Військова терапія

– розлад функції нервової системи, що проявляється м’язовою слабкістю, загальною депресією, ступором (при тяжкому ураженні), інколи – явищем психомоторного збудження; – підвищення температури тіла, яке спостерігають з перших днів, воно особливо посилюється після приєднання вторинної інфекції;

– ураження органів кровотворення – кісткового мозку, лімфатичних вузлів і селезінки – та пов’язані з цим зміни у крові, що проявляються в перші дні лейкоцитозом, згодом – вираженою лейкопенією;

– явища подразнення парасимпатичної нервової системи: брадикардія, підвищене слиновиділення, діарея;

– порушення діяльності серцево-судинної системи: аритмія, зниження артері-ального тиску;

– ураження нирок у вигляді токсичного нефриту;

– глибокий розлад обміну речовин, який спричиняє різке схуднення.

Особливості медичної допомоги ураженим іпритом

1. У зв’язку з відсутністю специфічного антидоту, виключного значення набуває профілактика уражень. Своєчасне використання протигаза надійно захищає від інгаляційного ураження парами і краплями іприту. Для захисту шкірних покривів використовується загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК), що включає комбінезон, гумові рукавиці й панчохи, або легкий комплект (Л-1) 2. У зв’язку з особливостями перебігу уражень, які проявляються насамперед довготривалим прихованим періодом, основний потік уражених буде направлятись, минаючи МПБ і МПП, відразу в омедб або військові шпиталі, де їм надаватиметься відповідна допомога.

3. При дії високих концентрацій парів або аерозолів на дихальні шляхи вже через 2-3 години будуть виникати некротичні процеси, бронхо-пневмонія аж до розвитку набряку легень. Для знезаражування іприту на слизових оболонках дихальних шляхів проводиться промивання носа, рота і носоглотки 0, 5% розчином хлораміну, 2% розчином гідрокарбонату натрію чи 0, 05-0, 1% розчином перманганату калію. При ураженні очей їх промивають 2% розчином гідрокарбонату натрію з подальшим знеболюванням 0, 5% розчином дикаїну. 4. Для запобігання пригніченню центральної нервової системи (особливо судинно-рухового і дихального центрів) внаслідок резорбтивної дії іприту підшкірно вводять кофеїн бензоат натрію (1, 0 мл 10-20% розчину) або кордіамін 1, 0 мл. Проводиться введення препаратів, які зменшують загальнотоксичний вплив іприту (гіпосульфіт натрію, унітіол, 5% розчин глюкози, 10% розчин кальцію глюконату).

5. При попаданні іприту в шлунок, якщо з моменту ураження минуло не більше 2 годин, необхідно через зонд промити його 2% розчином гідрокарбонату натрію чи 0, 05% розчином перманганату калію. Після цього дають всередину 10-20 г активованого вугілля, розчиненого в склянці води. У більш пізні терміни промивання через зонд не рекомендується із-за небезпеки травмування запаленої слизової оболонки. Нейтралізація іприту, що потрапив у шлунок, здійснюється прийманням кількох склянок 2% розчину гідрокарбонату натрію з подальшим викликанням блювання шляхом подразнення кореня язика. У перші дні потерпілим із важким ураженням шлунково-кишкового тракту іпритом їжа не дається, внутрішньовенно вводиться глюкоза та інші засоби парентерального харчування.

Перша медична допомога включає:

– одягання протигаза. Якщо на шкіру обличчя попали краплі іприту, необхідно затримати дихання, відкрити індивідуальний протихімічний пакет і обробити шкіру обличчя рідиною, стежачи за тим, щоб краплі дегазатора не попали в очі. У випадку попадання очі необхідно промити 2% розчином гідрокарбонату натрію або 2% розчином борної кислоти чи 0, 5% розчином перманганату калію. При відсутності вказаних розчинів потрібно багаторазово промити очі водою із особистої фляги;

– проведення часткової санітарної обробки відкритих ділянок тіла та прилягаючого до них одягу, особливо тих, на які потрапили краплі ОР.

Спочатку краплі обережно знімають сухими тампонами, після чого заражену поверхню шкіри обробляють рідиною із ІПП-8. Потрібно враховувати, що найкращі результати досягаються при проведенні санітарної обробки в перші 5 хвилин після потрапляння ОР на шкіру; через 15-20 хвилин ефективність обробки значно знижується, а через 30 хвилин – не запобігає виникненню уражень, хоч дещо і послаблює їх інтенсивність. Проведення пізньої обробки все ж необхідне, тому що ОР здатні досить довго утримуватись на поверхні шкіри; – при мікстному (комбінованому) ураженні після проведення часткової санітарної обробки шкіри навколо рани рідиною ІПП-8 поверхню рани необхідно промокнути марлевою подушечкою з ППІ, потім накласти новий тампон і перев’язати;

– у випадку вживання зараженої води або заражених продуктів: беззондове промивання шлунка (випити до 1 л чистої води і викликати блювотний рефлекс, повторити цей захід декілька разів) ;

– проведення штучного дихання – при рефлекторній зупинці дихання.

Долікарська допомога

– часткова санітарна обробка і використання симптоматичних засобів;

– промивання очей 2% розчином гідрокарбонату натрію;

– беззондове промивання шлунка, активоване вугілля всередину при пероральних ураженнях;

– при ураженні люїзитом – внутрішньом’язове введення 10 мл унітіолу (специфічний антидот).

Перша лікарська допомога

При ураженні очей: промивання 2% розчином гідрокарбонату натрію, використання очних крапель з дикаїном, очних мазей з антибіотиками. При інгаляційному ураженні:

– полоскання носоглотки розчином гідрокарбонату натрію;

– приймання всередину засобів від кашлю (кодеїн тощо) ; – за показаннями: кордіамін, сульфокамфокаїн, антибіотики. При ураженнях шкіри:

– обробка ментоловим спиртом – у стадії еритеми; – пов’язки з 1% розчином хлораміну в стадії утворення пухирів; – туалет навколо виразок і мазева пов’язка з антибіотиками в стадії ерозій і виразок. При пероральних ураженнях:

– промивання шлунка 2% розчином гідрокарбонату натрію за допомогою зонда і введення через нього 10-15 г активованого вугілля, розчиненого в склянці води;