Вміст біологічно-активних речовин у фолікулярній рідині та їх вплив на процеси запліднення ооцитів і розвиток ембріонів in vitrо при безплідності

Вивчити здатність ооцитів до запліднення, морфологічні характеристики і темпи дроблення ембріонів у програмах ЗІВ в залежності від концентрації простагландинів класів E2 та F2 у фолікулярній рідині;

Вивчити вплив процесів перекисного окислення ліпідів і активності антиоксидантних систем у фолікулярній рідині на здатність ооцитів до запліднення, морфологічні характеристики і темпи дроблення ембріонів in vitro, частоту настання вагітності в програмі ЗІВ.

Об’єкт дослідження: здатність ооцитів до запліднення та розвитку ембріонів при лікуванні безплідності в програмі ЗІВ в залежності від концентрації простагландинів класів E2 та F2 та стану процесів перекисного окислення ліпідів у фолікулярній рідині.

Предмет дослідження: обмін простагландинів класів E2 та F2, інтенсивність процесів ПОЛ, активність антиоксидантних систем в фолікулярній рідині в фізіологічних циклах та в програмі ЗІВ, результати лікування в програмі ЗІВ.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні, морфологічні, біохімічні, математично – статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше було проведене комплексне дослідження, що включало визначення в ФР людини концентрації простагландинів E2 і F2, визначення вмісту продуктів перекисного окислення ліпідів, активності антиоксидантних ферментних систем у фізіологічних циклах і в програмі ЗІВ. При цьому виявлене значне підвищення інтенсивності процесів ПОЛ в ФР у програмі ЗІВ.

При порівняльному аналізі концентрації продуктів ПОЛ і активності антиоксидантних ферментних систем у циклах ЗІВ з різним відсотком запліднення ооцитів in vitro виявлене збільшення інтенсивності процесів ПОЛ і одночасна неспроможність антиоксидантних систем у випадках з незадовільними результатами лікування. В ряді спостережень отримані результати дозволили пояснити причини неефективного лікування в програмі ЗІВ.

В результаті порівняльного аналізу концентрації простагландинів E2 і F2 у циклах ЗІВ з різним відсотком запліднення було вперше встановлено тісний зв'язок між співвідношенням Pg E2/F2 і темпами дроблення ембріонів in vitro.

Виявлена залежність між активністю антиоксидантного ферменту супероксиддисмутази у ФР і морфологією ооцитів, одержаних у результаті стимуляції суперовуляції, темпами дроблення та морфологією ембріонів у програмі ЗІВ.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі отриманих даних удосконалена система обстеження подружніх пар у програмі ЗІВ. Визначено оптимальні показники концентрації простагландинів E2 і F2 у ФР. Розроблено біохімічні критерії визначення стану ПОЛ у ФР, що впливає на процеси дозрівання і запліднення ооцитів, морфологічні властивості і темпи дроблення ембріонів у програмі ЗІВ. Розроблено критерії прогнозування показників ембріологічного етапу програми ЗІВ.

Запропоновані методи діагностики впроваджені в роботу клінічного пологового будинку №5 м. Харкова, відділу кріобіології системи репродукції Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, міжрегіонального центру планування родини м. Харкова, центру репродукції і генетики людини “Імплант”.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто проведено вивчення та узагальнення сучасних даних вітчизняної та зарубіжної літератури, визначено напрямок, мету та задачі дослідження.

Обстежено 210 пацієнтів. Проведено забір матеріалу для біохімічних досліджень (ідентифікація і кількісне визначення Pg E2 і Pg F2, вимір концентрації малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів, відновленого глутатіона, вивчення активності глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, каталази і супероксиддисмутази). Проведено клініко-лабораторний аналіз ембріологічного етапу програми ЗІВ. Підбор і обстеження пацієнтів у клінічних групах здійснювалися при активній підтримці к. м. н. В. І. Піняєва і к. м. н. Л. І. Луцької. К. м. н. Г. Г. Юрченко і к. б. н. М. І. Крамар допомагали при обстеженні чоловіків у безплідних подружніх парах. К. б. н. М. П. Петрушко і І. В. Терпяча надали допомогу при вивченні результатів ембріологічного етапу програми ЗІВ. Освоєння методик визначення концентрації простагландинів, вивчення інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів і активності антиоксидантних систем у фолікулярній рідині людини було здійснено при участі к. б. н. В. В. Рязанцева та О. Ю. Семенченка.

Дисертантом проведений статистичний аналіз та узагальнення матеріалу. Розроблено комплекс біохімічних досліджень, що включає визначення інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів, активності супероксиддисмутази, концентрації відновленого глутатіона і співвідношення Pg E2/F2 у фолікулярній рідині, який може бути використаний при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій для прогнозування здатності ооцитів до запліднення і вірогідності розвитку повноцінних ембріонів. Втілено його в практику лікування.

Обґрунтовані висновки та практичні рекомендації. В процесі виконання роботи проводилася підготовка матеріалів до публікації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень докладені на міжнародному симпозіумі “Биоэтика на пороге III тысячелетия” (Україна, м. Харків, 2000 р.) ; на конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету (Харків, ХДМУ, 2000 – 2002 роки) ; на Харківській обласній конференції молодих вчених (2002 р.) ; на конференції, присвяченій підготовці лікарів – інтернів (2001, 2002 р.) ; на засіданні Харківського наукового товариства акушерів-гінекологів (2002 р.).

Публікації. Головні положення дисертації викладені в 12 друкованих роботах. 3 статті в фахових журналах, патент на винахід (48932А від 15. 08. 2002, Бюл. №8), 2 рішення про видачу патенту на винахід (заявка № 2002075609 від 08. 07. 2002, рішення від 28. 08. 2002 та заявка № 2002075611 від 08. 07. 2002, рішення від 28. 08. 2002), 6 робіт в збірниках наукових праць та тезах доповідей на наукових форумах.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація викладена на 184 сторінках друкованого тексту. Вона складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення отриманих результатів, висновків, списку літературних джерел, що містить 241 найменування, з них 157 – іноземних