Типологічні відповідності українського та німецького натуралізму останньої третини ХІХ ст.

Ідеологічна точка зору у творах І. Франка і М. Крецера є визначальною, структуротворчою позицією натуралістичного наративу. Підтвердженням цьому є, зокрема у творах І. Франка, персональна присутність екстрадієгетичного наратора, який постійно висловлює своє особисте ставлення до історії, про яку він розповідає, і про сам наративний дискурс, який він розгортає перед читачем („Навернений грішник”).

Відмінності між парадигмами німецького та українського натуралізму полягають у тому, що ідеологічна точка зору, яка, по суті, була виразником експериментатора, по-різному проявлялась у цих національних дискурсах. Якщо у німецькій літературі особливо відчутною була тенденція до максимальної нейтралізації зовнішнього наратора, оскільки неможливо давати якісь оцінки стосовно вчинків людини в „тут-і-зараз” об'єктивної дійсності, німецькі наратори намагались залишитись лише у рамках нейтральної описовості (Г. Гауптман). Цього, зрозуміло, не скажеш про наративний дискурс українського письменника І. Франка, в якому екстрадієгетичний наратор завжди залишав за собою право синтетичного завершення аналізованого простору і часу.

У “Висновках” узагальнюються основні результати дослідження.

Типологічні відповідності натуралізму в українській та німецькій літературах виявляються через призму бінарності самого натуралістичного дискурсу, який полягає в суперечливості двох паралельних категорій: природних інстинктів та умов зовнішнього середовища. Для аргументації своєї позиції важливе розрізнення двох типів культур, які були організовані відповідно на засадах англійського та французького просвітництва. В цьому плані увиразнюється українська форма натуралістичного дискурсу через призму французького „романтизм-центризму”, що певною мірою виразилось у творах І. Франка, а німецький натуралізм – зосереджується на природі людського характеру, того, що вважається властивим всім без винятку, оскільки всі однакові, бо всі є природними істотами.

Дослідження типологічних відповідностей натуралізму в українській та німецькій літературах дає підстави для глибинного перегляду специфіки літератури останньої третини ХІХ ст., яка мала, без сумніву, велике значення для формування літератури майбутніх поколінь. Водночас це стало умовою усвідомлення психологічних відмінностей, які знайшли своє вираження на наративному, міфологічному та соціально-історичному рівнях художніх текстів письменників-натуралістів.

 

 

1. Кебало М. С. Проблеми теорії та історії натуралізму останньої третини 19 ст. в порівняльно-літературному аспекті. Монографічне дослідження. – Тернопіль: ТДПУ, 2002. – 92 с.

2. Кебало М. С. Художня специфіка наративної стратегії в натуралістичному творі останньої третини ХІХ ст. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – Вип. 10. – С. 241-247.

3. Кебало М. С. Наративний світ прози Івана Франка // Літературознавчі студії. – Вип. 2. – Київ: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2002. – С. 136-139.

4. Кебало М. С. Натуралістичний метанаратив у західноєвропейській літературі кінця ХІХ-го ст. // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Вип. 5. – Ужгород: Ужгородський державний університет, 2002. – С. 89-93.

5. Кебало М. С. Архетип вбивства Батька – один із чинників наративної стратегії натуралістичного твору // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. – Тернопіль: ТДПУ, 2002. – Вип. 11. – С. 213-216.

 

 

Кебало М. С. Типологічні відповідності українського та німецького натуралізму останньої третини ХІХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 01. 05 – порівняльне літературознавство. Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню художнього світу української та німецької натуралістичної літератури останньої третини ХІХ століття. З'ясовуються загальні закономірності художньої специфіки натуралістичної стильової течії в рамках міжлітературного процесу цього періоду через окреслення історико-теоретичних принципів онтології натуралістичного мистецтва, типології наративного дискурсу натуралістичної літератури в обох культурах, що стало свідченням літературно-типологічних відповідностей; аналіз ритуально-міфологічної поетики як результату проекції архетипної моделі на художній наратив натуралізму також приводить до фіксації психолого-типологічних відповідностей. Завдяки цьому окреслюється специфіка національних особливостей українського та німецького натуралізму в плані їх типології, встановлюються основні тенденції та визначається їх значення для подальшого розвитку літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Ключові слова: катарсис, експериментатор, спостерігач, людина маси, міф, ритуал, архетип, точка зору, гомодієгетичний, гетеродієгетичний, наратив.

