Українська мова за профспрямуванням

 

1. Поняття «мова» і «мовлення».
2. Поняття про літературну норму.
3. Структура літературного мовлення: усна та писемна форми.
4. Риторика – наука і мистецтво переконуючої комунікації.
5. Концепція освіти: проблема формування мовної особистості (3: 45-46, 110-112).

 

Література

1. Бабич Н. Основи культури мовлення. -Львів: Світ, 1990.
2. Пентилюк М. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуман. профілю. – К. : Вежа, 1994.
3. Сагач Г. Золотослів: Навч. Посібник для середніх і виших навчальних закладів. – К. : Райдуга, 1993.
4. Шевчук С. Українське ділове мовлення: Навч. посібник- К. : Літера, 2000.

 

Прочитайте виразно дібрані вами прислів'я про слово та вислови відомих людей про велич і красу української мови.

Дайте свій заголовок до тексту і перекажіть його за складеним письмово планом.

ВАВИЛОНСЬКА БАШТА (біблійна легенда)

Це було так давно, що вже ніхто й не пам'ятає, коли це було. Розповідають одначе, буцімто в ті часи всі люди однією мовою говорили й усі одне одного розуміли.

І закортіло людям лишити пам'ять про себе довічну.

-А нумо зберемося разом та й побудуємо башту високу! – мовив один. Зраділи всі та й загукали:

- Ми збудуємо башту, ми збудуємо башту аж до самого неба!

Обрали гору високу-та й почалася робота! Хто глину місить, хто з неї цеглини ліпить, хто у печах обпалює, хто на гору підвозить. А на горі вже люди ждуть, цеглини приймають та з них башту складають.

Всі працюють, усі співають, весело всім. Будувалася башта не рік і не два. Самих цеглин для неї знадобилося тридцять п'ять мільйонів! Та й собі довелося будинки побудувати, аби було де після трудів одпочивати, а побіля будинків насаджати дерев та кущів, аби птицям було де співати. Ціле місто виросло навколо гори, на якій будувалася башта. Місто Вавилон. А на горі з кожним днем усе вище й вище, уступами підводилася башта-красуня: знизу широка, догори все вужча й вужча, І кожен уступ цієї башти фарбували в інший колір: у чорний, в жовтий, в червоний, в зелений, у білий, у жовтогарячий. Верх придумали зробити синім, щоб був наче небо, а покрівлю-золотою, щоб, як сонце, виблискувала!

І ось башта майже готова. Ковалі вже золото кують для покрівлі, маляри пензлі занурюють у відра із синьою фарбою. Та ранком. звідки не візьмись, поміж людей з'являється сам бог Ягве. Не сподобався йому їхній замір-башту до самого неба звести. Не захотів він, щоб люди дісталися неба.

«Це тому примудрилися вони свою башту вибудувати, – подумав він, – що у них спільна мова і кожна людина розуміє іншу. От вони й домовились!»

І наслав Ягве на землю страшенну бурю. Поки буря вирувала, вітер поніс

усі слова, котрі люди звикли одне одному говорити. Невдовзі буря вщухла, і люди знову стали до роботи. Вони ще не знали, яка біда їх спіткала. Покрівельники пішли до ковалів сказати, щоб ті швидше кували тонкі золоті листи для покрівлі. А ковалі не розуміють ані слова.

В усьому місті Вавилоні люди перестали розуміти одне одного.

Маляр кричить:

-Фарба скінчилась! А в нього виходить: – Номорпент!

- Нічого не розумію! -кричить йому знизу інший.

А виходить: -Женком пренепа!

І по всьому Вавилону лунають слова, зрозумілі одним і незрозумілі іншим. -Віндадори!

-Маракірі!

-Бобеобі!

-Дзин!

Покидали всі роботу, блукають, наче у воду опушені, та шукають: хто б міг їх розуміти? І почали люди збиратися купками – хто з ким однаково говорить, то і намагається триматися того. І замість одного народу вийшла сила-силенна різних народів. І розійшлися люди в різні кінці землі, кожен народ у свою сторону – будувати свої міста. А башта почала потроху розвалюватися.

Але подейкують, що досі у кожному місті можна знайти уламки цегли від Вавилонської башти. Тому що багато хто носив їх із собою на згадку про ті часи, коли на землі мир панував і люди розуміли одне одного. І до сьогодні всіма мовами світу люди розповідають оцю казку про недобудовану Вавилонську башту.

 

Назвіть Ваших улюблених українських письменників та поетів. Обґрунтуйте (зв’язна відповідь).

 

Виправте ненормативні вислови:

пропозицію одобрили шарикова ручка, виключити телевізор, закрити двері, підніміть руку, учні краще взнали історію краю, зацвіли георгіни, відкрий очі- вже ранок, гарна земляника, пишіть з красної стрічки.

 

5. Запишіть українською мовою уривок:

«Очень важно вовремя понять, что в жизни не будет никаких репетиций. Некоторые по молодости полагают, что все это черновик, а вот потом начнется настоящая жизнь. Ерунда! Хуже всего, корда ты живешь, испытывая колоссальное отвращение к самому себе. У каждого человека есть амбиции и есть возможности, здесь очень важно соблюсти баланс. Я пытался все время соизмерять одно с другим. Мне не нужно сидеть на Крещатике, чтобы ощущать себя украинцем» (В. Коротич).