Українські замовляння як жанр фольклору

А коли у людей болять зуби вона замовляє так:

― Місяцю, Владимиру, ти був на тім світі?

― Був.

― Бачив бабу Ярославну, в неї зуби не болять?

― Не болять і не щемлять.

― Дай, Боже, щоб у (ім'я) не боліли, не щеміли, поки вона вмре. (9 разів).

Навіть, Таран Р. І. навчила мене як позбавитися гикавки:

― Гикавко, гикавко, де була?

― У Києві!

― Що їла?

― Кобилину!

― Де діла?

― Бросила!

― Брось і мене!

А щоб замовити зуби знахарка використовує такий текст:

«Місяць в небі. Дуб в діброві.

Щука в морі. Медвідь в лісу.

Звір у полі.

Як сойдуться вони разом пить і гулять

Тоді у (ім'я) зуби заболять».

Цілителька, пошептавши, спльовує, хрестить ножем місце, де болить зуб, і підкурює свяченою в церкві на паску хусткою.

Лікуючи від переляку малих дітей, бабуся виговорює на сороку, побачивши її, підносить дитину і говорить:

«Ви, уроки, ідіть на сороки

А, пристріти на сорочі діти,

А нашому (ім'я дитини) перетреться, перемнеться

Та й все горе минеться».

Перебуваючи під час канікул у бабусі по татовій лінії у селі Просянці Куп'янського району, я вирішила продовжити дослідження своєї наукової роботи. Тому, звернулася до Чепіль Тамари Олексіївни, 1932 року народження, яка з радістю поділилася своїми знаннями. Так, наприклад, у її сім'ї для лікування ячменю здавна у піч на вогонь кидали 3-9 зерен ячменю і говорили:

«Щоб у тебе ячмінь щез як се зерно згорить».

А щоб вилікувати ляк промовляли над хворим:

«Святий угодник Божий, Ілля пророк!

Пророкуй, щоб не було ніякого не ляку, не приляку:

Не людського, не котячого, не гусячого

Не падющого, не от родів

Вишіптую ляк на собак,

Уроки на сороки.

Ляк-лякище! Вишіптую на дуб-на-дубище,

На сук, на сучище, на синєє море

Тобі там буде добре!

Поки я тебе не узнала, я тебе не визивала.

Із крові, із кості.

Тобі не стоять, кості не ломить.

Вода ходяща, вода бєгаща!

Очіщяєш луга і берега,

Очіщяєш води і лози,

(Ім'я) раба Божого очісти всякеє горе».

 

 

Замовляння відіграють велику роль не тільки в народній медицині, святах і обрядах календарного циклу, а й у повсякденному житті людини. Часто люди використовують замовні тексти під час саджання та обробки культурних рослин, зняття стресу, зупинці крові і т. д., не підозрюючи те, що вони користуються замовляннями. У наш час це пояснюється тим, що переходячи з покоління в покоління, ця спадщина людства мало змінилася і стала невід'ємною частиною нашого буття.

Моїм завданням було зібрати якомога більше замовлянь рідного краю. Перш за все я вирішила звернутися до замовлянь, що збільшують ріст культурних рослин, тому вирішила запитати у дідуся: чи користується він якими-небудь словами під час саджання та обробки культур? Дійсно, дідусь, Гаража Микола Дмитрович, 1944 року народження, розповів мені деякі з тих, які пам'ятає найкраще від своєї бабусі, Гаражі Ганни Антонівни, 1887 року народження, яка у свій час була відомою знахаркою в окрузі.

Перед саджанням в городі

Перед тим як вийти з будинку на город, наступити правою ногою на ліву і сказати: «Я землі дам, земля мені оддасть. І ніхто мені в сьому не помішає. Амінь».

На ріст в городі

В ясну погоду, коли зірки добре видно на небі, обійти хрест-навхрест город і тихо сказати: «Земля родила, земля нагородила, земля багата. Мати Божа, сохрани. Амінь».

Щоб цибуля не гнила

Саджаючи цибулинки, під час їхнього втискування в землю казати: «Піду в луг, де цибуля, возьму її силу на мої лунки. Слову моєму бути, а цибулі моїй не гнити».

Відпочиваючи у бабусі в селі Просянці, я не вирішила на всяк випадок запитати у неї: чи не знає вона які-небудь замовляння? Як не дивно, але бабуся, Смоленська Людмила Миколаївна, 1955 року народження, розповіла мені декілька з тих, які чула ще від своєї матері.

Під час саджання моркви

Говорити тричі: «Корінь до кореня, а пагін до пагона. Нехай буде крєпким цей корінь. Амінь».

Під час саджання помідорів

Висаджуючи розсаду, казати на кожен кущ: «Як ліс густий, так і мій кущ. Святий Петро, святий Ілля, мої помідори і я. в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь».

Щоб врожай був добрим

При висаджуванні розсади в ґрунт про себе говорити на кожну рослину, тримаючи її в лівій руці: «Якщо не великий – вирости великим. Ні, ти не великий, тому і виростеш великим». Розміщуючи рослину в землю, потрібно уявити її вже визрівшою і тієї величини, яка уявляється. Розсаду потрібно висаджувати на грядки на заході сонця.

А ще моя бабуся пригадує, що коли пораниться, частенько жувала траву деревію і прикладала її