Ведення державного земельного кадастру на локальному рівні

До 1 січня 2013 внесення даних про земельні ділянки, реєстрація їх в Автоматизованої системи земельного кадастру та видача документів, що підтверджують права власності фізичної або юридичної особи на дану ділянку здійснювали територіальні органи земельних ресурсів.

З 1 січня до Закону України «Про державний земельний кадастр» було внесено зміни. Згідно з цими змінами видача державних актів на права власності на земельні ділянки скасовані. Функції реєстрації даних про земельні ділянки з прив'язкою до місцевості та внесенням до кадастру виконують органи Земельних ресурсів на місцях.

А ось реєстрацію майнових прав на земельну ділянку відтепер здійснює спеціальний уповноважений орган Мін'юсту України - Український державний реєстр, реєстраційні органи якого також вже створені при територіальних відділеннях Мін'юсту України. І тепер саме ці державні реєстратори видають Свідоцтво про право на нерухоме майно. У даному випадку - на конкретну земельну ділянку.

Оформивши покладену землевпорядну документацію на земельну ділянку, і внісши його до Земельного кадастру в територіальному органі Земельних ресурсів, фізична або юридична особа звертається із заявою про видачу Свідоцтва до територіального органу Держреєстру.

 

 

На сьогоднішній день, коли відбуваються значні зміни в угіддях та землекористуваннях, слід пам'ятати, що облік земель - це державний захід щодо накопичення, систематизації й аналізу всіх відомостей про кількість, розміщення та господарське використання земельних ресурсів. Облік продовжує вивчення господарського стану земель і починає їх вивчення в природному відношенні.

Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею, складом угідь та правовим статусом.

Облік земель виключно і тільки виникає тоді – коли прийняті в законодавчому полі повноважні рішення. Іншому обліку, тобто запис даних до облікових документів не підтверджених рішеннями в сесійному режимі – місця не може бути, бо це вже з області корупційних діянь.

Державному обліку підлягають усі землі, в межах адміністративно-територіальних одиниць. Для ведення обліку використовуються дані земельно-кадастрових книг та інших земельно-кадастрових документів первинних землеволодінь і землекористувань.

При ведені обліку на місцях під постійним контролем територіальних органів земельних ресурсів знаходиться стан заповнення та оформлення земельно – кадастрової документації. Тому, при поданні річного земельного звіту в першу чергу зверталась увага на оформлення та відповідність відомостей документації, яка представлялась сільськими, селищними, міськими радами.

Основним земельно-кадастровим обліковим документом ради є Земельно-кадастрова книга (ЗКК), за матеріалами якої складають звіт, тому їй необхідно приділяти особливу увагу.

Першочергові вимоги при заповненні та веденні земельно-кадастрових книг:

- Заповнення та внесення подальших змін у земельно-кадастрову книгу проводять на основі відповідних рішень та документів. Документами, що підтверджують записи, вважаються Державний акт, план землеволодіння і землекористування, експлікація земель, матеріали крупномасштабної зйомки населених пунктів, акти обмірів площ, основні чи додаткові рішення органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.

- Всі записи ведуться чорнилом, при цьому ніякі підчистки і виправлення цифр не допускаються. У випадку помилки неправильний запис акуратно закреслюють одною лінією, а нові записують зверху, про що роблять відмітку в кінці книги.

- Облік ведеться у міських і селищних радах з точністю до чотирьох знаків після коми  (15 кв.м – 0,0015 га), а у сільських - до трьох (100 кв.м – 0,010 га).

- Всі сторінки цієї книги повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

- Книги зберігаються в сейфі або спеціальній вогнетривкій шафі.

- Земельно-кадастрова книга розрахована на сім років, після чого заповнюється новий екземпляр.

Представник органу виконавчої влади із земельних ресурсів в обов'язковому порядку перевіряє правильність ведення земельно-кадастрової книги один раз на рік. Результати перевірки заносяться  на спеціально відведених аркушах записом у кінці земельно-кадастрової книги. Особа, яка відповідає за ведення книги, знайомиться з результатами перевірки під розписку і усуває виявлені у веденні записів недоліки.

Слід наголосити, що в окремих районах значна кількість сільських рад веде облік земель по громадянах в земельно -  кадастрових книгах старого зразка, що інколи ставить під сумнів достовірність окремих даних (площі земельних ділянок, форма власності, вид угідь). Серед представлених ЗКК найбільш поширеними є недоліки з їх ведення - неакуратність заповнення, відсутність записів про підставу  надання чи вилучення земельних ділянок, відсутність посторінкового контролю, або записи простим олівцем та інші – що є неприпустимим.

Щодо складання річних звітів адмінтериторіальних утворень, то найпоширенішими на загал зауваженнями є:

•пояснюючі записки неповні, в них не відображені усі зміни, які відбулися протягом року у складі і якості угідь, землекористувачів і землевласників;

•порівняльні відомості звіту станом на  01.01.2008  до звіту станом на 01.01.2007, складені зі значними помилками (для прикладу);

•відомості додатків (2,3,4) про надання чи вилучення земельних ділянок, як правило,  не відповідають зведеним даним в річному звіті.

Ситуація щодо надання достовірних відомостей з приводу