Управління використанням ресурсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 7.1. Підсистема управління фінансовим капіталом підприємства.

 

 

 

Рис. 7.1. Система управління фінансовим капіталом

Як об'єкт управління фінансовим капіталом виступає сукупність умов його функціонування. До цих умов можна віднести: визначення потреби і пошук джерел коштів для формування капіталу; оцінка вартості джерел коштів і можливості їхнього залучення; механізм формування власного капіталу і позикових джерел коштів; обґрунтування оптимальної структури капіталу; використання власних і позикових коштів для фінансування активів.

Суб'єктом управління фінансового капіталу виступають окремі фізичні особи або фінансові служби підприємницьких структур, які, використовуючи сукупність прийомів і способів, забезпечують прийняття необхідних рішень щодо функціонування фінансового капіталу.

Розглядаючи управління фінансовим капіталом з позиції системного підходу, можна подати його у вигляді взаємозалежної сукупності елементів:

,

де СУФК — система управління фінансовим капіталом;

ПУФК — принципи управління фінансовим капіталом;

ЦЗУФК — цілі і завдання управління фінансовим капіталом;

ФУФК — функції управління фінансовим капіталом;

МУФК — механізм управління фінансовим капіталом;

ТЗУФК — технічні засоби управління фінансовим капіталом.

Якщо в системі управління фінансовим капіталом виявиться, що якийсь елемент є малоефективним, то вся система управління фінансово-господарською діяльністю буде мати недостачу конкретного елемента і відповідно буде менш результативною, і при виникненні певних відхилень вносити відповідні корективи.

Найважливішою складовою частиною системи управління фінансовим капіталом є його принципи. Основні принципи управління фінансовим капіталом.

1.Принцип обґрунтування потреби в джерелах коштів. Сутність цього принципу полягає в тому, що в процесі господарської діяльності фінансові служби повинні економічно обґрунтувати розміри фінансового капіталу на всіх етапах життєвого циклу підприємства.

2.Принцип оцінки вартості окремих джерел грошового капіталу і доцільності їх залучення. Даний принцип полягає в тому, що всі джерела грошового капіталу, які може залучити підприємство, повинні бути оцінені з позиції їхньої вартості або ціни. Тільки після цього можна приймати рішення про доцільність їх залучення.

3.Принцип пошуку і вибору найбільш прийнятних джерел коштів, виходячи з проведеної вартісної оцінки. Суть принципу полягає в тому, що пошук і вибір джерел коштів для формування фінансового капіталу повинен здійснюватися на основі проведеної раніше вартісної оцінки.

4.Принцип формування груп, підгруп і елементів фінансового капіталу у процесі фінансової діяльності. Даний принцип полягає в тому, що за рахунок різних джерел коштів формуються окремі елементи, підгрупи і групи фінансового капіталу.

5.Принцип формування раціональної структури фінансового капіталу. Цей принцип визначає постійну необхідність фінансових служб обґрунтовувати і формувати раціональну структуру фінансового капіталу.

6.Принцип раціонального використання фінансового капіталу для фінансування активів підприємства. Сутність цього принципу полягає в тому, що фінансовий капітал повинен використовуватися раціонально при фінансуванні активів підприємства.

7.Принцип урахування ризику в процесі формування і використання фінансового капіталу. Формування і використання фінансового капіталу поєднане зі значним ризиком. Тому найважливішою умовою системи управління фінансовим капіталом є урахування можливих ризиків, їх мінімізація і страхування.

8.Принцип активної ролі фінансових службу процесі формування і використання фінансового капіталу. Суть цього принципу полягає в тому, що результат формування і використання фінансового капіталу значною мірою визначається діяльністю конкретних фізичних осіб — керівників і фінансових менеджерів підприємства.

Знання основних принципів управління фінансовим капіталом дозволяє ефективно організувати процес його функціонування на підприємствах, забезпечуючи необхідний рівень фінансової стійкості і постійного нарощення ринкової вартості суб'єкта господарювання.

Принципи управління фінансовим капіталом створюють можливості визначитися з цілями і завданнями функціонування фінансового капіталу.

Сучасна економічна наука основною метою функціонування капіталу вважає забезпечення максимізації добробуту власників підприємства. Ця головна мета знаходить своє концентроване втілення в зростанні ринкової вартості підприємства.

На підставі теоретичного аналізу сучасного розвитку підприємств можна зробити висновок, що головною метою управління фінансовим капіталом є забезпечення оптимальних умов його формування і використання в процесі фінансування господарської діяльності для максимізації добробуту власників і власників підприємства в сьогоденні і майбутньому періодах.

Реалізація головної мети управління фінансовим капіталом. передбачає вирішення певної сукупності завдань.

1.Формування оптимального обсягу фінансового капіталу, який забезпечує необхідний рівень фінансування активів. Дане завдання реалізується в процесі визначення загальної потреби в джерелах коштів, схем і методів фінансування необоротних і оборотних активів, оцінки вартості різних видів джерел фінансових засобів і обґрунтування доцільності їхнього залучення.

2.Формування оптимальної структури фінансового капіталу, яка забезпечує постійний ріст його прибутковості. Це завдання вирішується як на стадії первісного формування фінансового капіталу, так і в процесі його розширеного відтворення. При цьому найважливіше значення має мінімізація вартості залучених джерел коштів, а також встановлення такого співвідношення між окремими групами, підгрупами й елементами фінансового капіталу, яке б забезпечувало одержання максимального прибутку від звичайної діяльності.

3.Забезпечення фінансової рівноваги і заданого рівня фінансової гнучкості підприємства. Фінансова рівновага досягається при високому рівні платоспроможності