Вдосконалення цільової точності та змісту навчально-тренувального процесу спортсменів-тенісистів 8-14 років

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації науково обґрунтовано використання структури багаторічної підготовки юних спортсменів у настільному тенісі за типом тренувальних блоків. Розроблений спеціалізований навчальний тренажер зі змінною довжиною ігрового поля сприяє навчанню та вдосконаленню цільової точності технічних дій тенісистів без збільшення обсягу та інтенсивності навантаження (Патент на корисну модель №40826 «Тренажерний тенісний стіл»).

Результати досліджень упроваджено в практику тренувального процесу спортивного клубу настільного тенісу “Норд” м. Донецьк; комплексних дитячо-юнацьких спортивних шкіл №1 та №5 Управління освіти м. Маріуполь; навчально-тренувальних груп Приазовського державного технічного університету м. Маріуполь; до навчальних програм загальноосвітніх закладів Управління освіти Маріупольської міської ради, що підтверджується актами впровадження (від 10. 08. 2010 р. ; 07. 09. 2010 р. ; 18. 09. 2010 р. ; 22. 09. 2010 р. ; 24. 09. 2010 р.).

Матеріали дослідження можуть бути використані для навчання спортсменів-початківців у більшості ігрових видів спорту, а також на лекційних заняттях для студентів вищих навчальних закладів фізкультурного профілю.

Особистий внесок здобувача полягає у виборі напрямку дослідження, визначенні актуальності теми, постановці мети, завдань, організації і безпосередньому виконанні дослідницької роботи, аналізі літературних джерел з досліджуваної проблеми, організації та проведенні педагогічного експерименту, статистичній обробці, аналізі та узагальненні отриманих результатів і апробації розробок у практичній діяльності підготовки юних тенісистів-спортсменів. У спільних публікаціях дисертантові належить постановка завдань дослідження, дані щодо організації та проведення експерименту, вибір методів аналізу і обробки даних, формулювання висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на 4 Міжнародних, 3 Всеукраїнських конференціях та науково-методичному семінарі: Міжнародних науково-практичних конференціях НПУ імені М. П. Драгоманова (Київ, 2005-2007), Міжнародній науково-практичній конференції у рамках 2-го Зеленого Європейського фестивалю «Здоров'я, здоровий спосіб життя в промислових регіонах» (Маріуполь, 2008) ; науково-практичних конференціях ПДТУ (Маріуполь, 2006-2007), науковій конференції «Актуальні проблеми сучасної біомеханіки фізичного виховання та спорту» (Чернігів, 2008) ; науково-методичному семінарі з настільного тенісу (Київ, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових робіт, з яких: 1 монографія, 4 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 посібники навчально-методичних рекомендацій, патент на корисну модель № 40826 «Тренажерний тенісний стіл».

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів та висновків до них, загальних висновків, практичних рекомендацій, додатків, списку використаних джерел, що містить 226 джерел, з них 18 іноземних. У роботі наведено 41 таблицю та 3 рисунки. Зміст дисертації викладено на 199 сторінках, із них основного тексту – 166 ст.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт і предмет, мету, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі – «Теоретико-методичні основи підготовки юних спортсменів у настільному тенісі» – здійснено аналіз літературних даних щодо побудови процесу підготовки юних спортсменів у різних структурних утвореннях. На думку низки фахівців (В. Г. Алабін, 1993; Л. В. Волков, 2002 та інші), такий процес повинен здійснюватися з урахуванням вікових, анатомо-фізіологічних, функціональних та рухових особливостей юних спортсменів.

Формування і вдосконалення складної багатофакторної біологічної системи людини продовжується протягом усього періоду життя, проте, найбільш чутливий до різних дій саме дитячо-юнацький організм (С. П. Беліц-Гейман, 1977; Г. В. Барчукова, 1980; Л. В. Волков, 1990; А. С. Ровний, 1997; О. В. Матицин, 2001).

Успіх у сучасному настільному тенісі, як відомо, визначається, перш за все, здатністю спортсмена демонструвати активний, наступальний, універсальний стиль гри, стабільно високу динаміку результативності залежно від конкретної тактичної ситуації, шляхом варіювання об'єму і спрямованістю техніко-тактичних дій (Г. В. Барчукова, 1984; Л. Ормаї, 1985; Сюй Янь-шен, 1987; Г. С. Захаров, 1990).

Техніко-тактична підготовка розглядається як динамічна система, для ефективного вдосконалення якої потрібна оперативна інформація про поточний стан спортсмена, а також як раціональна модель педагогічного впливу. У спортивних іграх для вдосконалення техніко-тактичних дій спортсменів використовуються різні тренажери (І. П. Ратов, 1972; М. В. Восканян, 1983; С. Н. Сінгаевский, 1984; Є. В. Імас, 1997), що забезпечують програмування і контроль цільової точності технічних дій, часу рухової реакції, швидкості польоту м'яча тощо. Застосування тренажерів сприяє значно полегшенню праці тренерів і скороченню терміну удосконалення рухової діяльності спортсменів.

Структура вдосконалення річної підготовки обумовлена завданнями, розв’язанні яких присвячене тренування на даному етапі (В. М. Платонов, 2004). При цьому, найважливішою вимогою сучасної системи спортивного тренування є необхідність взаємозв'язку всіх її складових з метою розвитку основних компонентів ефективної змагальної діяльності. Саме забезпечення ефективності структури змагальної діяльності визначає завдання і зміст підготовки спортсмена на всьому багаторічному шляху від новачка до майстра високого класу (В. М. Платонов, 1987; Л. А. Латишкевич, 1993).

З метою визначення основних факторів, урахування яких є необхідним при побудові|шикуванні| тренувального процесу юних спортсменів,