Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вміст біологічно-активних речовин у фолікулярній рідині та їх вплив на процеси запліднення ооцитів і розвиток ембріонів in vitrо при безплідності

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 

авторів (на 25 сторінках). Дисертація ілюстрована 9 таблицями і 12 рисунками, що займають 7 повних сторінок тексту.

 
Основний зміст роботи
 
Загальна методика і основні методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі задач було обстежено 210 пацієнтів. Досліджено 90 подружніх пар, що звернулися з приводу безплідності і були включені в програму лікування методом ЗІВ. 30 пацієнток з фізіологічними циклами увійшли в контрольну групу.
Були виділені 4 клінічні групи. У першу групу були включені подружні пари в програмі ЗІВ у тих випадках, коли відсоток запліднення ооцитів in vitro склав 66, 7 – 100% (n = 30) ; у другу групу – 33, 4 – 66, 6% запліднення ооцитів in vitro (n = 30) ; у третю групу – 0 – 33, 3% запліднення ооцитів in vitro (n = 30) ;
Контрольну групу склали пацієнтки, яким були проведені лапароскопічні операції в фізіологічних циклах (n = 30). Протипоказаннями для включення пацієнток у контрольну групу були виявлені порушення гормонального гомеостазу, використання будь-яких гормональних препаратів протягом 6 менструальних циклів перед оперативним втручанням, систематичний прийом негормональних фармакологічних препаратів, патологічні зміни тканини яєчників.
Перед початком лікування всі безплідні подружні пари та пацієнтки контрольної групи були всебічно обстежені за загальноприйнятою методикою. Обстеження включало в себе збір і аналіз даних анамнезу життя, анамнезу даного захворювання, проведення клінічних, лабораторних, інструментальних досліджень обох партнерів.
Серед спеціальних методів дослідження жінкам в обов'язковому порядку здійснювали динамічне ультразвукове сканування органів малого тазу. Дослідження проводили за допомогою вагинального секторального датчика з частотою сканування 7 Мгц (Bruel & Kjaer, Данія).
Всім чоловікам у безплідних подружніх парах проводилося дослідження сперми. Воно здійснювалось згідно з рекомендаціями ВООЗ 1994-1997 рр. за загальноприйнятою методикою.
При індукції овуляції в програмі ЗІВ були використані загальноприйняті протоколи з використанням препаратів ФСГ (Metrodin, «Serono») і аналогів гонадотропін – рилізінг гормону (Suprefact, «Hoechst»). Через 34 – 35 годин після введення тригерної дози ЧХГ (Profasi, «Serono») здійснювали пункцію фолікулів і аспірацію ооцитів. Одночасно з аспірацією ооцитів у пацієнток у програмі ЗІВ здійснювалася оцінка стану ендометрію. Підготовку до аспірації фолікулів, процедуру аспірації, селекцію активно-рухливої фракції сперміїв, інсемінацію і культивування ооцитів in vitro, перенос ембріонів в порожнину матки та підтримку лютеінової фази здійснювали за загальноприйнятою методикою (Dale B., Elder K., 1997).
Відразу ж після пункції виявлені ооцити переносили з ФР у чисте середовище для культивування. Зразки ФР відбирали і кріоконсервували за оригінальною методикою (А. Г. Геродес, 1999), при використанні якої забезпечується довгострокове і надійне збереження біологічних і біохімічних (у тому числі і ферментативних) властивостей ФР.
Оцінювались слідуючи параметри ембріологічного етапу програми ЗІВ: морфологія ооцитів, відсоток запліднення ооцитів, морфологія та темпи дроблення ембріонів.
Морфологію і ступінь зрілості ооцитів оцінювали без попереднього видалення клітин cumulus. В залежності від стану комплексу ооцит-cumulus клітини класифікували, як незрілі, зрілі, перезрілі або дегенеративні (B. Dale, K. Elder, 1997).
Морфологічну оцінку ембріонів робили відповідно до критеріїв, запропонованих Erenus (1991). Оптимальними (Grade 1) вважали ембріони без ознак фрагментації, що мають рівні, чіткі, сферичні бластомери; задовільними (Grade 2) – ембріони з незначною (до 25%) фрагментацією цитоплазми і нерівномірним розвитком бластомерів; незадовільними (Grade 3) – ембріони з фрагментацією бластомерів більш 25%. Як правило, у таких ембріонах відзначалася наявність вакуолей, невідповідність розмірів бластомерів термінам культивування, ознаки дегенерації.
Ідентифікацію і кількісне визначення Pg E2 і Pg F2 у зразках ФР здійснювали методом високоефективної рідинної хроматографії. Для екстракції простагландинів був використаний метод Horton (1972). Аналіз вмісту простагландинів E2 і F2 у ФР проведений з використанням методики Inayama et al. (1980) і Wessel et al. (1988). Концентрацію простагландинів у стандартному розчині визначали методом спектрофотометрії за Л. Д. Бергельсоном (1989). Також досліджувався показник відношення концентрації Pg E2 до Pg F2.
Для оцінки інтенсивності процесів ПОЛ у фолікулярній рідині використовували методи, що виявляють продукти ПОЛ – малоновый діальдегід (МДА) та дієнові кон’югати. Визначення МДА здійснювали за методом В. І. Скорнякова з співавт. (1988). Концентрацію МДА розраховували відповідно до методики М. С. Гончаренка з співавт. (1985). ДК визначали за методом В. Е Каган (1986).
Для оцінки стану антиоксидантних ферментних систем ми визначали в ФР концентрацію відновленого глутатіона (GSH), активність глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР), каталази і супероксиддисмутази (СОД).
Визначення концентрації відновленого глутатіона (GSH) здійснювали за методом Batist et al. (1986). Вивчення активності глутатіонзалежних ферментів (ГП, ГР) здійснювали за методом С. Н. Власової з співавт. (1990).
Супероксиддисмутазну активність ФР оцінювали за методом В. С. Гуревич з співавт. (1990).
Для визначення активності каталазы був використаний метод Aebi у модифікації М. А. Королюк з співавт. (1988).
Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом Фішера – Ст’юдента (Бейлі, 1964) при рівні вірогідності p<0, 05 та p<0, 01 на ПЕВМ COMPAQ Deskpro з використанням пакету програм EXСEL. Також оцінювалася кореляційна залежність між показниками.
Результати власних досліджень та їх обговорення.
Суттєвих розходжень за віком, тривалістю та причинами безплідності в досліджуваних групах виявлено не було. У наше дослідження включалися переважно жінки, безплідність яких була обумовлена трубно – перитонеальным фактором, або
Фото Капча