пакетах виходимо з того, що в первинних відправленнях тарно-штучних вантажів основну роль в Україні грають залізничний і автомобільний транспорт, за участю складських комплексів.
На підставі зібраних статистичних даних, а саме вхідного потоку замовлень на доставку вантажу, розглядаємо наступні альтернативні схеми доставки тарно-штучних вантажів в міжрегіональному сполученні.
Дану схема доставки доцільно використовувати при перевезенні великих партій вантажів на велику відстань. Для перевезення використовують автомобілі автопоїзди. Застосування автопоїздів сприяє підвищенню продуктивності перевезень, зниженню витрат палива на 1ткм (на 1т перевезеного вантажу), зниженню собівартості перевезень. Крім того, застосування автопоїздів дає можливість зменшити кількість мало вантажних або середньо вантажних автомобілів, а, отже, і потребу у водіях.
При даній схемі доставки навантажувально-розвантажувальні роботи виконуються лише у вантажовідправника та вантажоодержувача, без додаткових перевантажувальних операцій на складі чи на інший вид транспорт, непотрібне додаткове оформлення документів при перевантаженні, при цьому зменшується час доставки вантажів.
Дана схема доставки використовується при доставці дрібно партійних вантажів на великі відстані, де використання автомобілів малої та середньої вантажності при великих вантажопотоках неефективне. Ця схема передбачає укрупнення партії вантажу на складі, а далі автопоїздами транспортування до одержувача. При цій схемі доставки збільшується кількість навантажувально-розвантажувальних операцій, час на очікування на накопичення вантажу на складі. За рахунок даних умов збільшується час доставки вантажів. Укрупнення партії вантажу впливає на зменшення собівартості перевезення, зменшенню кількості автомобілів особливо малої, малої, середньої вантажності. При розробці такої схеми доставки, крім відстані перевезення та об’єму перевезення, потрібно враховувати інтервали надходження замовлення на перевезення дрібно партійних вантажів.
2.2 Вибір методу моделювання транспортно-технологічної схеми доставки
Під моделюванням розуміють спосіб вивчення системи (моделі) шляхом її заміни для експериментального дослідження більш зручною, яка зберігає характерні риси оригіналу і дозволяє проводити випробування моделі методом проб. Найпоширеніші наступні моделі: фізичні, математичні, імітаційні, аксіоматична, що використовуються основними частинами системи і розробляються у вигляді технологічних схем або рівнів для загального уявлення про процес і результат його функціонування, які у свою чергу розділяються на детерміновані і стохастичні. [12]
Детермінована модель – це аналітична подача закономірності системи, при якому для даної безлічі вхідних значень одержують на виході тільки один результат.
Недетермінована або стохастична – це модель в якій функціонування окремих її елементів або вхідних значень залежить від випадкових параметрів, тобто описується законами розподілу випадкових величин. Результат функціонування такої моделі може передбачити тільки в значенні вірогідності, тобто він є середнім значенням або законом розподілу.
Імітаційне моделювання – це послідовне наближення (інтеграція), за допомогою якого відбувається пошук оптимального рішення. При імітаційному моделюванні оптимальний варіант визначається не чисто математично строгими методами, а шляхом послідовних наближень, перебираючи ті чи інші структури і чисельні значення факторів.
Побудова імітаційної моделі й експериментування з нею вимагають визначеної математичної підготовки й врахування усіх факторів. Що впливають на досліджуване явище [11].
Математичне моделювання використовується для встановлення математичної залежності між параметрами об'єкту, який вивчається. Даний метод дозволяє глибоко і всесторонньо вивчити процеси, які досліджуються, встановити точні кількісні зв'язки між аргументами і функціями, глибоко проаналізувати явища, що вивчаються, на основі математичних моделей, які можуть бути даний у вигляді функції, рівнянь, систем рівнянь, в основному диференційованих або інтегральних. З початку складають глибоку модель, яку потім уточнюють. Така модель дозволяє достатньо щільно розрізняти фізичні характеристики явища. При цьому дослідник одержує нову інформацію про функціональні явища і особливості моделей [12].
Математичне моделювання складається з наступних етапів: постановка задачі, тобто ухвалення рішення про необхідність моделювання і його ціль. На цьому етапі потрібно чітко визначити ціль дослідження. З цілі дослідження виходить сукупність особливостей об'єкту моделювання, які підлягають відбитку в моделі:
- побудова математичної моделі
- дослідження системи на модель прогнозування управління оригіналом за результат дослідження.
При моделюванні технічних систем можливі такі випадки:
- система добре вивчена, що дозволяє записати її математичну модель у вигляді аналітичних співвідношень;
- математична модель загалом відома у вигляді аналітичної залежності, але деякі з коефіцієнтів її невідомі – побудова моделі починається з етапу дозволу внутрішніх задач;
- відомо що моделлю виступає функція деякого вигляду, яка задається в неявному вигляді (наприклад диференціальними рівняннями) по цьому потрібно визначити мінімальну кількість експериментів для дискримінації моделі;
- аналітичний вид моделі невідомий.
Математичні моделі відрізняються від інших тим, що засобом опису моделі і вивчення її поведінки є формально-логістичний апарат математики. Звідси найважливішою перевагою є можливість кількісного аналізу моделей за допомогою сучасних математичних методів. Важливою перевагою моделей є універсальність мови математики, можливість використовування одних і тих же моделей для дослідження різних систем.
Щоб визначити оцінку витрат, прибутку ТЕП, часу доставки тарно-штучних вантажів в міжрегіональному сполученні, необхідно зібрати інформацію, яка впливає на процес доставки.
У вхідні параметри будуть входить ті чинники, які дуже істотно впливають на процес доставки.
При певних відомих вхідних та вихідних параметрів і зовнішніх факторів можна побудувати модель дослідження у вигляді «чорної скрині», яка представлена на рисунку 2. 3.
Вхідними параметрами в систему являються:
об’єм відправлення вантажу Х1;
довжина маршруту перевезення Х2;
Вихідними параметрами з системи