+3 8(066) 185-39-18
fкваліфікації також є однією з підстав для просування по службі.
Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.
За державними службовцями, які займали посади першої категорії не менше трьох років і звільнені у зв'язку із зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу, зберігається середньомісячний заробіток на період працевлаштування, але не більше одного року.
Крім припинення державної служби, є поняття відставки державного службовця. Під відставкою розуміють припинення державної служби службовцем, який займає посаду першої або другої категорії, за його заявою.
У разі відмови у відставці державний службовець повинен продовжувати виконання службових обов'язків і має право на звільнення в порядку, передбаченому Кодексом законів про працю України.
Підстави для відставки держслужбовця наведено на рис. 2.4.
Рис. 2.4. Підстави для відставки держслужбовця
Відставка приймається або в ній дається мотивована відмова державним органом або посадовою особою, які призначили державного службовця на цю посаду. Рішення про прийняття відставки або відмову в ній приймається у місячний термін. У разі відмови у відставці державний службовець повинен продовжувати виконання службових обов'язків і має право на звільнення в порядку, передбаченому Кодексом законів про працю України.
Рішення про припинення державної служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо до суду.
Кар'єра державного службовця –індивідуально усвідомлена позиція та поведінка, пов'язана з трудовим досвідом та діяльністю в системі органів виконавчої влади [97,124].
Як видно з наведеного основні учасники кар'єрного процесу в системі державної служби – службовці та їх керівники. В процесі їх взаємодії формуються відносини, в основі яких спосіб стимулювання ефективнішого виконання службових обов'язків. Відносини ці відбуваються у вертикальному (відповідно до спеціалізації) та горизонтальному (лінія керівництва) напрямах. Удосконалення спеціалістом особистого способу службової діяльності надає йому можливість професійного лідерства cеред своїх колег, тобто здійснюється кар'єра без підвищення посади. Службовцю надається також можливість просування за рівнями посад, тобто є перспектива професійно-посадової кар'єри. Вузловим механізмом кар'єрного руху є “переплетення” інтересів службoвця (задоволення потреб в життєдіяльності, соціальному визнанні, самореалізації) і організації (ефективне вирішення службових функцій і завдань). Побудова кар'єри та просування по службі повинно здійснюватись на основі особистих якостей та результатів роботи.
Можна виділити такі основні види кар’єри наведено у табл. 2.3
Таблиця 2.3
Види кар’єри держслужбовця
Професійна кар'єрадля неї характерна наявність в трудовій діяльності людини професійної спеціалізації, робота пеpеважно в одній професійній галузі, досягнення нею і визнання професійними результатів її праці, авторитету в конкретному виді професійної діяльності. Як правило, професійна кар'єра людини складається в організації, установі, на виробництві і тому часто буває так, що професійні досягнення складають передумови для формування внутрішньо організаційної кар'єри або посадової кар'єри в організації.
Посадова кар'єравіддзеркалює зміни переважно посадового статусу державного службовця, його соціальної ролі, ступінь посадового авторитету в організації. Це своєрідна траєкторія його просування по вертикалі і по горизонталі посадової структури в організації.
Управління посадовою кар'єрою – вплив керівників державних органів влади, кадрової служби на цілеспрямований розвиток здібностей людини, накопичення ним професійного досвіду і раціональне використання його потенціалу як в інтересах працівника, так в інтересах організації. Для цього необхідно працювати над ствoренням системи управління посадовою кар'єрою. Система управління посадовою кар'єрою державних службовців являє собою правове середовище, сукупність принципів, функцій, повноважень, відповідальності. необхідних для здійснення цілеспрямованого впливу.
Науково-прикладні розробки та узагальнення практичного досвіду доводять доцільність розподілу загального строку проходження ділової кар'єри на кілька етапів, які встановлюють орієнтири для зіcтавлення в процесі проведення аналітичної роботи. Виділяють від 5 до 7 етапів ділової кар'єри (додаток П).
Організація процесу кар'єри в установі – це постійне супроводження процесу розвитку службовців шляхом довгострокового і короткострокового планування, реалізації організаційних, мотиваційних і контрольних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для підвищення використання потенціалу їх кар'єри.
Стратегічною метою системи управління кар'єрою в державній службі є забезпечення умов і порядку розвитку кар'єрного просування службовців і досягнення на цій основі якісного перетворення загальної службової діяльності. Кар'єрний рух буде успішним тільки тоді, коли визначені можливі його маршрути, забезпечені необхідні ресурси, включені механізми саморуху, здійснюється регулювання та коректування процесів руху.
Діяльність працівників кадрових служб органів виконавчої влади з управління діловою кар'єрою державних службовців має будуватись на регулярному проведенні значної аналітичної роботи, результати якої повинні служити надійною підставою для одночасного вирішення завдань, пов'язаних з підвищенням рівня використання наявного кадрового потенціалу, послідовним його нарощуванням. Тому найпершим завданням є докладне з'ясування напрямів кар'єри зростання, яким віддають перевагу державні службовці. Така аналітична робота має проводитись спільно працівниками кадрових служб і керівниками структурних підрозділів органів виконавчої влади, адже останні більшою мірою володіють інформацією щодо потреб своїх підлеглих у розвитку їх кар'єри. Найбільше поширення в сучасних умовах мають наступні цілі реалізації особистістю свого кар'єрного потенціалу:
самовиявлення. реалізація власних творчих здібностей;
отримання незалежності для більш самостійного прийняття рішень;
досягнення високого професіоналізму в обраній сфері діяльності;
збереження та зміцнення досягнутого положення в установі;
прагнення влади, лідерства, що асоціюється з високою посадою;
заняття