Виявлення якісного і кількісного складу нічних метеликів околиць міста Рівного

При роботі в польових умовах необхідно мати похідне обладнання: ентомологічний сачок, грунтові частки, акумуляторний ліхтар, білий екран, прожектор з ультрафіолетовою лампою. При роботі з приладами дотримуватись інструкцій і правил техніки безпеки. Взуття повинне бути зручним, на низькій підошві з невеликим каблуком, одяг зручний, добре захищати тіло. Необхідно мати головний убір. При збиранні біологічних об’єктів необхідно працювати в тонких медичних рукавичках, які добре облягають руку. При розгляді і збиранні гусені необхідно слідкувати, щоб вона не потрапила на відкриті ділянки шкіри. Тому що більшість видів гусені мають отруйні волоски і щетинки, які подразнюють шкіру, викликають опіки. Деякі види гусені виділяють отруйну рідину, яка може викликати свербіж. Якщо гусінь потрапила на відкриті ділянки шкіри, необхідно змити водою і витерти вологою і витерти вологою гігієнічною салфеткою. Проводячи дослідження гусені, обличчя потрібно тримати на віддалі 25-30 см.

Дуже обережно треба поводитися при зніманні лялечок метеликів. Після дослідження біологічного матеріалу необхідно добре вимити руки з милом (Бідак Р. “Практикум роботи з лускокрилими ”).

Працюючи з акумуляторним ліхтарем, не нахиляйтеся близько до нього, щоб метелики, які летять на світло не потрапили вам в обличчя. Провідники у акумуляторному ліхтареві повинні бути добре за ізольовані.

Морилки, контейнери повинні бути безпечними. Лопушки, пахучі речовини, які використовуються для приманки метеликів, повинні бути в пляшечках з етикетками, на яких вказана назва і концентрація речовини.

 

 

Дослідження видового складу нічних лускокрилих будемо проводити візуальним методом спостереження. Дослідження проводимо в районі Бармаків – це східна околиця міста Рівного. Для дослідження використовуємо середньої потужності акумуляторний ліхтар, екран – біле полотнище. З настанням сутінок, розставляємо екран і біля нього розміщуємо ліхтар і вмикаємо його. Через 10-15 хвилин почали злітатися метелики. Вони підлітали до ліхтаря і бились об скло і поволі осідали на екран. Ми обережно брали їх і по одному опускали в пластикові коробочки, в кришках яких були отвори. Дотримуючись техніки безпеки, ми працювали в медичних рукавичках.

Зібравши певну кількість різних екземплярів, вдома за допомогою атласів і довідників ми розпочали визначати види метеликів. Серед них був метелик яблуневої плодожерки (Laspevresia pomonella). Це невеликий метелик (розмах крил – 1, 5-2 см), наш екземпляр мав розмах крил 2 см. Він має продовгуваті сірі крила (Мал.. 8), в кутку яких знаходиться бура окоподібна пляма, яка оточена яскравими блискучими бронзовими смугами. Задні крила світлі з бахромою на кінці. Зимує доросла гусінь у щільних шовкових коконах під корою, яка відстала від дерева, або тріщинах на штамбах. Частина гусені зимує в плодосховищах. Лялечка утворюється ранньою весною під час цвітіння яблунь, через 2-3 тижні вилітають метелики. Вдень вони нерухомо сидять на стовбурах, кроні дерев. Активні метелики після заходу сонця. Самки відкладають яйця на листя дерев і рідко на плоди, тому що вони опушені. Одна самка відкладає 100-160 яєць. З яєць розвивається личинка. Розвиток триває від 6 до 15 днів. Гусінь вгризається в плоди і отвір прикриває огризком, який приклеюють павутинкою. Перші два-три дні вони живляться м’якоттю яблука і перший раз линяють. Потім прогризають хід до насінної камери. Після другої линьки гусінь харчується насінням. Після третьої і четвертої линьки гусінь залишає яблуко і вгризається в інший плід, що поруч з пошкодженим яблуком. Весь розвиток гусені проходить протягом місяця. Після п’ятої линьки гусінь залишає плід і спускається по стовбуру в пошуках зручного місця для зимівлі.

Яблунева плодожерка належить до родини листоверток (Torticidae). Даний вид досить поширений на Україні і в Східній Європі. Завдяки яблуневій плодожерці втрачається до 20% плодів.

На досліджуваній території зафіксували нічного лускокрилого метелика (Loxostege sticticalis), що належить до родини вогнівок (Pyralidida)  (Мал.. 9). Це невеликий метелик, має розмах крил 2 см. Передні крила сірувато-коричневі з темно-бурими плямами і жовтою смугою вздовж зовнішнього краю. Задні крила сірі. Гусінь зелено-сіра, всеїдна, дуже ненажерлива. Вона живиться рослинами 35 родин. Небезпечна для цукрових буряків, кукурудзи. Зимує доросла гусінь в грунті, всередині продовгуватих сплетених із шовкових ниток коконів.

Коли температура піднімається до 15оС, метелики починають вилітати з коконів. Оптимальна температура для масового вильоту метеликів 20-25оС. У вечірній час можна спостерігати зліт метеликів з потоком теплого повітря, нагрітого від землі за день. Самки відкладають яйця купками, від 2 до 20, на листя бур’янів і культурних рослин або на рослинні рештки, що знаходяться на поверхні грунту. Гусінь розвивається з яєць 14-30 днів. Спочатку вона знаходиться на листках під легким сплетінням із шовкових ниток, а потім розповзається і живиться листям і молодими пагонами. Луговий метелик – небезпечний шкідник рослин.

Серед спійманих лускокрилих був метелик досить великих розмірів. Розмах його крил 9 см. Це – велике нічне павиче око (Saturnia pyri), яке належить до родини павичевооких (Attacidac). До цієї родини належать одні з найбільших метеликів. У них маленька втягнута голова і двояко гребінчасті вусики, товстий тулуб, вкритий пухнастими