Удосконалення методів діагностики та лікування генералізованого катарального гінгівіту, ускладненого тонзилярною інфекцією

Предмет дослідження – особливості клініки хронічного катарального гінгівіту, ускладненого тонзилярною інфекцією, бактеріальні й імунологічні зміни в порожнині рота в динаміці лікування.

Методи дослідження: клінічне стоматологічне обстеження осіб молодого віку; бактеріологічні і імунологічні дослідження середовищ порожнини рота для визначення їхньої ролі в етіології і патогенезі хронічного катарального гінгівіту та оцінки ефективності розроблених лікувальних заходів; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлені нові взаємозв'язки між пригніченням неспецифічних і специфічних захисних реакцій на місцевому рівні і переважною роллю патогенних стафілококів в мікробних асоціаціях у хворих на хронічний катаральний гінгівіт на тлі хронічного тонзиліту, виразність яких відповідає тяжкості клінічних проявів захворювання.

Встановлено, що у осіб, що страждають на хронічний тонзиліт, спостерігаються більш глибокі порушення мікробіологічного статусу ясенної борозни за рахунок інфікування стафілококами.

Доведено лікувальну ефективність антибактеріальних (хіноксидін, нітазол), протизапальних (метацил, нітазол), імунокорегуючого (Т-активіна) препаратів у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту на тлі хронічного тонзиліту.

Розроблено комплекс лікувальних заходів для нормалізації біоценозу ясенної борозенки, місцевого імунітету в даній групі хворих з метою підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту і попередження рецидивів захворювання.

Практичне значення одержаних результатів. В роботі запропонований комплексний підхід до оцінки стану біоценозу ясенної борозни і місцевого імунітету. Виявлення особливостей стану мікрофлори ясенної борозенки у осіб, що страждають на хронічний тонзиліт, дозволило теоретично і клінічно обґрунтувати доцільність включення в комплекс лікувальних заходів нових біологічних препаратів, що коригують склад бактеріальної флори ясенної борозни і місцевих неспецифічних і специфічних захисних реакцій організму.

Запропоновано новий метод комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту з використанням комплексу нітазол-метацил в якості цілеспрямованої антимікробної та протизапальної терапії на фоні імунокорегуючої терапії Т-активіном.

Доведено, що запропонований автором метод комплексного лікування є найбільш ефективним у хворих на генералізований катаральний гінгівіт на фоні хронічного тонзиліту.

Розроблений метод лікування хронічного катарального гінгівіту впроваджено в клінічну практику кафедри дитячої стоматології та кафедри терапевтичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії, відділення терапевтичної стоматології Дніпропетровської обласної стоматологічної поліклініки. Матеріали дисертації використовуються в учбовому процесі кафедр дитячої стоматології та терапевтичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії та при підвищенні кваліфікації лікарів-стоматологів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна работа є самостійним науковим дослідженням, виконаним на базі кафедр дитячої стоматології (зав. кафедри – д. м. н., професор Є. Н. Дичко), терапевтичної стоматології (зав. кафедри – д. м. н., професор І. С. Мащенко), мікробіології, вірусології і епідеміології (зав. кафедри – д. м. н., профессор Г. М. Кременчуцький), біологічної химії (зав. кафедри – д. м. н., профессор О. З. Бразалук) ДДМА та Дніпропетровської обласної консультативної стоматологічної полікліники м. Дніпропетровська.

Здобувач особисто провів глибокий інформаційний пошук, аналіз літератури з обраної проблеми, сформулював мету та завдання дослідження, запропонував спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту на фоні хронічного тонзиліту. Особисто автором проведено лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт, здійснено клінічні дослідження, систематизацію, статистичну обробку результатів, впроваджено спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту на фоні хронічного тонзиліту в стоматологічних установах.

Разом із науковим керівником проведені аналіз та узагальнення результатів мікробіологічних, імунологічних і клінічних досліджень, зроблено наукові висновки та практичні рекомендації.

Лабораторні дослідження виконані спільно із співробітниками ЦНД лабораторії ДДМА та лабораторії кафедри мікробіології ДДМА.

Апробація результатів дисертації. Апробація дисертації проведена на засіданні міжкафедральної вченої ради стоматологічного факультету Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України 1 лютого 2002 р., а також на засіданні апробаційної ради “Стоматологія” при Інституті стоматології АМН України 15 травня 2002 р.

Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на I (VIII) з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999), науково-практичній конференції стоматологів (Одеса, 2000), міжнародній конференції “Наука і освіта 2001” (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, 2001), науково-практичній конференції “Стоматология на рубеже тысячелетий”, присвяченій 80-ти річчю УМСА (Полтава, 2002).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 7 друкованих працях (серед них 5 праць у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України, 1 деклараційний патент України на винахід “Спосіб лікування генералізованого катарального гінгівіту” № 40497 А від 16. 07. 2001, 1 – в матеріалах і тезах конференції).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 155 аркушах принтерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів дослідження, двох розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури, що містить 137 джерел вітчизняних авторів і 47 – закордонних. Робота ілюстрована 20 таблицями, 18 рисунками і 3 виписками з медичних карт стоматологічних хворих.

  

 

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених мети і задач проведені клінічні, мікробіологічні й імунологічні обстеження і лікування 102 хворих на хронічний катаральний гінгівіт у віці від 20 до 26 років. З них, у 56 хворих хронічний катаральний гінгівіт перебігав на тлі хронічного тонзиліту. Середній вік обстежених склав 20, 30, 47 років. У віковій структурі превалювали особи молодого віку від 20 до 23 років – 80, 9% пацієнтів. Захворювання частіше реєструвалося у жінок – 60, 7%, рідше у чоловіків – 39, 3%. В своїй роботі ми використали клінічну класифікацію І. С. Мащенка, відповідно якій виділяли хронічний перебіг і