вып. 2. – С. 105-114.

7 Коваленко А. Художник – тореадор: Правда і легенди про Івана Мясо-єдова //Криниця. – 1991. – № 4 (8). – С. 24 – 27. : іл.

8 Коваленко А. Жизнь-легенда //Художник. – 1993. – № 1-2. – С. 23-26. : ил.

9 Коваленко А., Бардакова Ю. У відблисках Срібного віку //Київ. – 1994. – № 3- 4. – С. 167-168.

10 Коваленко А. Український світ у творчості Івана Мясоєдова // Обра-зотворче мистецтво. – 1999. – № 3- 4. – С. 90-92. : іл.

Коваленко А. І. Творча спадщина І. Г. Мясоєдова (Дослідження мето-ду стилетворення в українському образотворчому мистецтві початку XX століття). – Рукопис.

 

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17. 00. 05 – образотворче мистецтво. – Львівська академія мистецтв, Львів, 2001.

Дисертація присвячена художній спадщині і методу стилетворення у мистецтві І. Г. Мясоєдова. На прикладі цієї обдарованої особистості досліджуються проблемні аспекти розвитку художньої культури початку XX століття.

Аналізуючи творчі шляхи І. Г. Мясоєдова, його пошуки стилю і методів виконання твору, дисертант проводить широкий порівняльний аналіз зі стилістичними шуканнями митців того часу у контексті філософсько-релігійних, соціально-політичних і морально-естетичних категорій. Висвітлюючи основні етапи формування І. Мясоєдова як творчої особистості, автор дає оцінку його ролі у художній культурі України початку XX ст., показує проблемні аспекти вивчення вітчизняного мистецтва в еміграції та повернення несправедливо забутих імен художників на сторінки історії вітчизняної культури. Комплексний розгляд творчої спадщини художника охоплює широкий бібліографічний аналіз закордонних джерел.

Ключові слова: мистецтво України, творчість І. Мясоєдова, атрибуція, творчий метод, стиль модерн, символізм, алегорія, мистецтво в еміграції.

 

Коваленко А. И. Творческое наследие И. Г. Мясоедова (Исследование метода стилеобразования в украинском изобразительном искусстве начала XX века). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17. 00. 05 – изобразительное искусство. – Львовская академия искусств, Львов, 2001.

Диссертация посвящается художественному наследию, методу и стилеобра-зующим принципам в искусстве И. Г. Мясоедова, на примере которого исследуют-ся проблемные аспекты украинской художественной культуры начала XX века.

Анализируя творческие пути И. Г. Мясоедова, его стилеобразующие методы исполнения произведений, диссертант одновременно проводит широкий сравни-тельный анализ его искусства со стилистическими поисками мастеров того време-ни с позиций философско-религиозных, социально-политических и нравственно-эстетических категорий. Осветив основные этапы формирования И. Мясоедова в творческую одаренную личность, автор дает оценку его роли и места в художест-венной культуре Украины начала XX века. Освещает проблемные аспекты изу-чения искусства в эмиграции и возвращения забытых имен художников на стра-ницы истории отечественной культуры.

Через систему подразделов автор все произведения И. Г. Мясоедова разложил на ряд категорий, где рассматриваются принципиальные позиции художественно-го пластического языка и эстетической направленности, имевшей место в искус-стве XX века. В качестве главных направлений выступает античная мифология, отображение украинского фольклора, традиций, темы христианства и религиоз-ные сюжеты, а также мотивы, связанные с поисками “Вечной красоты”, как фор-мы отражения мира, преломленные через стиль модерн и символизм.

Истоки метода стилеобразования И. Мясоедова лежат в стилевых поисках и устремленности лучшей части творческой интеллигенции Украины, России и Западной Европы конца XIX – начала XX века. Для этой цели автор разложил все произведения художника на ряд стилеобразующих категорий: “Неокласси-цизм и художественная культура мифа”, “Поиски “Вечной красоты” и трактова-ние фольклорных мотивов в изобразительной стилистике модерна”, “Символизм и философия христианства в творческом методе”, “Реалистическое в стилистике художественной формы. Метод аллегории”. Для каждой из них И. Мясоедов создал свою стилеобразующую систему и метод исполнения.

Совершенно особое место занимают произведения, созданные художником в эмиграции (1922 -1953 гг.). В Берлине он участвовал в выпуске журнала “Рус-ский Берлин”, создал целую серию живописных портретов, в которых достиг вершин в выражении психологических характеристик, писал декорации и эскизы костюмов для театральных постановок и кино, и даже сам снимался в роли русского боярина.

Диссертант делает вывод о четкой ориентации И. Мясоедова в стилевых поисках, о схожести его методологических подходов к исполнению произведения искусства с мастерами его времени, определяет роль и место И. Г. Мясоедова в общекультурном художественном процессе XX века.

Ключевые слова: искусство Украины, творчество И. Г. Мясоедова, атрибу-ция, творческий метод, стиль модерн, символизм, аллегория, искусство в эмигра-ции.

 

Kovalenko A. I. The artistic heritage of I. G. Myasoedov (The research of method and style of the Ukrainian fine arts in the beginning of the XXth century). – Manuscript.

Dissertational thesis for obtaining a Scientific degree of Candidate in Art Sciences, History and Theory of Arts; speciality 17. 00. 05 – fine arts. – Lviv Academy of Arts, Lviv, 2001.

The dissertation is devoted to the heritage, method and research of style in the art of I. G. Myasoedov. This talented person is an example wich helps to investigate the problem full aspects of studing of Ukrainian fine arts in the beginning of XX century. Analyzing the trends of Myasoedov I. G. as an artist, his research of style and his methods of creating the works, the author of the dissertation at the same time, compares his works of art using the stylistic research of artist in this period from religious, social and aesthetic points of view. Having told about the main periods of formation of Myasoedov as a talented creative person, the author appreciates his role and his place in Ukrainian art at the end of XIX and at the beginning of XX centuries. He also throws light upon the aspects of studing the art of artists who left the country, and return the artists’names, unknown before, to the history of home culture.

The author studies the heritage of the artist in complex and gives a large bibliographical survey of the sources from abroad.

Key words: Ukrainian art, artistic creativity of I. Myasoedov, attribution, creative method, art nouveau, symbolism, allegory, foreign art.