Вікна та їх декорування в Англії в період з ХV по ХХ століття

Геор-гіансь-ка епоха (1714-1811) Віконний отвір більш високий, на верхніх поверхах міг бути майже такого розміру як і на першому поверсі. В кін. XVIII ст. верх віконного отвору стає заокруг-леним або прямо-кутним. Готичні вікна увінчу-ються кілевид-ною аркою. Поширені стулкові вікна з горбильками та свинцевими переплетами – в простих будинках, підйомне вікно з 2-ма рухливими переплетами зі шківами й противовісами в коробці – в фешемебельних. Найпоширеніша форма розташування скла «6 над 6» (в підйомних вікнах). Горбильки віконного переплету – товсті та мають тупий профіль, хоча пізніше стають більш тонкими. Кронглас утримується металевими «гілочками» та шпаклівкою. Внутрішні стулки віконниць встановлюються урівні. Зовнішні та віконні наличники зазвичай фільончасті, як і інші дерев’яні частини. З 1774р. – віконні рами врізаються в стіну. Рустовані та прості обрамлення із каменю «коад». Підвіконники досить низькі, на рівні підлоги, вікна відкриваються на французький балкон чи портфнетр. Підйомні вікна замінені на складні двостулкові двері. Штори, фестонні завіси, що підтягують-ся догори за допомогою шнурів. Драпіровки стають більш «текучими». В побут ввійшли італійські штори, які підтягують-ся по діагоналі до верхніх зовнішніх кутів. Промаслені тонкі фіранки. Рольштори. Бал-тійська м’яка дереви-на. Дамаст і парча заткані золотою ниткою, воще-ний ситець, набив-ний кленкор, що прикрашають-ся відтис-ками гравюр із зобра-женням англій-ського саду. Стрічки, тасьма, гірляндиПортьєрна тканина. Лляне полотно. Всі можли-ві від-тінки блакитного, багря-ного, бірюзо-вого і корало-вого. 

Ре-генство і початок ХІХ століт-тя (1811-1837)

Віконні отвори віталень на другому поверсі надто витягнуті. Віконні переплетіння стають тонкими і відрізняються чіткими і складними контурами. Застеклення підйомних або стулкових вікон квадратним склом з доповненням вузьких кромок – «бічних віконниць». Використовується червоне або інше кольорове скло. Стандартні відкидні віконниці багатостулкового типу, які ховались в потаємні або наклонні ящики, такий тип популярний до кінця 1840-х рр.. Широке використання французьких вікон. Численні шари завіс часто асиметричні. Вішається по 4 або 5 шарів завіс: верхня портьєра, нижня гардина, додаткова фіранка і штора, іноді додаються гірлянди. «Скляні» фіранки вішаються в притул до скла, закриваючи нижню половину вікна. Ламбрекени зникають з ужитку. Використовуються французькі циліндричні складки, буфи, карнизи. Латунні та дерев’яні наконечники і кронштейни оздоблюють-ся в античному та воєнному стилі, використо-вуються зображення списів і орлів. Популярна «безперевна драпіровка» – декілька окремих вікон маскуються під 1 за допомогою довогої оборки або карниза. Драпіруван-ня зі шлейфом. Довжина завіс значно різниться. Використо-вується підкладка, яка вивертається так, щоб була видна підкладка контрастно-го кольору. Рольштори використовуються як полотна для мальовничих пейзажів і набивних малюнків. Шовк, бавовня-ний муслін. Нейтра-льні тони. 

Феде-ральний стиль і ампір (1780 – 1850)

Віконні отвори другого поверху стають більш витягнуті і на всю висоту стіни, що виходять на балкон. Верхні частини вікон часто із замковим каменем із мармуру, каменя, дерева були плоскими

Основні особливості:

- більш тонкі віконні переплетіння оснащувались профілями четвертного валика;

- застелені секції стали більшими;

- до початку ХІХ ст. розповсюджені вікна з 2 переплетами по 9 секцій в кожному, пізніше – ввійшли в моду подвійні, інколи потрійні ковзаючі переплетіння по 6 секцій у кожній. Карниз у вигляді пагоди, а також карниз зі шнуром і роликом (тепер відомий як розсувний механізм). Парні симетричні штори. Під верхні штори вішають муслінові занавіски прикріплюючи їх до віконної рами. Загальною тенденцією є симетричний силует. Прозорі ткани-ни, муслін. Землис-ті відтін-ки, колір глини, теракотовий, зеле-ний, чорний. 

Вікто-ріансь-ка епоха (1840-1901) Віконні отвори в готично-му або тюдорів-ському стилі. До середини ХІХ ст. на кожному кінці нижньої перекладини верхньої ковзаючої рами підйомного вікна з’являються 2 кронштейни, що посилюють раму і підтримують більш важке скло. З 1851 р. використовується більше скла, характерною рисою стають еркери з широкою центральною під’ємною рамою та 2 вузькими вікнами по боках. Пізніше, деякі підйомні вікна виготовляють з використанням невеликого скла та товстих горбильків. Повернулися в моду стулчасті вікна часто з свинцевим переплетом. Повертаються до вжитку вітражі. Велика кількість віконної фурнітури. Драпіровки з 4 або 5 шарів завіс. Мереживні або прозорі штори, що збираються на мідних карнизах вільно звисаючи вниз або прикріплюються до віконної рами іншим карнизом по нижньому краю. Гардини на підкладці. Ламбрекени, але до кінця ХІХ ст. вийшли з моди. Карнизи невеликі за розмірами і не так багато прикрашали-ся. Для створення м’яких хвиль і надання додаткового об’єму використовуються все більше тканини (так з’явилася австрійська штора з дрібними частими фестонами). Австрійська штора часто поєднується з гірляндою і