вантажу замовника, т.
Витрати на доставку вантажу грають особливу роль. Витрати повинні прямувати до мінімуму.
Загальні витрати на доставку транспортно-експедиційним підприємством розраховуємо за формулою
(2. 20)
де Ввідп – витрати на підготовку вантажу до відправлення, грн;
Вн – витрати на навантаження вантажу, грн;
Вдскл – витрати на доставку вантажу до складу, грн;
Вукл – витрати на укладання та закріплення вантажу, грн;
Вмт – вартість перевезення магістральним транспортом, грн;
Вр – витрати на розвантаження вантажу, грн;
Взб – витрати на зберігання вантажу на складі, грн;
Встр – витрати на страхування вантажу, грн;
Впрв – витрати на перевалку вантажу на складі, грн;
Всо. – витрати на супроводження та охорону вантажу, грн;
Вдок – витрати на оформлення документів, грн.
Витрати на підготовку вантажу до відправлення
(2. 21)
де q – об’єм відправки вантажу, т;
– вартість підготовки 1т вантажу до відправлення, грн/т.
Витрати на навантаження (розвантаження) вантажу
(2. 22)
де Снрр – вартість виконання навантаження-розвантаження, грн/т.
Витрати на доставку вантажу до складу
(2. 23)
де Тдос – тариф на перевезення вантажів, грн. /ткм. ;
Lскл – відстань доставки вантажу до складу, км.
Відстань доставки вантажу до складу розраховуємо за формулою
(2. 24)
де F – площа регіону, км2;
N0 – загальна кількість складів в регіоні.
Витрати на укладання, розрівнювання та закріплення вантажу
(2. 25)
де Сукл – вартість укладання та закріплення вантажу, грн. /т.
Вартість перевезення магістральним транспортом
(2. 26)
де Тдос – тариф на перевезення вантажу, грн/ткм;
Lвскл – відстань перевезень вантажу від складу до одержувача, км.
Витрати на зберігання вантажу на складі:
(2. 27)
де tнакоп – термін зберігання вантажу на склад, діб;
Сзб – вартість зберігання вантажу на складі, грн/добу.
Витрати на страхування вантажу. Приймаємо Встр=500…900 грн.
Витрати на перевалку вантажу на складі
(2. 28)
де Qпер – об’єм перевантаженого вантажу, т;
Сперскл – вартість виконання вантажних робіт на складі, грн/т.
Витрати на супроводження та охорону вантажу
(2. 29)
де Lпер – відстань перевезення вантажу, км;
Ссо – вартість супроводження, охорони вантажу, грн/км.
Витрати на оформлення документів для схеми «вантажовідправник – вантажоодержувач» приймаємо Вдок =50грн, для схеми «вантажовідправник – склад – вантажоодержувач» – Вдок=100грн,.
Прибуток транспортно-експедиційного підприємства встановлюємо в відсотках від загальних витрат на транспортування В∑. Визначаємо за залежністю
(2. 30)
де НП – норма прибутку встановлена транспортно-експедиційним
підприємством, %;
ЗHj – приймальна знижка і-го підрядника, що існує по довгостроковим договорам з транспортно-експедиційним підприємством, грн.
2.5 Висновки по розділу
1. Запропоновано дві альтернативні транспортно-технологічні схеми доставки тарно-штучних вантажів в міжрегіональному сполученні: доставка тарно-штучних вантажів за схемою «вантажовідправник – вантажоодержувач» та доставка тарно-штучних вантажів за схемою «вантажовідправник – склад – вантажоодержувач».
2. Для моделювання транспортно-технологічної схеми обрано математичне моделювання. Важливою перевагою математичного моделювання є універсальність мови математики, можливість використовування одних і тих же моделей для дослідження різних систем. На основі відомих вхідних (об’єм відправлення вантажу, довжина маршруту перевезення інтервал між надходженнями заявок до ТЕП), вихідних (час доставки вантажу, загальні витрати на доставку вантажу, прибуток ТЕП) параметрів і зовнішніх факторів, схематично представили об’єкт дослідження у вигляді чорної скрині.
3. На підставі зібраних статистичних даних, а саме вхідного потоку замовлень на доставку вантажу визначено основні маршрути перевезення вантажу, з врахуванням кількості заявок.
4. Проведено аналіз об’ємів вантажу з урахуванням кількості заявок. Встановлено, що найбільша кількість заявок надходить в межах 0, 45…5 та 16…20 тонн. Визначено, що закон розподілу інтервалу надходження заявок до транспортно-експедиційного підприємства, описується експоненціальним законом.
5. В якості цільової функції вирішення задачі по вибору раціональної транспортно-технологічної схеми доставки тарно-штучних вантажів в міжрегіональному сполученні обрано систему показників: час доставки вантажу Тд; витрати на доставку вантажу В∑; прибуток транспортно-експедиційного підприємства ПТЕП.
3. Експериментальні дослідження
3.1 Розробка методики визначення раціональної транспортно-технологічної схеми доставки
Для визначення раціональної транспортно-технологічної схеми було розроблено методику, яка представлена у вигляді трьох етапів:
оцінка вхідних параметрів;
розрахунок оціночних показників;
вибір раціональної транспортно-технологічної схеми доставки.
При вирішенні даної задачі приймаємо такі припущення:
доставка вантажу на склад із пунктів відправлення та зі складу в пункт призначення – автомобільним транспортом;
термін доставки вантажу із пункту відправлення до пункту призначення відноситься до однієї партії вантажу (q). Змінюється від 0, 5…20 тонн;
термін виконання технологічних операцій, пов’язаних з прийомом та відправленням вантажів в пунктах відправлення та на складі, залежить від величини відправки;
приймаємо, що ймовірність (Рk) знаходження 5 тонн вантажу на складі дорівнює 0, 5; 10 тонн – 0, 3; 15 тонн – 0, 2;
час доставки вантажу