Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Виявлення якісного і кількісного складу нічних метеликів околиць міста Рівного

Предмет: 
Тип роботи: 
Індивідуальне завдання
К-сть сторінок: 
52
Мова: 
Українська
Оцінка: 

оксамитові смуги, волосяний покрив червонуватий. Восени гусінь йде на зимівлю під лісовий настил, де й лежить звернута в клубочок. Деякі з них зариваються в грунт на глибину 10 см. Весною вони піднімаються на дерева і об’їдають стару хвою. В цей час вони дуже ненажерливі. За весь період свого розвитку гусінь линяє 6 разів. В кінці червня заляльковується в кокон на гілках або стовбурах. Сосновий коконопряд – сухолюби вий вид, тому спостерігаються стійкі скупчення шкідників в соснових лісах, які ростуть на підвищеннях. Сосновий коконопряд наносить величезну шкоду молодим сосновим лісам.

На західній околиці міста Рівного в районі “Вишневої гори” при дослідженнях на освітлений екран прилетіла золотогузка (Euproctis chrysorrhoea) (Мал. 19). Метелик золотогузки середніх розмірів (розмах крил 3-4 см) сніжно-білого кольору з шовковистим блиском. На кінці черевця у самок є пучок золотистих, а у самців бурих волосків. Звідси пішла назва виду. Самка відкладає яйця на нижню сторону листків купками по 200-500 яєць в кожну і прикриває золотими волосинками з свого черевця. Гусінь скелетує листя, стягує його павутиною так, що виходить щільне гніздо, в якому вони після другої линьки зимують групами. В кожному гнізді може бути до 200 і більше особин. Весною, вийшовши з гнізда, гусінь живиться бруньками і молодими листочками, що розпустилися. В роки масового виходу гусені вона може повністю оголювати крону. Доросла гусінь сірувато-чорна з довгими жовтувато-бурими волосками, які зібрані в пучки. Вздовж верхньої сторони тягнуться дві червоні і дві білі смуги, на дев’ятому і десятому сегментах є оранжеві горбики з протоками залоз, які виділяють отруйну есенцію. Волоски гусені проколюють шкіру і обламуються, вони викликають свербіж і почервоніння. Заляльковується гусінь у червні по одній або кілька особин у рідкі павутинні кокони у кронах дерева або на стовбурах.
При дослідженні полів на околиці Басів Кут – Тинне методом косіння сачком ми відловили метеликів родини совок (Noctuidae) – це досить багата видами родина.
Відловили метелика озимої совки (Agrotis segetum) метелик з розмахом крил 4-5 см. Забарвлення крил метелика сіро-чорне. Малюнок з добре вираженими плямами (Мал. 21). В нашій місцевості дає два покоління. Метелики вилітають у другій половині квітня. Метелики активні в сутінках і вночі. Самка дуже плодюча і може відкласти до 2000 яєць. Вона відкладає яйця на ділянках, де невелика кількість рослин. Кладка яєць розташовується на культурних рослинах, бур’янах, на сухих рослинних залишках або на поверхні грунту. Гусінь виходить з яєць на 12-15 день. Гусінь живе на грунті або під розетками рослин, виповзає живитися вночі. Доросла гусінь землисто-сірого кольору з оливковим відтінком і жирним блиском довжиною до 5 см. Багатоїдний шкідник, який живиться рослинами до 15 родин. Із бур’янів паразитує на в’юнку, осоті, подорожнику. На полях з озимими злаками пошкоджує зерно, яке було висіяне. Завдає великої шкоди посівам кукурудзи, соняшника, інших культур. Найчастіше зимує доросла гусінь, яка восени закінчує живлення. Гусінь заривається в грунт на глибину 10-30 см. Весною гусінь переміщується ближче до поверхні грунту, де влаштовує особливі нірки (колиску), в яких проходить заляльковування. Лялечка червоно-бура з двома шипами на задньому кінці, довжина її 2 см.
Озима совка відноситься до “підгризаючих” совок. Гусінь цих тварин більшу частину життя проводить в грунтів і підгризає коріння або обгризає наземні стебла рослин біля поверхні грунту. Деякі види совок зимують у стадії лялечки.
На плантації капусти ми спіймали метеликів капустяної совки. Метелик з розмахом крил 4-5 см. Передні крила темно-бурі з світлою бруньковидною плямою і жовтуватою хвилястою смугою вздовж зовнішнього краю. Задні крила світліші, без малюнка. Метелики з’являються поодинці в середині червня. Самка відкладає яйця на листках капусти, а також на кормових культурах. Яйця розміщує купками. В одній купці до 150 яєць. Одна самка може відкласти до 2000 яєць. Гусінь, що вилуплюється, тримається колоніями на нижній частині листка, зскрібаючи з нього м’яку частину. Потім вгризається всередину листка і вглибину головки капусти, забруднюючи її екскрементами. В цей період гусінь має довжину 5 см. Забарвлення гусені варіює від світло-зеленого до майже чорного кольору. З боків тіла тягнеться одна жовтувата широка смуга і дві перервані косі рисочки, вони утворюють малюнок “ялинки”. Восени гусінь заривається в землю і заляльковується в особливих нірках. Капустяна совка досить поширений в Україні вид. Наносить значну шкоду овочевим культурам.
На околицях міста Рівного (в районі за мототреком і в районі Тинного) на полях з цукровими буряками була відловлена совка-гамма (Autographa gamma). Назву вид отримав за малюнок на передніх крилах метелика, що нагадує грецьку букву “гамма”. Метелик має передні буруваті крила, на яких золотиста пляма у вигляді букви “гамма”. Задні крила сірі (Мал. 22). Розмах крил 4-4, 8 см. Метелик веде нічний спосіб життя. Самка відкладає яйця на листя різних рослин, але найчастіше на листя хрестоцвітих, губоцвітих і складноцвітих. Гусінь зелена або синювато-зелена з тонкими білими смугами на спині і жовтуватою – збоку. Довжина гусені біля 3 см. Живиться переважно листям цукрових буряків, овочевих хрестоцвітів. Гусінь перетворюється на лялечку на рослинах. Вона утворює рихлий кокон.
В лісосмузі в напрямку до Решуцька методом косіння ми спіймали грибну міль (Nemapogon personellus) –
Фото Капча