Українська мова за профспрямуванням

ГРАМАТИКА

На братика Кіндратика розгнівалась граматика.

Погані в нього справи (не) знав Кіндратик правил.

Та ще й сказав усім товаришам своїм

Люблю я математику і (не) люблю граматику!

І ось Кіндрат ледачий рішати став задачу.

Він розв'язати вміє і першу й другу дію.

Та як же інтересно це написать словесно?..

(Не) вміє він писати ні речень будувати

і зовсім (не) відомо куди поставить коми?..

(Не) знаючи граматики (не) втнеш і математики!

Г. Бойко

 

 

1. Багатство мовлення – важлива комунікативна ознака.
2. Склад лексики української мови з погляду походження.
3. Роль діалектної лексики у розширенні словникового складу української мови.
4. Місце діалектних словників у лексикографії.
5. «Жаргон – суперечливе мовне явище». Доведіть або спростуйте.

Література

1. Бабич Н. Основи культури мовлення. -Львів: Світ, 1990.
2. Бортняк А. Ну що б, здавалося, слова…-Вінниця: Редакція газети «Південний Буг», 1992.
3. Ганич Д., Олейник И. Русско-украинский и украинско-русский словарь. -К., 1990.
4. Головин Б. Основи культури речи: Учеб. для вузов по спец. «Рус. яз. и лит. «. -М. : Высш. шк., 1988.
5. Демиденко Л. Речевые ошибки: Учеб. пособие для филологических факультетов пединститутов. -Мн. : Выш. школа, 1986.
6. Пентилюк М. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуман. профілю. -К. : Вежа, 1994.
7. Словник української мови. В 11-ти томах / За ред. Ільїна В., Зайцевої Т., Паламарчука Л. та ін. -К. : Наук, думка, 1970-1980.
8. Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. Грищенко, Л. Мацько, М. Плющ та ін. ; За ред. А. Грищенка. -К. : Вища шк., 1993.

 

1. Перекладіть текст із підручника Б. Головіна про багатство та різноманітність поетичного стилю О. Пушкіна. Ознайомтесь з перекладом однієї з пушкінських поезій, виконаним видатним майстром українського перекладу Борисом Теном. Як за допомогою барв українського слова перекладач передав настрій геніального поета? Які виражальні засоби художнього мовлення (тропи) при цьому використав перекладач?

Художественная речь Пушкина богата и разнообразна. «Словарь языка А. Пушкина» включает 21290 разных слов-с десятками тысяч неодинаковых значений. Активний запас слов современного образованного человека примерно вдвое меньше пушкинского. Разве только одно это сопоставление не показательно? Но оно только начинает, а не завершает объективную оценку богатства и разнообразия речи Пушкина.

Вспомним: «Разум неистощим в соображении понятий, как язык неистощим в соединении слов». Соединения слов и связанные с ними значення и их варианты, найденные, созданные Пушкиным, оказались настолько живыми, точными, яркими, многоликими, так обогатили художественную речь первой половины XIX в., что даже современники поэта признали за ним совершенно особое место в поэтическом речетворчестве, а потомки поэта назвали его основоположником современного русского литературного языка.

 

На холмах Грузни лежит ночная мгла

Шумит Арагва предо мною.

Мне грустно и легко; печаль моя светла;

Печаль моя полна тобою,

Тобой, одной тобой... Унынья моего

Ничто не мучит, не тревожит,

И сердце вновь горит и любит-оттого,

Что не любить оно не может.

А. Пушкин

На гори Грузії лягає ночі мла,

Шумить Арагва бистрохвила.

І сумно й легко так, -мій смуток облягла

Мій світлий смуток полонила

Лиш ти, лиш ти одна... І ту журбу мені

Ніщо не владне зворушити.

І любить серце знов, палаючи в огні, -

Воно не може не любити.

Борис Тен

2. Прочитайте текст. Уважно проаналізуйте, взявши за основу фактори, за якими визначають багатство мовлення носія, особливості стилю одного з Ваших улюблених письменників. Чи погоджуєтеся Ви з показником читабельності, яким користуються в США?

 

Вчені встановили фактори, що характеризують стиль окремих авторів чи промовців. Передусім це обсяг словникового запасу. Адже відомо, що мова людини, яка має більший словниковий запас, розмаїтіша й багатша, ніж мова того, хто оперує меншою кількістю слів.

Для підрахунку словесної розмаїтості були складені спеціальні формули. За допомогою однієї з них виявляється найчастіше вживане слово і вимірюється віддаленість між першим і другим випадками його використання. Дану відстань виражають кількістю слів, що знаходяться між першим і другим випадками. За другою формулою кількість ужитих слів ділиться на кількість слів мови. Наприклад, у газетній мові було нараховано всього 44000 слів, а в одному з газетних текстів-6000. Отже, індекс становить 0, 136 (6000: 44000).

Ще одним фактором, який характеризує мову окремої людини, є довжина речень, що виражається загальною кількістю складів у них. Зрозуміло, що цей фактор має значення насамперед у письмовій мові. Вчені США провели такий дослід. Вони підрахували, що в одному американському журналі, наприклад, кількість складів у реченні становить пересічно 13. У діалогах театральних вистав на один прикметник припадає дев'ять інших частин мови. Натомість у науковому тексті цей показник становить лише 1: 3. У романах на один прикметник припадають три дієслова.

На основі цих показників деякі психологи роблять висновки про емоційну врівноваженість дітей. Емоційно неврівноважені діти вживають, як правило, більше дієслів (за допомогою яких завжди виражається дія або діяльність), ніж прикметників (які частіше вживаються