Вдосконалення цільової точності та змісту навчально-тренувального процесу спортсменів-тенісистів 8-14 років

Структура програми тренувального процесу представлена на прикладі етапу попередньої базової підготовки у табл. 8.

 

 

 

У роботі також були підтверджені дані інших авторів про вдосконалення техніко-тактичних дій тенісистів (М. В. Восконян, 1983; М. Ж. Усмангаліев, 1991; А. В. Єфремова, 1996; Є. В. Імас, 1997), які спиралися на основні положення теорії побудови рухів М. О. Бернштейна, 1966; теорії функціональних систем П. К. Анохіна, 1975; методу термінової інформації В. С. Фарфеля, 1975.

Підтверджені та доповнені дані дослідників (Г. М. Арзютов, 1999; Ю. П. Байгулов, 2000; О. В. Матицин, 2001; В. І. Ландик, 2005) щодо структурних особливостей багаторічної підготовки юних спортсменів в настільному тенісі, які відповідають вимогам біологічної оптимальності та ритмам їх вікового розвитку.

У результаті проведеного експерименту доведено, що розроблена блокова методика вдосконалення техніко-тактичних дій тенісистів із застосуванням спеціалізованого навчального тренажера сприяла вдосконаленню цільової точності технічних дій та підвищенню ефективності змагальної діяльності юних тенісистів порівняно з традиційною методикою навчально-тренувального процесу.

 

 

1. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури свідчить про те, що існуючі наукові та методичні розробки в тренувальному процесі спортсменів-тенісистів не містять достатньо обґрунтованих рекомендацій щодо побудови системи навчання та тренування. Актуальним є розв'язання питань щодо формування спеціальної фізичної, технічної та тактичної підготовки спортсменів на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки (8-14 років).

2. Проаналізовано навчально-тренувальний процес спортсменів 8-14 років відповідно до вимог типової програми «Настільний теніс. Програма для ДЮСШ, СДЮШОР». Отримані результати виявили вплив різних обсягів рухових режимів на динаміку розвитку загальних фізичних якостей і відображають сенситивність тих або інших періодів багаторічної спортивної підготовки юних спортсменів-тенісистів.

Обґрунтовано, що формуванню у юних спортсменів технічних, тактичних, техніко-тактичних дій та рухових навичок повинна передувати робота, яка направлена на загальний фізичний розвиток і виховання фізичних якостей.

3. Виявлено, що в процесі тренування погіршується точність виконання рухових дій при зростанні інтенсивності навантаження,. Застосування традиційної методики навчання та вдосконалення техніко-тактичної майстерності спортсменів протягом 8-10 навчально-тренувальних занять, з оптимальною кількістю спроб 500-1000 ударів в одному тренувальному занятті, не забезпечує формування цільової точності рухів у стандартних ігрових діях у спортсменів 8-10 років (t=4, 49; p<0, 001) та спортсменів 10-14 років (t=4, 78; p<0, 001) |.

Виявлено, що в спортивних іграх для навчання, освоєння та вдосконалення техніко-тактичної майстерності спортсменів використовуються різні тренажери, які забезпечують програмування та контроль за цільовою точністю ігрових дій, часом рухової реакції, швидкість польоту м'яча тощо. Урахувавши особливості процесу формування рухової функціональної системи тенісистів, для підвищення цільової точності ударів, ми розробили й виготовили спеціалізований навчальний тренажер зі змінною довжиною ігрового поля (Патент на корисну модель №40826 «Тренажерній тенісний стіл» від 27. 04. 2009 р.).

4. Розроблена блокова структура навчально-тренувального процесу підготовки спортсменів 8-14 років у настільному тенісі з попереднім програмуванням цілей, завдань та засобів підготовки на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки сприяла підвищенню рівня фізичної, технічної, тактичної та інших видів підготовленості в спортсменів експериментальної групи. Тренувальний процес відповідав режимам навчання в школі, вимогам до дітей цього віку, індивідуальним морфо функціональним особливостям розвитку організму та тренуванню в спортивних закладах.

Виявлено, що показники результатів різних тестів зі спеціальної фізичної підготовленості спортсменів-тенісистів 8-14 років в експериментальній групі статистично значимо перевищили відповідні показники в спортсменів контрольної групи: №1 – дальність відскоку м'яча – на 2, 5%, (t=5, 95; p<0, 001) ; №4 – перенесення м'ячів – на 5, 4%, (t=5, 58; p<0, 001) ; №5 – згинання та розгинання рук в упорі від столу – на 27, 57%, (t=5, 26; p<0, 001) ; №6 – підйом тулуба в сидяче положення з положення лежачи – на 40, 73%, (t=4, 84; p<0, 001) ; №7 – скакалка, подвійний підскок – на 26, 39%, (t=4, 38; p<0, 001) ; №8 – скакалка, одинарний підскок – на 21, 06%, (t=5, 92; p<0, 001) ; №9 – стрибок у довжину з місця – на 11, 41%, (t=7; p<0, 001) ; №10 – біг на 60м- на 3, 13%, (t=5, 67; p<0, 001).

5. Виявлено, що використання розробленого спеціалізованого тренажера зі змінною довжиною ігрового поля на етапі попередньої базової підготовки спортсменів-тенісистів 8-10 років протягом 8-10 навчально-тренувальних занять статистично значимо дозволило підвищити цільову точність технічних дій спортсменів-тенісистів експериментальної групи в середньому на 11, 97% (+31, 5 влучення в задану зону) (t=4, 57; p<0, 001). При цьому в кожному занятті тенісисти виконували оптимальну кількість ударів в одному занятті (400-600), тобто серіями по 50 ударів з інтервалами відпочинку між серіями 2 хв. У спортсменів контрольної групи цей показник – 11, 0 разів, тобто 4, 18% (p<0, 001).

6. Перевірка ефективності розробленої методики спортивного тренування за типом блокової структури з використанням розробленого спеціалізованого тренажера зі змінною довжиною ігрового поля на етапі попередньої базової підготовки спортсменів-тенісистів 8-10 років показала, що в змаганні «Атака-атака»