Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Типологічні відповідності українського та німецького натуралізму останньої третини ХІХ ст.

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА
 
КЕБАЛО МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ
 
УДК 82 (477) +82 (430)
 
Типологічні відповідності українського та німецького натуралізму останньої третини ХІХ ст.
 
10. 01. 05 – порівняльне літературознавство
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
ТЕРНОПІЛЬ – 2002
 
Роботу виконано на кафедрі історії української літератури Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор ТКАЧУК МИКОЛА ПЛАТОНОВИЧ, кафедра історії української літератури Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, завідувач, професор.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор МАТВІЇШИН ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ, кафедра світової літератури Прикарпатського державного університету імені Василя Стефаника, завідувач, професор; кандидат філологічних наук, доцент РИХЛО ПЕТРО ВАСИЛЬОВИЧ, кафедра зарубіжної літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доцент.
Провідна установа: кафедра теорії літератури та компаративістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.
 
Загальна характеристика роботи
 
Актуальність теми. Проблеми натуралізму цікавлять українських літературознавців давно. Однак у силу тих обставин, що в недалекому минулому спосіб інтерпретації стильових та ідейно-тематичних характеристик натуралістичної літератури вкладався в рамки лише ідеологічного, а не естетичного модусів дійсності, ґрунтовних праць про типологію натуралізму в українській літературі в порівняльному аналізі з досягненнями письменників-натуралістів інших країн було мало. У зв'язку із суперечливістю характеру самого предмету дослідження твори українських митців, які розглядаємо в спектрі натуралістичної структури, як правило, аналізувалися під кутом зору їх реалістичного дискурсу.
Актуальність нового порівняльного дослідження творчості українських та німецьких письменників-натуралістів визначається як історико-літературною, так і теоретико-методологічною спрямованістю, що дозволяє художні твори митців і змодельовані ними художні світи розглядати, виходячи із сутностей художньої специфіки натуралізму останньої третини ХІХ ст. у загальному контексті завдань порівняльного літературознавства, а відтак на матеріалі творчості письменників і породженої нею літературно-критичної, інтерпретаційної практик здійснити системний перегляд історико-літературних поглядів на літературний процес доби від світоглядно-духовного рівня змісту художнього твору до міфопоетичного та наративного вимірів художнього тексту.
Не заперечуючи здобутків дослідників творчості І. Франка попереднього періоду (праці О. Білецького, І. Басса, Ніни Жук, Ю. Кобилецького, В. Щурата й ін.), як і представників діаспори (О. Купранця, Ю. Лавріненка, Л. Рудницького), зазначимо, що лише останнім часом у нашому літературознавстві склались сприятливі умови для появи ґрунтовних та більш об'єктивних досліджень натуралістичної літератури, зокрема натуралізму І. Франка. До таких відносимо праці Д. Наливайка „Мистецтво: напрямки, течії, стилі”, В. Матвіїшина – „Українсько-французькі літературні зв'язки XIX – початку XX століття” (1989) ; Т. Денисової – „Іван Франко і натуралізм” (1990) ; Л. Гаєвської – „Коли обриваються пута... ” (1992) ; Т. Гундорової – „Франко – не Каменяр” (1996) ; М. Ткачука – „Концепт натуралізму і художні шукання в „Бориславських оповіданнях” Івана Франка” (1997) ; Р. Чопика – „На шляху до вироку (питання „Франко і натуралізм” у літературознавстві та критиці 1879-1950-х років) ”; Р. Голода – „Натуралізм у творчості Івана Франка: до питання про особливості творчого методу Каменяра” (2000).
Характерною ознакою новітніх досліджень натуралізму в контексті української літератури можна вважати спробу вчених по-новому проаналізувати структурні особливості тематичного та наративного рівня творів письменників, зокрема І. Франка. Однак, намагаючись витлумачити типологію натуралізму українського письменника, науковці переважно пояснюють її зовнішнім впливом Е. Золя. Тому часто в таких працях питання про специфіку типологічних відповідностей та генетико-контактних зв'язків української та інших літератур у плані загальних закономірностей розвитку натуралізму, хоча б через призму творчого методу І. Франка, розглядається не повністю.
Отже, незважаючи на те, що про натуралізм у творчості І. Франка є, здавалось би, чимало ґрунтовних праць, проте не всі аспекти його творчої багатогранності висвітлені всебічно і переконливо. Зокрема, це стосується типологічних відповідностей натуралізму у творах І. Франка і німецьких письменників-натуралістів. На наш погляд, недостатня увага досі приділялась іманентним структурам натуралістичної естетики, які по-різному виявлялись у соціальному, психологічному та літературно-типологічному аспектах. Тому відсутність комплексного підходу до проблеми натуралізму, до аналізу типології натуралізму як творчого методу художньої літератури та недостатньо переконливе теоретико-методологiчне тлумачення особливих засад натуралістичного стилю в контексті порівняльного аналізу із німецьким зразком зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та його актуальність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось як складова частина комплексної теми “Проблеми рецептивної поетики і наратології в українсько-зарубіжних літературних зв'язках”, яку розробляють кафедри історії української літератури і теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Тему дисертації погоджено з науково-координаційною радою при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України „Класична спадщина і сучасна художня література”.
Об'єктом дослідження є масив художньої прози Івана Франка, а також твори німецьких письменників Г. Гауптмана, А. Гольца, О. Г. Гартлебена, Г. Гарта, Ю. Гарта, М. Конрада, М. Крецера, Й. Шлафа, які відносимо до натуралістичної художньої поетики.
Предметом дослідження є художні світи української та німецької натуралістичної літератури.
Мета роботи – з'ясувати загальні закономірності художньої специфіки натуралістичної стильової течії у рамках міжлітературного процесу останньої третини ХІХ ст.
Фото Капча