Управління використанням ресурсів

Прямий метод покликаний відображати весь обсяг надходжень і витрати коштів у розрізі окремих видів господарської діяльності. 

Основні розбіжності прямого і непрямого методів виявляються тільки при визначенні грошового потоку по операційній діяльності. При використанні прямого методу дані для розрахунків беруть безпосередньо з облікових документів, які відбивають надходження і вибуття коштів. Даний метод досить трудомісткий, тому його застосування вимагає обов'язкового використання комп'ютерної техніки і відповідних програм ведення бухгалтерського обліку. Тільки в такому випадку можна забезпечити істотну продуктивність при визначенні грошового потоку по всіх видах господарської діяльності, але особливо по операційній діяльності.

Для розрахунку грошового потоку по операційній діяльності підприємства прямим методом може бути застосована формула:

 

ЧГПОП.Д. = ВДОП.Д. + ІДОП.Д – ЗОП.Д. – ЗПОПД – ЗПУП – ПП - ІВОП.Д. ,

 

де ЧГПОП.Д - чистий грошовий потік  підприємства по операційній діяльності у звітному періоді; 

ВДОП.Д - валовий дохід по основній операційній діяльності підприємства у звітному періоді;

ІДОП.Д - доходи по операційній діяльності підприємства у звітному періоді;

ЗОП.Д - затрати на придбання матеріалів, сировини, напівфабрикатів і т.д. у звітному періоді;

ЗПОПД - заробітна плата основного персоналу по операційній діяльності у звітному періоді;

ЗПУП - заробітна плата управлінського персоналу у звітному періоді;

ПП - податкові платежі в бюджет і в позабюджетні фонди у звітному періоді;

ІВ ОП.Д - інші виплати по операційної діяльності у звітному періоді.

Вибір того чи іншого методу визначення грошового потоку підприємство здійснює самостійно, хоча прямий метод кращий, тому що дозволяє одержати точнішу інформацію про формування вхідного і вихідного грошових потоків, розрахувати як валовий, так і чистий грошовий потоки.

II. Аналіз вхідного і вихідного грошових потоків у попередньому періоді. Виконання цього етапу очевидне, тому що необхідно одержати відповідні дані про стан грошового потоку підприємства в попередньому періоді і визначити конкретні заходи па майбутнє. У процесі проведення аналізу вхідного і вихідного грошових потоків підприємства встановлюється, наскільки збалансовані вхідний і вихідний грошові потоки за обсягом і часом. У цьому питанні в більшості підприємств виникають істотні проблеми. Як правило, якщо потоки і збалансовані за обсягом, то дуже часто вони не збалансовані за часом. У результаті надходження коштів значно запізнюється, а період виплати обов'язкових платежів уже настав. Розрив між надходженням і вибуттям коштів є однією з найсерйозніших проблем у системі грошових потоків підприємства. Вирішення цієї проблеми викликає необхідність оптимізації грошових потоків підприємства не тільки по обсягу, а також і за часом надходження і вибуття. Однак з огляду на те, що практично всі підприємства знаходяться приблизно в однакових умовах щодо здійснення обов'язкових платежів, а надходження коштів залежить від багатьох факторів, у т.ч. таких, якими досить складно управляти, певна частина підприємств постійно потрапляє в «зону» абсолютної відсутності коштів.

Аналіз грошових потоків проводиться в цілому по підприємству, у розрізі окремих видів господарської діяльності по окремих структурних підрозділах чи центрах відповідальності, якщо такі є в суб'єкта господарювання.

Порядок проведення аналізу вхідного і вихідного грошового потоків такий. Спочатку аналізується динаміка формування вхідного грошового потоку по окремих джерелах, видах господарської діяльності, структурних підрозділах. При цьому встановлюються темпи приросту вхідного потоку в порівнянні з попередніми періодами, аналізується структура вхідного грошового потоку. Потім робиться аналіз вихідного грошового потоку за всіма основними напрямками вибуття коштів і визначається структура вихідного грошового потоку. Проводиться порівняння структури й обсягів грошового потоку звітного періоду з минулим періодом. Виконуючи аналіз вхідного і вихідного грошових потоків, доцільно оцінити як рух коштів вплинув на виробничо-збутову діяльність підприємства в цілому і його структурні підрозділи, чи змінилися обсяги і структура капіталу й активів підприємства, які зміни відбулися в діяльності персоналу суб'єкта господарювання, чи присутні істотні переміщення в його якісному складі і кількості. Потім у процесі аналізу необхідно порівняти вхідний і вихідний грошові потоки та проаналізувати динаміку чистого грошового потоку, визначається значення чистого прибутку підприємства у формуванні чистого грошового потоку, встановлюється достатність амортизаційних відрахувань для відтворення основного капіталу підприємства, напрямку використання чистого прибутку й амортизаційних відрахувань.

У процесі аналізу вхідного і вихідного грошового потоку підприємства І.А. Бланк рекомендує визначати такий показник, як коефіцієнт достатності чистого грошового потоку. Цей показник розраховується за формулою:

,

де КДЧ.Г.П. — коефіцієнт достатності чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді;

ЧГП — сума чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді;

ОБ — сума виплат основного боргу по довго- і короткострокових кредитах і позиках підприємства;

∆ЗТ.М. — сума приросту запасів товарно-матеріальних цінностей у складі оборотних активів підприємства;

ДУ — сума дивідендів (процентів), виплачених власникам підприємства і кредиторам на вкладений капітал.

Результати проведеного аналізу використовуються при оптимізації грошових потоків підприємства.

III.  Оптимізація грошових потоків підприємства. Вона спрямована на підвищення ефективності управління грошовими потоками підприємства. У процесі оптимізації грошових потоків вирішуються завдання, пов'язані з виявленням резервів, які дозволяють: по-перше, знизити залежність суб'єкта господарювання від зовнішніх джерел коштів, по-друге, забезпечити