Українська літературознавча болгаристика ХІХ – середини ХХ ст.: становлення, методологічні засади

 

 

Григораш Н. Д. Український болгарист Микола Дем’янович Малярчук // Проблеми слов’янознавства. – 1985. – Вип. 31. – С. 12-15.

Григораш Н. Д. Літературознавча болгаристика на сторінках журналу «Жовтень» // Проблеми слов’янознавства. – 1986. – Вип. 33. – С. 55-62.

Григораш Н. Д. Лвовската регионална школа в създаването и развитието на украинската литературоведска българистика // Проглас. – 1994. – Бр. 3. – С. 99-102 (болг. мовою).

Григораш Н. Актуальні проблеми художнього перекладу з болгарської мови українською // Проблеми слов’янознавства. – 1996. – Вип. 49. – С. 140-144.

Григораш Н. Д. Літературознавча україністика в болгарському журналі «Родолюбие» // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / За ред. М. М. Романюка. – Львів: Львів. обл. книжк. друк-ня, 1996-1997. – Вип. ІІІ/ІV. – С. 366-374.

Григораш Н. Становлення літературознавчої болгаристики в Україні у ХІХ ст. // Проблеми слов’янознавства. – 1999. – Вип. 50. – С. 46-60.

Григораш Н. Кирило-мефодіївська проблематика у працях учених України ХІХ – початку ХХ ст. // Проблеми слов’янознавства. – 2000. – Вип. 51. – С. 19-23.

Григораш Н. Д. І. С. Свєнціцький про міжнаціональне єднання культур і вивчення болгарської літератури // Болгарский ежегодник. Болгарський щорічник. Български годишник. Том ІV. – К. : Київ. ін-т «Слов’янський університет», 2000. – С. 235-244.

Григораш Н. Українська літературознавча болгаристика і проблема творчої індивідуальності митця // Сервантес і проблеми розвитку європейської прози: Зб. наук. праць. Серія «Проблеми світової літератури», вип. 1. – Львів: Вид-чий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2000. – С. 134-138.

Григораш Н. Дмитрук Володимир Тимофійович [укр. болгарист] // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів: Львів. обл. книжк. друк-ня, 1996. – Вип. ІІІ. – С. 108-109.

Григораш Н. Драган [укр. болгарист] // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. -Львів: Львів. обл. книжк. друк-ня, 1996. – Вип. ІІІ. – С. 121-122.

Григораш Н. Кетков Олександр Дмитрович [укр. болгарист] // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. -Львів: Львів. обл. книжк. друк-ня, 1997. – Вип. ІV. – С. 109-111.

Григораш Н. [Про укр. болгаристку Олександру Іванівну Грибовську] // Вчені кафедри слов’янської філології: Біобібліографія вчених університету / Укл. Л. Панів. – Львів: ЛДУ, 1998. – С. 102.

Григораш Н. Д. Гуманістична спрямованість української літературознавчої болгаристики (Традиції й сучасність) // Славістичні науково-освітні центри в Україні (вчора – сьогодні – завтра) : Матеріали Всеукр. наук. -практ. конф. (м. Київ, 25-26 трав. 1994 р.). – К. : Друк-ня фірми «Есе», 1995. – С. 65-70.

Григораш Н. Українська літературознавча болгаристика про жанрове розмаїття болгарської літератури // Славістичні студії. Т. 1: Матеріали V-го Міжнар. славіст. колоквіуму (Львів 14-16 трав. 1996 р.). – Львів: НТШ, 1997. – С. 94-96.

Григораш Н. Наступність традицій у дослідженні болгарської літератури // Матеріали Міжнар. славістичної конф. пам’яті професора Костянтина Трофимовича (1-3 квітня 1998 року) : У 2-х томах. – Львів: Літопис, 1998. – Т. 2. – С. 96-100.

Григораш Н. Д. Львівська регіональна школа у становленні та розвитку української літературознавчої болгаристики // ІІІ Дриновские чтения. Проблемы источниковедения, историографии истории и культуры Болгарии, истории болгаристики. Международная научная конференция. 25-27 октября 1994 г. : Тезисы докладов. – Х. : Издание Укр. научн. центра «Наука. Искусство» НАН Украины, 1994. – С. 95-97.

 

 

Григораш Н. Д. Українська літературознавча болгаристика ХІХ – середини ХХ ст. : становлення, методологічні засади. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10. 01. 05 – порівняльне літературознавство. Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2002.

У дисертації визначено витоки української літературознавчої болгаристики – проаналізовано праці Ю. Венеліна, О. Бодянського, Я. Головацького, І. Срезневського. Узагальнено досвід представників славістичних шкіл Харкова, Києва, Одеси, Львова у порівняльному вивченні української й болгарської народної творчості та літератури. Розглянуто діяльність таких видатних учених, як М. Драгоманов, І. Франко, І. Огієнко, І. Свєнціцький, котрі збагатили українську компаративістику теоретичними працями, присвяченими дослідженню болгарської проблематики у спільнослов’янському та євроазійському культурному контексті.

