Управління конкурентоспроможністю продукції підприємства КП СПС «Арсенал"

‒побудувати на належному рівні державну підтримку підвищення рівня конкурентоспроможності, ключовими засадами якої мають стати: належна інвестиційна підтримка, регулювання ринку праці, переоснащення та оновлення основних фондів підприємств, підтримка підприємств малого бізнесу, забезпечення адаптації вітчизняних підприємств до нових умов ведення бізнесу.

Якщо перелічені заходи знайдуть своє відображення на практиці, це дасть змогу підвищити як конкурентоспроможність вітчизняної продукції, так і всієї економіки в цілому.

У всеохоплюючому вирі глобалізації і телекомунікаційної інформації світового розвитку перед світовим суспільством постають завдання розробки і узгодження єдиних загальноприйнятих стандартів та норм з метою гармонізації і регулювання соціально-економічних проблем. Невипадково, що у процесі всезростаючого співробітництва держав і суб’єктів підприємницької діяльності в галузі науково-технічного і промислового розвитку була заснована Міжнародна організація з питань стандартизації (ISO), яка мала на меті покращити якість і конкурентоспроможність усіх продуктів та виробів.

Зі вступом України до СОТ для вітчизняних товаровиробників, безперечно, відкриваються нові переваги, основними з яких є:

1. нові можливості та технології;

2. поліпшення регуляторного середовища;

3. спрощення зовнішньоекономічних торговельних процедур;

4. здешевлення імпортованої сировини та проміжної продукції;

5. доступ до дешевих кредитних ресурсів та більш якісних фінансових послуг;

6. спрощення процедур сертифікації та стандартизації.

Поліпшення регуляторного середовища слід розглядати як основний позитив для підприємств після вступу України до СОТ. Створення державою чітких та стабільних правил підприємницької діяльності відповідно до угод СОТ сприятиме утвердженню ефективного регуляторного режиму.

Найбільше переваг від спрощення торгівельних процедур і виконання органами державної влади вимог угод СОТ отримають підприємства, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю.

Впровадження торгівельними партнерами України режиму найбільшого сприяння для українських товарів і послуг створить додаткові можливості розвитку підприємства за рахунок виходу на зовнішні ринки. Зрозуміло, що основним фактором, який на сьогодні обмежує вихід на зовнішні ринки, є жорстка конкуренція між виробниками. Окрім того, поки Україна не є членом СОТ, деякі країни застосовують дискримінаційний режим доступу Українських товарів на свої ринки. Отже, вступ до СОТ і, як наслідок, поширення на українські товари режиму найбільшого сприяння, слід розглядати як значний резерв для виходу підприємств на зовнішні ринки. Зниження імпортних тарифів на широку номенклатуру продукції після вступу України до СТО сприятиме здешевленню інвестиційних товарів, зростанню легального імпорту дешевої і більш якісної сировини або проміжних товарів, що використовуються підприємствами для власного виробництва.

Фактично вже сьогодні багато підприємств працюють в умовах відкритих зовнішніх ринків, на рівних конкуруючи з іноземними постачальниками. Зниження ставок ввізного мита на товари й послуги після вступу України до СОТ сприятиме детінізації нелегального імпорту, а тому тарифні та нетарифні методи захисту вітчизняного ринку стануть більш дієвими. Держава отримає додаткові механізми регулювання імпортних потоків для захисту вітчизняного виробника.

Зазначимо, що якість продукції, яка реалізується на ринках країн членів СОТ, не регламентується угодами Світової організації торгівлі. Кожна держава сама може встановлювати власні стандарти та здійснювати моніторинг їх дотримання. Ці стандарти можуть бути більш ліберальними, ніж міжнародні стандарти якості ISO. Та якщо Україна буде повноправним членом, то вітчизняні виробники будуть виходити на світові ринки і тим самим покращувати свою якість. Тобто основним стимулом для впровадження на підприємствах систем управління якістю є не формальні вимоги і стандарти СОТ, а конкуренція на внутрішньому та зовнішніх ринках і, як наслідок, необхідність підвищення конкурентоспроможності продукції власного виробництва.

Вступ до цієї організації дуже важливий для України. Але на державному рівні вкрай потрібно модернізувати законодавчу базу в сфері стандартизації, метрології, сертифікації, акредитації, якості, державного нагляду за ринком відповідно до вимог СОТ і ЄС. Назріла потреба широкомасштабно і швидко впроваджувати сучасні управлінські технології, зокрема системи управління якістю, безпечністю харчових продуктів, довкіллям, інтегровані системи. Держава може і повинна стимулювати до цього вітчизняні підприємства.

Сьогодні перед Україною постали безпрецедентні за своєю глобальністю та складністю завдання щодо забезпечення соціально-економічного ривка, який можливо здійснити лише за умов докорінного поліпшення якості в усіх ланках нашого життя. За умов, коли якість стане загальнонаціональною ідеєю України ми вийдемо на світовий ринок.

Саме сьогодні у нас є унікальний шанс для того, щоб успішно інтегруватись до Європейської і світової спільноти, наблизитись до рівня розвинених країн, а отже виправдати очікування своїх громадян на гідне життя.

Для покращення якості і конкурентоспроможності продукції необхідно врахувати такі найважливіші чинники.

Технічні: використання досягнень науки і техніки в процесі проектування виробів; запровадження новітньої технології виробництва і суворе дотримання технологічної дисципліни; забезпечення належної технічної оснащеності виробництва; удосконалення застосовуваних стандартів і технічних умов.

Організаційні: запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління; удосконалення методів контролю й розвиток самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції; узагальнення та використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі підвищення конкурентоспроможності продукції.

Економічні та соціальні: застосування узгодженої системи прогнозування та планування необхідного рівня якості виробів; установлення прийнятних для продуцентів і споживачів цін на окремі види товарів; використання ефективної мотивації праці всіх категорій персоналу підприємства; усебічна активізація людського чинника та проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання.

Однією з найважливіших умов досягнення чудових результатів по підвищенню якості являється підготовка