Предмет:
Тип роботи:
Практична робота
К-сть сторінок:
66
Мова:
Українська
В українській мові вимова не збігається з написанням.
Вправа 3. Знайдіть порушення логічності у наведених нижче реченнях, виправте помилки і запишіть речення.
1. Ми радіємо і гордимося успіхами наших спортсменів. 2. Погода була холодна, сіра і пасмурна. 3. Роман чекав ранку і коли всі прокинуться. 4. У святкуванні ювілею письменника взяли участь учні і молодь. 5. Шевченко писав вірші, поеми, повісті і прозу. 6. У селі побудовано не тільки нову школу, а також лікарню і бібліотеку. 7. Мене не тільки цікавлять тварини, але і собаки. 8. Ці квіти пахнуть ніжно, але не різко. 9. Ти маєш свою власну бібліотеку? 9. У святковий вечір багато людей було на площах, бульварах, вулицях, провулках, містах і селах. 8. На вулиці було чути крик дитячих голосів.
4. Напишіть твір-мініатюру за одним із прислів'їв. Прослідкуйте за тим, щоб Ваш текст мав вступну частину, основну частину (з аргументацією) та висновки:
Від теплого слова і лід розмерзає.
Не бійся розумного ворога, бійся дурного приятеля.
Кожен край має свій звичай.
Не бажай синові багатства, а бажай розуму.
Практичне заняття № 7
Тема: Публічний виступ і умови його успішності.
План
- Етапи підготовки до публічного виступу.
- Композиція виступу.
- Вимоги до виступу оповідача.
- Умови успішності виступів.
Література
- Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити/За заг. редакцією О. Сербенської: Посібник. -Львів: Світ, 1994. -149 с.
- Капська А. Гра як активний метод навчання студентів майстерності слова//Рідна школа. -1991. – № 10. -С. 71-73.
- Львов М. Словарь-справочник по методике русского языка: Учеб. пособиедля студентов пед. институтов. – М. : Просв., 1988. – 240 с.
- Паламар А. Етика-молодим: Правила доброго тону. -К. : Молодь, 1985.
- Пиз А. Язык жестов: Пер. с англ. – Воронеж: НПО «МО-ДЗК», 1992.
- Сагач Г. Золотослів: Навч. посібник для середніх і виших навчальних закладів. -К. : Райдуга, 1993.
- Сопер П. Основы искусства речи: Пер. с англ. -2 испр. изд. -М. : Прогресс, 1992.
- Шевчук С. Українське ділове мовлення: Навч. посібник-К. : Літера, 2000.
Самостійна робота
1. Прочитайте текст. Які жартівливі поради автора ораторові Ви вважаєте доречними? Чого треба уникати промовцю, щоб не справити враження обмеженої людини?
ПОРАДИ ПРОМОВЦЮ
Виступ починається не зі слів, а з жестів.
Надзвичайно важливо, якими рухами ви розкладете перед собою папірці, витягнете окуляри, відкинете з лоба пасмо волосся. Прийнятні лише такі рухи, які не видадуть, що у вас тремтять руки або по спині стікає піт. Не радимо навалюватися ліктями на край трибуни-можуть подумати, що ви не тримаєтесь на ногах. Рекомендується все, що свідчить про те, що ви і трибуна – не два автономних механізми, а єдине ціле, певний трибунотавр. Тому має сенс зняти з руки й покласти на пюпітр трибуни годинник: створюється враження, начебто ви лише переклали їх з однієї ділянки тіла на іншу.
Не слід виступати без папірця, говорити цікаво, і – особливо важливо! – дотепно. Така промова може образити того, хто завжди говорить серйозно і лише по завчасно написаному. Ідеальну золоту середину намацали тут деякі оратори в окулярах: першу частину фрази вони вимовляють, витріщившись крізь окуляри у свої записи, а другу – знявши окуляри і дивлячись у зал. Уявляєте, скільки разів доводиться їм класти на носа й знімати окуляри? Сам Чарлі Чаплін не наздогнав би їх. Через ці маніпуляції з окулярами неможливо вловити, про що йдеться, зате у слухачів створюється таке п'янке відчуття діяльності, що коли виникає потреба в енергійному керівникові, ораторів в окулярах згадують у першу чергу. Ораторам, які не мають окулярів, пропонується такий рецепт: час від часу, пробігши очима текст наступної фрази, підвести очі на зал, задумливо зморщити лоба й вимовити цю фразу як свіжу думку, яка тільки-но прийшла в голову. Однак не забудьте при цьому втикнути палець в кінець фрази, бо якщо, відшукуючи продовження промови, ви надовго замовкнете, – весь ефект «свіжої думки» ви летить в трубу.
Нехай зрідка, але іноді все-таки трапляється, що оратор не може раптом знайти одного листочка підготовленої промови, або переконується, що захопив з собою не той текст. Особливо прикро, коли ці відкриття він робить на очах слухачів, які із завмерлими від щастя серцями стежать за тим, як він розгублено нишпорить по кишенях, і все на світі готові віддати, аби цей сеанс продовжувався до безкінечності. Що тут робити? Спокійно розведіть руками і оголосіть, що на зниклому листочку було виписано дуже багато нових і дуже точних даних, які напам'ять могла б відтворити хіба що електронна машина; говорити ж, не оперуючи дуже новими і дуже точними даними, звичайно, не важко, але чи варто?
Якщо біля вас поставили склянку з водою, то відпити можна не більше двох разів. Вже краще обірвати свою промову на півслові і мов нічого не було піти на своє місце, ніж присмоктуватися до склянки. Іноді така несподівана кінцівка може заінтригувати і навіть стурбувати декого, викликати підозру, що вам відомо щось надзвичайно важливе, про що ви, однак, не бажаєте сказати голосно. Якщо ви помічаєте, що публіка вас не слухає,