Вікна та їх декорування в Англії в період з ХV по ХХ століття

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

ламбрекеном зі шлейфом. Рольштори. Горизонтальні жалюзі та ставні жалюзі. Більш міцне і велике скло. Бахро-ма, кісточ-ки, мере-живні або прозорі штори. Кон-трастні кольо-ри, що підкреслюва-лись золо-том.

ІЛЮСТРАЦІЇ

Рис. 1.1. Фрагмент вікна з вертикальними і горизонтальними стрижнями. Завершення у вигляді трилисника, популярного мотиву, що використовувався в пізньому середньовіччі у більш заможних будинках. [39]

Рис. 1.2. Налічувалось велика кількість візерунків застеклення, особливо в більш заможних будинках. В XVI ст. пройми для скла були зазвичай ромбовидними й мали розміри трохи більше за 5, 5х3 дюйма. Протягом XVIІ ст. використовувалось скло більших розмірів – приблизно до 8х5, 5 дюйма і частіше стало використовуватись прямокутне скло. [39]

Рис. 1.3. Деталь верхньої частини вікна з «локетом» . Скло кріпилось проволокою до заліза. [39]

Рис. 1. 4. Залізні віконні стулки в кам’яному наличнику, XVIIст. Стулки відкриваються і утримуються закріпленимим обмежувачами. [39]

Рис. 1. 5. Коване залізне стульне переплетіння із защіпкою, ручкою, обертовими петлями, складним остекленням, візерунком і вентиляційним склом. [39]

Рис. 1. 6. Гардини зазвичай шилися в одне полотнище й стали вкрай популярні до 50-х років XVII століття. [16]

Рис. 1.7. Гірлянди і ламбрекени, запозичені від грецької культури, надавали вікнам закінчений і водночас більш вишуканий вигляд, який характерний для епохи раннього Бароко. [17]

Рис. 2. 1. Декоративні завитки або рустика обрамляли головні вікна на фасадах кін. XVII ст. – тобто вікна над парадними дверми або парадним поверхом. [41]

Рис. 2. 2. До Громадянської війни в Англії (1642-1651) більшість вікон мало відрізнялись від вікон XVІ ст.. Дане вікно відноситься до 1620-тих років. Воно має великий центральний вертикальний брус, що зазвичай використовувався для зміцнення широкого вікна. [41]

Рис. 2. 3. Перевага надавалась високим та вузьким віконним отворам. Це дозволяло уникнути застосування середників та поперечних брусів. Дане вікно оранжереї належить приблизно до 1704 р., його висота складає 14, 2 м. [41]

Рис. 2. 4. Видовжене вікно – одне з двох прилеглих до парадних дверей. Товсті горбильки віконного переплету типові для даного періоду. [41]

Рис. 2.5. Вікна із напівкруглою верхньою частиною були вперше застосовані Хью Меєм у Віндорзькому Замці, Беркриш. [41]

Рис. 2. 6. З середини XVІІ ст. профіль середників вікна гладкий. [41]

Рис. 2. 7. Стулкові переплетіння, що відкриваються вертикально і закріплені петлями. Заповнювали простір між вертикальним і поперечними брусками. Нижнє скло у цьому вікні з 4-ма стеклами, приблизно 1703 р., відкривались. Більшість вікон мало внутрішні віконниці; фіранки зустрічалися рідко. [42]

Рис 2. 8. В 1670-х рр. великою новацією стали підйомні вікна. Вони були оснащені системою гирьок і противаг, які дозволяли пересувати великі скляні плоскості. [41]

Рис. 2. 9. Залізні засувки. З будинку в Гілфорді, графство Суррей, приблизно 1680 р. [41]

Рис. 2. 10. Деякі види засувів, що були популярні на протязі довгого часу. Так звані «півнячі гребінці». [41]

Рис. 2. 11. Залізні пружини та малі стрижні, що були популярними елементами засувів. [41]

Рис. 2. 12. Карнизи і ламбрекени вийшли на перше місце в якості завершальних елементів віконного дизайну в епоху Бароко. [18]

Рис. 2. 13. Карнизи були дерев'яними і прикрашалися вишуканим різьбленням. Ламбрекени робили з накрохмаленою тканини, котрій надавали потрібну форму і часто прикрашали окантовкою, мереживом і бахромою. [19]

Рис. 2. 14. Плоскі косиці, бахрома з китицями і сутажі з тонкої шовкової пряжі обрамляли оксамит, парчу, дамаст на піці розквіту стилю бароко. [21]

Рис. 3. 1. Для проекту вікон в «китайському стилі» із «Посібника для джентльменів і будівельників», Едуарда Хоппуса. Проекти для вікон з декоративними решітками, розповсюджені в той час; їх застосовували в будинках і в чайних павільйонах, бельведерах та інших місцях відпочинку, в садах в китайському або готичному стилях. [44]

Рис. 3. 2. Ставні середини XVIII ст. мають вишукані профілі. Деталі фільонок і профілів гармонують з іншими столярними деталями в кімнаті. [45]

Рис. 3. 3. Фрагмент віконниць в Ньюбай Холі, Йоркшир, 1770-рр. [48]

Рис. 3. 4. На зломі століття знову стали популярними справжні готичні будинки. Замок Лускомбр, Девоншир, 1800-1804рр. [47]

Рис. 3. 5. Ламбрекен пізнього георгіанства мав елегантні обриси був ретельно і вишукано декорований. [23]

Рис. 3. 6. В період пізнього Георгіанства драпіровки стають більш «текучими». Композиції з таких драпіровок м’яко струїлись. [24]

Рис. 3. 7. Драпірування були широко поширені – як у багатих будинках, так і в оселях людей середнього достатку. [22]

Рис. 4. 1. Високі стулкові вікна чи французькі двері, що виходили в сад, 1820р. Бокові віконця з кольоровим склом. [51]

Рис. 4. 2. Двері 20-х рр.. ХІХ ст. з будинку в Хемстеді, Лондон.