Ключові слова: українська болгаристика, наукова рецепція, проблема спорідненості української й болгарської літератур, спільнослов’янський культурний контекст.

 

 

Hryhorash N. D. Ukrainian Literary Bulgarian Studies of the XIX – mid XXc. : Formation and Methodological Background. – The manuscript.

The dissertation submitted in candidacy for the degree of philologic sciences on speciality 10. 01. 05 – comparative literary criticism. – Ternopil state pedagogical university named after Volodymyr Hnatiuk, Ternopil, 2002.

Defined the sources of the Ukrainian literary Bulgarian studies – the works of Yu. Venelin, O. Bodians’kyi, Ya. Holovats’kyi, I. Sreznevs’kyi were analysed. The experience of the Slavonic scholars of Kharkiv, Kyiv, Odessa, Lviv was generalized in the sphere of the comparative study of the Ukrainian and Bulgarian folklore and literature. This paper also reveals and gives the analysis of the activity of such outstanding scholars as M. Drahomanov, I. Franko, I. Ohienko, I. Sventsits’kyi, who enriched Ukrainian comparative studies with their theoretical works devoted to the investigation of the problems of Bulgarian literature in the common Slavonic and Eurasian cultural context.

Key words: the Ukrainian bulgaristics, scientific reception, problem of the relationship between the Ukrainian and Bulgarian literature, common Slavonic cultural context.

 

 

Григораш Н. Д. Украинская литературоведческая болгаристика ХІХ – середины ХХ ст. : становление, методологические основы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по специальности 10. 01. 05 – сравнительное литературоведение. – Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка. – Тернополь, 2002.

Диссертация посвящена исследованию процесса становления и развития украинской литературоведческой болгаристики как важной составной части сравнительного литературоведения.

В работе акцентировано внимание на вкладе украинских ученых в установление и развитие контактов между украинским и болгарским народами и их литературами.

Исследование строится на использовании различных источников: трудов болгаристов, материалов периодических изданий, архивных, рукописных документов, различной корреспонденции, болгарских отзывов на разыскания украинских учёных и пр. Часть из них впервые вводится в научный обиход.

Размещение материала в диссертации подчинено хронологическому, локальному и проблемно-тематическому принципам. Так, определены истоки украинской литературоведческой болгаристики – охарактеризованы труды первых украинских болгаристов: Ю. Венелина, О. Бодянского, Я. Головацкого, И. Срезневского. Уделяя большое внимание литературе как специфической форме духовной деятельности, они рассматривали устную и письменную литературу в системе культуры как проявление духовной энергии народов. Корифеи украинской литературоведческой болгаристики привлекли внимание общественности к народнопоэтическому и песенному творчеству болгар, развернули деятельность по сбору, комментированию и изданию староболгарских текстов, а также занялись вопросами методики преподавания болгарской литературы в университетских центрах.

Представителей славистических школ Харькова, Киева, Одессы, Львова объединяло понимание славянской общности как стимула для плодотворного развития национальных культур. Они рассматривали литературу как важный фактор в формировании и укреплении самосознания украинского и болгарского народов; в сравнительно-историческом плане исследовали вопросы развития южно-восточнославянского народного творчества; внесли значительный вклад в изучение кирилло-мефодиевской проблематики и апокрифов; переводя и популяризируя произведения болгарской литературы, уделяли большое внимание критической деятельности в области славистики.

Особое место в диссертации занимает определение роли в развитии украинской литературоведческой болгаристики таких выдающихся учёных, как М. Драгоманов, И. Франко, И. Огиенко, И. Свенцицкий. Они рассматривали факты болгарской литературы как продуктивные факторы развития культуры Киевской Руси, разработали принципиально новую методику изучения разножанрового болгарского народнопоэтического творчества и литературы в общеславянском и шире – евроазиатском культурном контексте, обогатили украинскую компаративистику теоретическими трудами, посвящёнными проблемам исследования и перевода произведений болгарского фольклора, художественной литературы и кирилло-мефодиевского наследия, а также показали выдающуюся роль творческой индивидуальности в развитии национального культурного процесса.

Литературоведческая болгаристика ХІХ – середины ХХ ст. развивалась в разнообразных формах. Самыми продуктивными сначала были информативные обзоры культурной жизни Болгарии и разработки лекционных университетских курсов по проблемам болгарской литературы, которые впоследствие перерастали в первые аналитические исследования и теоретические труды в области сравнительного изучения украинского и болгарского литературных процессов. В наследии этих учлных – многочисленные исследования староболгарских текстов, народнопоэтических произведений, переводы художественной литературы эпохи болгарского национального Возрождения.

В диссертации акцентировано внимание на том, что труды известных украинских болгаристов прошлого имеют не только историческое значение, но также содержат в себе продуктивные элементы, актуальные в современной науке о литературе.

Ключевые слова: украинская болгаристика, научная рецепция, проблема родства украинской и болгарской литератур, общеславянский культурный контекст.