Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Виявлення якісного і кількісного складу нічних метеликів околиць міста Рівного

Предмет: 
Тип роботи: 
Індивідуальне завдання
К-сть сторінок: 
52
Мова: 
Українська
Оцінка: 

запахом гвоздики (пряність) вбиває личинки молі.

Зернова міль робить непридатним для використання зерно, крупи. Боротися з нею можна:
Обробивши сховища інсектицидами. В домашніх умовах покласти між мішечками гілочки болільника звичайного.
Або зберігати крупи в герметично закритих скляних банках.
 
4.2 Охорона праці. ОБЖ
 
При проведенні польових, лабораторних, камерних, морфологічних досліджень всі прилади, обладнання, електроприлади повинні бути справними. При використанні акумуляторного ліхтаря і ультрафіолетової лампи необхідно знати як поводитись з електроприладами. Необхідно перевірити справність роботи ліхтаря. Скло ліхтаря повинне бути захищене тонкою металевою сіткою.
При виборі місцевості необхідно звернути увагу на зручність розташування ділянки. Ділянка повинна бути віддалена від автомобільних доріг на 50-100 м. Місцевість ділянки необхідно оглянути вдень. На ділянці не повинно бути гілок. Якщо є якесь сміття, непотрібні предмети, то їх необхідно прибрати. Ультрафіолетові лампи повинні бути обладнані відбивачами світла. Екран для дослідження може бути білим полотнищем, щоб його можна легко розстелити і зручно переносити, повісити на деревах. Баночки для збору дослідного матеріалу повинні бути з прозорого пластику, у кришці повинні бути дрібні отвори, щоб метелики могли дихати. Повинен бути тонкий лабораторний пінцет, зручний у користуванні. Необхідно мати голки з голівками, препараторську голку. Рідину для моріння. Необхідно працювати в тонких гумових медичних рукавичках. Ентомологічний сачок повинен бути зручний у користуванні.
При дослідженні гусені необхідно бути дуже обережним, тому що гусінь може виділяти отруйні речовини.
При попаданні отруйної речовини на шкіру, її необхідно змити великою кількістю води. Потім шкіру протерти гігієнічною вологою салфеткою. Для цих цілей необхідно мати 2-х літрову пляшку води. Мати 2 л питної води. Обов’язково на польових заняттях повинна бути укомплектована медична аптечка. Повинен бути журнал спостережень. Кожний учасник польового заняття має бути ознайомлений з інструкцією дослідження.
 
