Управління використанням ресурсів

оптимальне використання виробничих потужностей підприємства, резервів її вирівнювання та підвищення на рівні підприємств, об’єднань, підрозділів, збільшення рівня пропорційності виробничої потужності.

2.Організація виробництва і праці:

використання переваг спеціалізації та кооперування виробництва;

використання сучасних методів організації виробництва та організації трудових процесів, зростання продуктивності праці; застосування відповідних систем оплати праці;

оптимізація виготовлення кількості виробів з точки зору вимог ринку (співвідношення попиту і пропозиції) та доцільності зменшення постійних та змінних витрат виробництва; визначення оптимальної кількості виробів у партії;

застосування висококваліфікованої робочої сили; забезпечення професійного та кваліфікаційного зростання кадрів;

впровадження сучасних технологій виробництва та високопродуктивного устаткування;

застосування сучасних методів контролю якості виробів і зменшення витрат, пов’язаних із випуском неякісної (бракованої) продукції;

утилізація відходів, ефективне використання ресурсів на протязі всього логістичного ланцюжка.

3.Управління виробництвом:

застосування передових управлінських технологій, сучасних методів мотивації та стимулювання персоналу;

підвищення кваліфікації управлінського та іншого персоналу;

застосування сучасних маркетингових технологій у завоюванні нових секторів зовнішнього та внутрішнього ринку;

застосування ефективних з точки зору ефективності підприємства механізмів ціноутворення продукції/послуг;

скорочення виробничого циклу та загальних витрат на виготовлення товарів/послуг;

використання вигідних для підприємства мереж збуту та каналів просування товарів/послуг.

4.Використання грошових ресурсів:

застосування сучасних систем оподаткування, фінансування, кредитування, амортизації;

використання рентингу, лізингу, як сучасних форм фінансування підприємства;

застосування сучасних методів визначення ефективності капіталовкладень.

Використання інформаційних ресурсів:

застосування нових інформаційних технологій, комп’ютерної техніки та програмного забезпечення у виробничій, збутовій, зовнішньоекономічній діяльності підприємств з метою попередження збитків та банкрутства, забезпечення високого рівня прибутковості та ефективності використання усіх ресурсів підприємства.

 

РОЗДІЛ 11. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯМ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

 

Вимоги до інформаційного забезпечення управління використанням ресурсів

Ефективність функціонування інформаційних систем для оцінювання ефективності використання ресурсів підприємства пов’язана з дотриманням певних вимог до інформаційних ресурсів:

вірогідність, достовірність, об’єктивність, достатність інформації, тобто належні кількісні та якісні її характеристики;

своєчасність отримання та передачі інформації;

економність інформації, тобто мінімізація витрат на її отримання, обробку, передачу й використання в управлінні; витрати при цьому залежать від обсягів та якості інформації, частоти і швидкості її надходження;

вплив застосування та обробки інформації для покращення якості та обґрунтованості управлінських рішень.

Оцінювання та прогнозування ефективності використання ресурсів підприємства передбачає наступні етапи збору, обробки та аналізу інформації:

забезпечення надходження постійної інформації щодо складових оцінки ефективності, зокрема про кількість та якість виготовленої продукції (наданих послуг), заплановані та фактично здійснені витрати ресурсів;

збір додаткової інформації для оцінки та прогнозування ефективності (статистичної, фінансової, інформаційно-аналітичної, нормативної, довідкової);

обробка та нагромадження інформації у відповідних базах даних для визначення показників та складових ефективності;

аналіз отриманої інформації, визначення показників та складових визначення ефективності/ефективності підприємства та причин відхилень від запланованих (нормативних) значень;

прийняття якісних та обгрунтованих управлінських рішень на основі збору, обробки та налізу інформації; коригування початкових рішень згідно мети та стратегії розвитку підприємства; доведення рішень до безпосередніх виконавців для впровадження;

збір даних для аналізу впливу впроваджених у практику рішень на ефективність підприємства;

 

Інформаційне та математичне забезпечення ефективного

управління використанням ресурсів

Покращення якості та обґрунтованості управлінських рішень щодо УВР здійснюється за умови правильного вибору нижче наведених сучасних математико-кібернетичних методів у системах підтримки прийняття рішень.

1.Статистичні методи включають кореляційний, регресійний та факторний аналіз, які раніше часто застосовувалися для прогнозування окремих складових, факторів економічних систем, але можуть давати неточні результати при великій кількості даних з перешкодами. Тому зараз статистичні методи застосовуються в основному для підтвердження (відхилення) гіпотез експертів.

2.Предметно-орієнтовані аналітичні системи є різноманітними класами математичних методів, розробленими для конкретної предметної галузі. Вони дають досить точні результати за дотримання певних умов щодо вхідної інформації. До них належить зокрема технічний аналіз, який застосовується для аналізу фінансових ринків. Технічний аналіз здійснюється з допомогою методів прогнозу динаміки цін, заснованих на різноманітних емпіричних моделях динаміки ринку. 

3.Нейронні мережі вдало застосовуються в системах підтримки прийняття управлінських рішень на діючих підприємствах. Вони забезпечують високу якість та обгрунтованість рішень, дозволяють виявити нелінійні залежності у даних з перешкодами, отримувати точні результати як при великій кількості вхідних параметрів, так і при обмеженій кількості даних. Архітектура нейронних мереж імітує роботу нейронів у складі ієрархічної системи. Вхідні параметри подаються на нейрони найнижчого рівня, які посилюються або послаблюються у міжнейронних зв’язках і передаються на вищий рівень. Результатом є реакція на вхідні параметри всієї мережі, отримана на виході останнього рівня. 

4.Системи розмірковувань на основі аналогічних випадків здійснюють прогноз на основі вибору у минулому аналогів поточної або майбутньої ситуації. При позитивних результатах можливі неточності у прийнятті рішень, зумовлені відсутністю математичного моделювання, а також пошуком аналогій лише за мірою наближеності минулої ситуації до прогнозованої.

5.Дерева рішень є наочними, але мають обмежене застосування у практиці прийняття управлінських рішень. Це зумовлене їх недосконалістю та неточністю, обмеженим охопленням простору можливих закономірностей. Ієрархічна класифікуюча структура типу „якщо...тоді...” нагадує дерево. Прийняття рішення грунтується на відповідях „так/ні”, які треба дати у вузлах дерева