Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Вплив різноманітних варіантів антигелікобактерної терапії на склад мікрофлори кишечнику у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Терапії Академії Медичних Наук України. Роль автора – вивчити вплив різноманітних варіантів антигелікобактерної терапії на склад мікрофлори кишечнику у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – розробити диференційований підхід до використання антигелікобактерної терапії з урахуванням її ефективності та впливу на склад мікрофлори товстого кишечнику у хворих на неускладнену виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori
Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:
1. визначити характер мікробного пейзажу товстого кишечнику, частоту зустрічання його порушень, їхню залежність від статі та віку хворих, характеру деструкції слизової оболонки дванадцятипалої кишки у хворих на неускладнену виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з H. Pylori;
2. виявити наявність і ступінь впливу антигелікобактерної терапії на мікрофлору товстого кишечнику у хворих на неускладнену виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з H. Pylori;
3. провести порівняльний аналіз впливу різних варіантів антигелікобактерної терапії на мікрофлору товстого кишечнику у хворих на неускладнену виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з H. Pylori;
4. визначити наявність зв'язку між невдалою ерадикацією H. Pylori та збереженням порушень у мікробіоценозі товстого кишечнику після антигелікобактерної терапії і шляхи їхньої корекції у хворих на неускладнену виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з H. Pylori;
5. розробити шляхи диференційованого підходу до призначення різноманітних схем антигелікобактерної терапії у хворих неускладненою виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, асоційованою з H. Pylori в залежності від виявлених порушень мікробного пейзажу товстої кишки.
Об'єкт дослідження: хворі на неускладнену виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з H. Pylori.
Предмет дослідження: стан мікробіоценозу товстого кишечнику.
Методи дослідження: фіброгастродуоденоскопія, визначення H. Pylori мікробіологічним, гістологічним, біохімічним, цитологічним і серологічним методами, дослідження калу на дисбактеріоз та інтрагастральна рН-метрія.
Наукова новизна роботи. Виявлено превалювання помірно виражених порушень в мікробному пейзажі товстого кишечнику у хворих на неускладнену виразкову хворобу дванадцятипалої кишки до початку антигелікобактерної терапії. Визначено, що легкі і помірно виражені порушення в мікробіоценозі товстого кишечнику у хворих на неускладнену виразкову хворобу дванадцятипалої кишки під впливом стандартної антигелікобактерної терапії та її альтернативних варіантів відновлюються до еубіозу. Виявлено, якщо до початку антигелікобактерної терапії був еубіоз, він зберігався і після закінчення її закінчення.
Вперше показана доцільність включення в схему комбінацій амоксициліну і фуразолідону або кларітроміцину при наявності в мікробіоценозі товстого кишечнику до початку лікування, клебсієли або протея відповідно, що дозволило досягти як високий рівень ерадикації, так і елімінацію клебсієли і протея.
Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтовано необхідність дослідження мікробного пейзажу товстого кишечнику до призначення антигелікобактерної терапії у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з H. Pylori, які скаржаться на метеоризм та порушення стільця.
Визначено, що легкі та помірні порушення мікробіоценозу товстого кишечнику при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, асоційованої з H. Pylori ліквідуються в результаті проведення стандартної антигелікобактерної терапії та її альтернативних варіантів.
Отримані дані дозволять використовувати диференційований підхід (з урахуванням порушень в мікробному пейзажі кишечнику) до вибору антибактеріальних препаратів що входять до складу схем антигелікобактерної терапії в комплексному лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з H. Pylori і виражених порушень мікробного пейзажу товстого кишечнику.
Результати дисертаційної роботи були впроваджені в роботу гастроентерологічних та терапевтичних відділень Харківської обласної студентської лікарні, міської клінічної лікарні №2 м. Харків, міської лікарні №2 м. Тернопіль, центральної районної лікарні м. Мерефа, Інституту терапії АМН України, м. Харків
Особистий внесок здобувача. Особисто дисертант здійснював підбір тематичних хворих в умовах спеціалізованого гастроентерологічного відділення Інституту терапії АМН України. Забезпечував всебічне обстеження хворих, у тому числі опит, огляд, науковий аналіз результатів обстеження. Брав участь у проведенні ендоскопічних досліджень, особисто здійснював забір матеріалу (біоптату слизової оболонки шлунку) для уреазного, гістологічного, цитологічного і бактеріологічного досліджень а також для проведення бактеріологічного дослідження калу. Здійснив аналіз і узагальнення результатів дослідження, провів диференційоване лікування пацієнтів, сформулював усі положення, висновки і практичні рекомендації роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені та обговорені: на республіканській науково-практичній конференції молодих вчених «Достижения и перспективы развития терапии в канун 21 века», Харків, 2000; конференції молодих вчених ХДМУ «Медицина третього тисячоліття», Харків, 2001; республіканській науково-практичній конференції «Досягнення і перспективи розвитку в клініці внутрішніх хвороб», Харків, 2001; шестнадцатой итоговой годичной научной сессии по законченным и переходным этапам НИР «Новое в диагностике и лечении заболеваний внутренних органов», Харків, 2002, республіканській науково-практичній конференції “Гастроентерологія 21 століття. Теперішнє і майбутнє. ”, Харків, 2002
Публікації результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, серед них 3 статті в фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 публікацій в матеріалах і тезах конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, заключної частини, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел. Робота викладена на 134 сторінках. Використано 202 (135 – країн СНД, 67 – інших країн) літературних джерел (21 сторінка). Робота ілюстрована 14 таблицями і 4 малюнками.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
 
Методика проведення досліджень. В основу роботи покладені результати клініко-лабораторно-інструментальних досліджень 122 хворих на неускладнену виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з H. pylori, які за 1, 5 місяця до обстеження не одержували антибактеріальної
Фото Капча