Управління використанням ресурсів

IV. Планування грошових потоків підприємства за видами господарської діяльності. Здійснення такого планування не може бути досить точним у зв'язку з невизначеністю багатьох вихідних параметрів. Тому на практиці рекомендується здійснювати не стільки планування, скільки прогнозування вхідних і вихідних грошових потоків по кожному напрямку чи виду господарської діяльності. При цьому прогнозування грошових потоків за видами діяльності найкраще здійснювати на багатоваріантній основі. У цьому випадку буде можливість вибрати кращий варіант при зміні тих чи інших вихідних параметрів.

V. Організація ефективного контролю за здійсненням грошових потоків підприємства. Такий контроль дуже важливий у процесі управління грошовими потоками. Він дозволяє вчасно виявити відхилення від заданих параметрів, установити причини відхилень і розробити відповідні схеми поведінки в тих чи інших умовах діяльності підприємства.

Для ефективного управління грошовими потоками необхідна відповідна інформація, яка може бути отримана з різних джерел, але насамперед за рахунок даних фінансової звітності підприємства.

Основними джерелами інформації для управління грошовими потоками є:

1)форма №2 «Звіт про фінансові результати»;

2)форма №3 «Звіт про рух коштів»;

3)матеріали управлінського обліку, у т.ч. дані про рух коштів по рахунках підприємства; дані касової книги і т.д.

Система оптимізації грошових потоків у процесі

господарської діяльності

У процесі управління грошовими потоками підприємства їхня оптимізація займає провідне місце.

Основною метою оптимізації грошових потоків підприємства є забезпечення збалансованості вхідного і вихідного грошових потоків у часі і за обсягом, а також постійне зростання чистого грошового потоку.

Як основні об'єкти оптимізації виступають вхідний і вихідний грошові потоки підприємства в цілому, грошові потоки по видах господарської діяльності, а також чистий грошовий потік підприємства.

На вхідний і вихідний грошовий потік впливають зовнішні і внутрішні фактори.

До зовнішніх факторів, які впливають на вхідний грошовий потік, належать:

стан і перспективи розвитку товарного ринку;

рівень конкуренції на товарному ринку;

стан і перспективи розвитку фінансового ринку;

можливості використання коштів фінансового ринку;

ефективність діяльності банківської системи;

сформована система оподатковування; 

можливості державного і місцевого бюджетів з цільового фінансування найважливіших проектів та програм;

загальний стан  економіки в країні, фінансово-економічна політика держави.

До внутрішніх факторів, які впливають на вхідний грошовий потік, належать:

цінова політика підприємства;

амортизаційна політика підприємства; 

тривалість операційного і фінансового циклу підприємства;

сезонність операційної діяльності;

масштаби інвестиційної діяльності;

професіоналізм менеджерів підприємства і цільових настанов власників суб'єкта господарювання.

До зовнішніх факторів, які виливають на вихідний грошовий потік підприємства, належать:

поведінка постачальників сировини і матеріалів, основних кредиторів, а також споживачів продукції і послуг;

періодичність і обсяги платежів по зобов'язаннях;

рівень платежів по фінансових та інших зобов'язаннях;

надійність партнерів з господарської діяльності;

напрямки платежів і їх поєднання з надходженням коштів;

вимоги законодавства і рівень фінансових санкцій.

До внутрішніх факторів, які впливають на вихідний грошовий потік, належать:

облікова політика підприємства;

рівень витрат на операційну і комерційну діяльність;

рівень продуктивності праці;

чисельність і кваліфікація персоналу;

товарна, галузева і територіальна диверсифікованість діяльності;

система обов'язкових платежів підприємства, їхня послідовність і обсяги;

обсяги власного капіталу і рівень фінансової стійкості.

У процесі оптимізації грошових потоків підприємство повинне домагатися збалансованості вхідного і вихідного грошових потоків. Перевищення вхідного чи вихідного грошових потоків є недоліком у діяльності фінансових менеджерів і тому такий дисбаланс стає об'єктом оптимізації.

Методи оптимізації дисбалансу, що виник при перевищенні

вихідного грошового потоку

Вибір методів залежить від тривалості цього дисбалансу, тобто короткострокового чи довгострокового. Якщо дисбаланс виник у короткостроковому періоді, то найчастіше застосовується метод, який одержав назву «Системи прискорення-уповільнення платіжного обороту» (або «Системи лідс енд легс»). Суть цієї системи полягає в розробці відповідних заходів щодо додаткового одержання коштів, тобто збільшення вхідного грошового потоку й уповільнення виплат підприємства чи скорочення вихідного грошового потоку.

Збільшення вхідного грошового потоку в короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок таких заходів:

використання передоплати за всю або більшу частину продукції, яка користується підвищеним попитом;

скорочення термінів надання товарного (комерційного) кредиту покупцям продукції;

збільшення розмірів цінових знижок при реалізації продукції, яка не користується високим попитом;

прискорення інкасації дебіторської заборгованості;

використання сучасних форм рефінансування простроченої дебіторської заборгованості — облік векселів, факторингу, форфейтингу;

індивідуальна робота з кожним дебітором з метою прискорення надходження коштів;

використання короткострокових фінансових кредитів і позик. 

З метою уповільнення виплат коштів у короткостроковому періоді можна рекомендувати такі заходи:

збільшення термінів за погодженням з постачальниками товарного (комерційного кредиту);

уповільнення інкасації власних платіжних документів;

реструктуризація короткострокових фінансових боргів шляхом переведення їх у довгострокові борги;

одержання відстрочки по платежах у бюджет і позабюджетні фонди;

зменшення розміру платежів за рахунок удосконалювання внутрішньої і зовнішньої фінансової політики підприємства, спрямованої на економію витрат.

У довгостроковому періоді збільшення вхідного грошового потоку може бути досягнуте за рахунок таких заходів:

збільшення розмірів власного капіталу за