 

Кебало М. С. Типологические соответствия украинского и немецкого натурализма последней трети ХІХ в. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 01. 05 – сравнительное литературоведение. Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, 2002.

Диссертация посвящена исследованию художественного мира украинской и немецкой натуралистической литературы последней трети ХІХ века. Определяются общие закономерности художественной специфики натуралистического стилевого течения в пределах межлитературного процесса указанного периода посредством определения историко-теоретических принципов онтологии натуралистического искусства, типологии нарративного дискурса натуралистической литературы в обеих литературах, что свидетельствует о литературно-типологических соответствиях; анализируются главные элементы ритуально-мифологической поэтики как проекции архетипной модели на художественный нарратив натурализма, что также приводит к фиксации психолого-типологических соответствий. Благодаря этому устанавливается специфика национальных особенностей украинского и немецкого натурализма в плане их типологии, определяются главные тенденции и их значение для последующего развития всемирной литературы конца ХІХ – начала XX века.

Ключевые слова: катарсис, экспериментатор, наблюдатель, человек толпы, миф, ритуал, архетип, точка зрения, гомодиегетический, гетеродиегетический, нарратив.

 

 

Kebalo M. S. Typological conformities of Ukrainian and German naturalism of the last third of the 19-th century. – Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 10. 01. 05 – comparative literature. – Ternopil state pedagogical university named after Volodymyr Hnatyuk, Ternopil, 2002.

The dissertation is devoted to the investigation artistic world of Ukrainian and German naturalistic literature of the last third of the 19-th century. The main attention is paid to the ascertainment of the general conformities of artistic specification of naturalistic stylistic stream within the limits of interliterary process of that period by the way of defining historic-theoretical principles of the ontology of naturalistic art, the typology of narrative discourse of naturalistic literature in both of cultures that is the evidence of literary-typological conformities and the analysis of the main elements of ritual-mythical poetics as a result of archetypal model's projection on naturalistic artistic narrative as the fixation of psychology-typological conformities. Because of this it has become possible to expose the specificity of national peculiarities of Ukrainian and German naturalism in the plan of their typology, to define the main tendencies and to show their significance for further development of the literature at the end of the 19-th – early in the 20-th century.

The investigation of typological conformities of naturalism in Ukrainian and German literatures is the applying of scientific methods of analysis to three levels of social-typological, psychology-typological and literary-typological conformities. That's why the dissertator in order to investigate the essence of naturalistic art firstly tries to define the main peculiarities of it analyzing it through the paradigm of epistemology, metaphysics and ethics. The social-typological conformities in Ukrainian and German cultures of the last third of the 19-th century took place because of the appearance of the new type of social man – the man of mass (“crowd”). On the basis of historical and psychological analysis of the work by naturalistic writers the dissertator tries to prove that the man of mass has peculiarities of common and individual madness. The life of the man of mass is represented in Ukrainian literature (I. Franko) according to the main principles of French enlightenment and in German literature – English enlightenment.

The psychology-typological conformities are investigated with the help of the main principles of mythical criticism. That's why a special attention is paid to the ascertainment of mythical archetype in the latent immanent structure of national myth. In this way dissertator using the conception of Fry's «Anatomy of criticism» and Jung's psychoanalysis defined the main principles of imaginative ontology of naturalistic writers. From his point of view following the logic of scientific research and objectiveness he formulates the structural base of naturalism in Ukrainian and German literatures the archetype of Great Mother. In the works of writers the dissertator finds symbolic, mythical conformities which are found as the conceptual fundamentals in the comprehending the whole system of naturalistic artistic world in Ukrainian and German literatures.

The literary-typological conformities are investigated by the way of analysis of the narrative discourse of naturalistic writers in both of literatures. The investigation of the narrative structure of naturalism on the material of Ukrainian and German literatures creates the opportunities to have a new look at the complex process of communication of the last third of the 19-th century. Having analysed naturalistic works in Ukrainian and German literatures the dissertator interprets them within the framework of the genre-structural type of literary writing-action. On the basis of this it has been investigated from the point of view of structural narratology the mechanism of functioning of the main narrative forms according to the variety of actual points of view: space, time, ideological, psychological, phraseological. Dissertator's explanations of how narrative created its naturalistic artistic world based on the complex system relations among story, narrative and the very act of narrating. In this method of analysis dissertator refers to Genette's methodology of textual analysis of narrative.

Key words: catharsis, experimentalist, observer, the man of mass, point of view, homodiegetic, heterodiegetic, narrative, ritual, myth, archetype.