Удосконалення методів діагностики та лікування генералізованого катарального гінгівіту, ускладненого тонзилярною інфекцією

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

зникали прояви запалення у частини обстежуваних, що і заважало повній нормалізації середніх значень РМА, індексу кровотечі, проби Шиллера-Писарева (відповідно 12, 3+0, 7; 0, 9+0, 04; 0, 78+0, 03). У хворих Ш групи після комплексної терапії проба Шиллера-Писарева була негативною в 92, 8% обстежуваних, а кровотеча ліквідувалася – у 92, 8%. В той час у хворих П групи нормалізація цих показників виявлена відповідно у 65, 2% обстежуваних. Особливий інтерес викликає виявлена можливість підвищення протинабряклої дії нітазола комплексом нітазол-метацил. Так, в усіх хворих Ш групи (місцево пролікованих вищевказаними препаратами) набряклість ясен ліквідувалась на 2-3 день. Використання хіноксидіну в хворих П групи усувало набряклість ясен тільки після 5-6 днів лікування. В серії бактеріологічних досліджень встановлено, що використані лікувальні комплекси мають різний вплив на обсіменіння ясенної борозни мікроорганізмами. У хворих хронічним катаральним гінгівітом без супутньої патології (І група) адекватний вплив на обсіменіння ясенної борозни спостерігався при використанні в якості антимікробної терапії 2% розчину хіноксидіна і хіноксидінової пасти. Так, вже на 5-6 добу у 18 (39, 1%) хворих і у 41 (89, 1%) хворих на 7-8 добу з ясенної борозни або не висівалися, або виявлялися в незначній кількості патогенні стрептококи. Необхідно особливо відзначити, що саме в ці терміни у хворих реєструвалася ліквідація запального процесу в яснах. Найбільше зменшення обсіменіння ясенної борозни й у більш ранній термін спостерігалося у хворих на хронічний катаральний гінгівіт, обтяжений хронічним тонзилітом, яким застосовували місцево нітазол і метацил.

Вже на 5-6 день у 22 з 28 (78, 6%) хворих і на 7-8 день лікування у 92, 8% (26 осіб) хворих використані медикаментозні препарати пригнічували стафілококову флору ясенної борозни. Гірше були результати у хворих, яких лікували хіноксидіном (П група). Виражене зниження обсіменіння патогенними стафілококами і стрептококами встановлено тільки на 9-10 день лікування. Під впливом хіноксидіна обсіменіння ясенної борозни у хворих І групи знизилось на 98, 8+1, 2% безпосередньо після лікування. Низьке КОЕ стрептокока реєструвалося і на 15, і на 30 день після завершення комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту без супутньої патології. Усунення етіологічного фактора захворювання забезпечило повну ліквідацію запального процесу в маргінальній частині ясен в усіх хворих.

Нами отримані нові відомості про етіологічне значення стафілококової інфекції у більшій мірі і стрептококової – у меншій в розвитку хронічного катарального гінгівіту у хворих, що страждають хронічним тонзилітом.

Застосована етіотропна терапія (нітазол) зменшувала в середньому обсіменіння ясенної борозни безпосередньо після лікування КОЕ S. aureus на 74, 6+1, 2%, КОЕ S. epіdermalіs на 73, 3+0, 3%, КОЕ Streptococcus A на 96, 3%. При цьому слід зазначити, що використання нітазола в якості антибактеріальної терапії у 70% хворих супроводжувалось зниженням кількості мікроорганізмів з 106-108 КОЕ до 101 КОЕ. У цих хворих була досягнута повна ліквідація запалення в маргінальній частині ясен. Використання нітазола на тлі загальної імунотерапії метацилом забезпечувало стабільність мікрофлори ясенної борозни упродовж тривалого часу після лікування. Місцеве використання нітазола і метацила на тлі загальної імунотерапії Т-активіном у хворих на хронічний катаральний гінгівіт (Ш група обстежуваних) сприяло найбільшому зменшенню обсіменіння ясенної борозни патогенними мікроорганізмами. Так, безпосередньо після лікування КОЕ S. aureus знизилося на 100%, а КОЕ S. epіdermalіs знизилося на 98, 9+3, 1%. Через 15 і 30 днів обсіменіння ясенної борозни значно не збільшувалось. Цією обставиною легко можна пояснити найкращі клінічні результати комплексної терапії в обстежуваних хворих.

Підводячи підсумки, необхідно відзначити, що повне видужання у хворих Ш групи спостерігалося під впливом розробленого нами лікувального комплексу. Воно наставало у 95, 6% випадках. У 4, 4% реєструвалося значне поліпшення у перебігу запального процесу в маргінальній частині пародонта. Особливої уваги заслуговує той факт, що у всіх хворих з одужанням на завершення комплексної терапії нормалізувалася спонтанна й індукована фагоцитарна активність лейкоцитів, вміст імунокомпетентних клітин (Т-, В-, Д-, О- лімфоцитів), рівень імуноглобуліну М и секреторного імуноглобуліну А. Навпаки, у хворих з неліквідованим запальним процесом в тканинах ясен параметри лабораторних тестів практично мало змінились убік межі умовної норми.

ВИСНОВКИ

В дисертації приведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту на тлі хронічного тонзиліту за рахунок комплексного використання нітазола, метацила і Т-активіна.

Лікувальний комплекс, що містить нітазол, метацил і Т- активін більш ефективно діє на навколозубні тканини хворих хронічним катаральним гінгівітом на тлі хронічного тонзиліту і лабораторні показники місцевого імунітету порожнини рота з лікуванням даної патології раніше відомими лікувальними комплексами, що містять хиноксидин і метацил, тому може бути використаний як їхня альтернатива.

1. Наявність вогнищ тонзилярної інфекції змінює біоценоз ясенної борозни у хворих на хронічний катаральний гінгівіт в бік збільшення стафілококової інфекції (до 87, 5%).

2. Патогенна стафілококова мікрофлора ясенної борозни в високих концентраціях (104-1010 КОЕ см² субстрату) у хворих на хронічний катаральний гінгівіт не тільки призводить до більш шкідливої дії, ніж стрептококи групи А, на маргінальні тканини пародонта, але й обумовлює суттєвий дефіцит місцевих імунних і неспецифічних захисних реакцій.

3. В залежності від біоценозу ясенної борозни клінічний перебіг хронічного катарального гінгівіту носить підгострий або хронічний характер.

4. Для корекції порушень