Висновки
 
На основі теоретичних знань, одержаних при опрацюванні наукової, науково-популярної, довідкової літератури і проведення польових, лабораторних, камерних, морфологічних досліджень ми можемо зробити висновки.
Нічні метелики належать до ряду лускокрилих (Lepicloptera), класу комах. Лускокрилі – це комахи з повним перетворенням. В Україні 6-8 тисяч видів лускокрилих. З них 89-90% – це нічні метелики. Нічні метелики об’єднані в над родину Різновусі (Heterocera). Вони по-різному реагують на фактори зовнішнього середовища.
Нічні метелики для людини несуть естетичну насолоду, збагачуючи живу природу різноманітністю барв, витонченістю будови, величністю польоту. Вони живляться нектаром квітів і є добрими запилювачами квітів рослин. Користь від лускокрилих більша за шкоду, яку вони наносять природі.
За словами М. Амосова: “Охорона природи повинна стати моральною категорією і користуватися пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій і компромісів”. Але людина своєю діяльністю сприяла виникненню екологічних проблем, які призвели до виникнення біологічної кризи, що спричинила зникнення цілого ряду видів тварин. Це стосується і лускокрилих. 173 види лускокрилих занесені до Червоної книги України.
Метелики (імаго) мають особливу будову ротового апарату, який представлений хоботком, який згортається плоскою спіраллю, яка схована під густими лусочками. Завдяки хоботку лускокрилі живляться рідкою їжею нектаром. Ї є хорошими запилювачами рослин.
Особливістю нічних лускокрилих є механізм щеплення передніх і задніх крил, який сприяє синхронізації їх руху в польоті. Для них характерний вуздечковий і югум, цим нічні лускокрилі відрізняються від денних.
Нічні метелики мають добре розвинений нюх. Органи нюху знаходяться на антенах. Сенсили у великій кількості розташовані на поверхні вусиків. У самців, що відшукують малорухливих самок вусики сильно розгалужені і мають велику поверхню. Інервуються органи нюху групою сенсорних клітин.
Пігментація лусочок в нічних метеликів має подвійну природу – структурну і пігментну. Вони містять різні за складом і будовою органічні речовини. Забарвлення – це результат заломлення і інтеференції світлових променів і не пов’язана з присутністю пігментів. Особливістю лусочок є наявність поздовжніх гребенів і борозен, а також оптичні лусочки.
Для нічних метеликів характерне криптичне забарвлення. Метелики, що знаходяться у спокої з далеких один від одного родин нагадують купки пташиного посліду, інші зливаються з оточуючим середовищем. Для нічних лускокрилих характерна мімікрія.
Яйця нічних лускокрилих багаті жовтком і добре захищені оболонкою – хоріоном, поверхня якої має специфічну мікроструктуру. В оболонці є мікропілярний отвір, через який при заплідненні проходить сперматозоїд. Самки відкладають величезну кількість яєць. Завдяки цьому відбувається стійке продовження роду.
Личинкою нічних лускокрилих називається гусінь, яка у більшості видів має червоподібну форму. Її тіло складається з голови, трьох грудних і десяти черевних кілець. Личинки мають гризучий апарат, три пари грудних і “несправжні” черевні ніжки.
Особливістю гусені є наявність у них пари трубчастих шовково видільних залоз, які відкриваються загальним каналом на нижній губі. Їх головна функція – виділення рідкої секреції, яка на повітрі твердіє і перетворюється в шовкову нитку, яка йде на виготовлення кокона і він захищає лялечку.
Гусінь за способом життя поділяється на дві групи:
гусінь, яка веде вільний спосіб життя і живе відкрито на деревах;
гусінь, яка веде прихований спосіб життя (життя в чохликах або мішечках).
Гусінь певних видів живе поодиноко, окремо заляльковується і перетворюється в лялечку. Є гусінь, яка живе групами, влаштовує спеціальні, іноді складні гнізда, обплітаючи гілки, листя шовковими нитками.
Ріст міського населення, забруднення навколишнього середовища, аварія на Чорнобильській АЕС, зростання автомобільного транспорту, застосування отрутохімікатів, колекціонування – все це призвело до зменшення кількісного складу ентомофауни нічних метеликів.
Результати наших досліджень свідчать про те, що в околицях міста Рівного домінантними видами є представники совок (Noctuidae) і п’ядунів (Geometridae), дещо меншою є кількість представників бражників (Sphingidae), коконопрядів (Lasiocampidae) і мішечниць (Psychingidae). Третє місце займають листовертки (Tortricadae), справжні молі (Tineidae), виямчастокрилі молі (Gelechidae), вогнівки (Piratidae). Значно менше зустрічається ведмедиць (Arctidae), волинянки (Lymantridae).
Дослідивши якісний і кількісний склад ентомофауни нічних метеликів в околицях міста Рівного, слід відмітити, що на кількісний склад ентомофауни вливає ряд абіотичних і біотичних факторів. Однак, провівши певні дослідження, ми можемо сказати, що температура має вирішальне значення, яке впливає на активність Heterocera. Температура тіла комах змінюється при зміні температури навколишнього середовища. Дослідження показали, що оптимальна температура для активного льоту та спарювання нічних лускокрилих 180-210С і південно-західний напрям вітру, натомість підвищення вологості зменшує або зовсім припиняє літ цих комах.
  
Література
 
Акимушкин И. И. Мир животных. Рассказы о насекомых. – М., 1975 г., ст. 78-79.
Аракчеев Ю. С. В поисках Аполлона. – М., 1985 г., ст. 132-133.
Аракчеев Ю. С. джунгли во дворе – М., 1981 г., ст. 140-142.
Бей-Биенко Г. Я. Общая энтомология – М., 1981 г., ст. 292-297.
Биологический энциклопедический словарь. – М., 1989 г., ст. 280.
Биохимия насекомых: сборник научных статей (Б. Б. Филинович (ред.) – М., 1980 г., ст. 129-142, 7.
Бондаренко Н. В., Глущенко А. Ф. Практикум по общей энтомологии. – Л., 1985 г., ст. 48-52.
Брайен Майк. Общественные насекомые: экология и поведение – М., 1986 г, ст. 75-82.
Большая Совтская энциклопедия, т. 2. – М., 1970 г., ст. 19-42.
Воронов О. М. Колекція метеликів і жуків. – К., 1989 р., ст.. 127-134.
Гамаюнова С. Г. Біологічні екскурсії. Комахи лісу. – Х., 2003 р., ст.. 127-134.
Геренчук І. К. Природа Поділля. – Львів, 1976 р., ст.. 52-67.
Гусєв В. І., Єрмоленко В. М., Свищук В. В., Шлиповський К. А. атлас комах України. – К., 1962 р., ст.. 163-210.
Жизнь животных, т. 3. – М., 1984 г.
Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Дітчук І. Л., Галус О. М. Географія. – К., 1998 р., ст. 4-34.
Кукса Т. І. Географія Рівненщини. – Львів, 1989 р., ст.. 8-36.
Злотин А. З. Летающие цветы. – К., 1987 г., ст. 57-110.
Злотин А. З. Насекомые – друзья и враги человека. – К., ст. 36-57.
Злотин А. З., Галкин А. П. Занимательная ентомологія. – К., 1987 г., ст.. 64-102.
Кипятков В. Е. Поведение насекомых. – М., 1985 г., ст.. 269-289.
Кузнєцов Н. Я. Насекомые чешуекрылые, т. 1. – М., 1979 г., ст.. 128-152.
Клюх Н. Ю. Современная систематика насекомых. – Л., 2003 г., ст.. 196-336.
Ковальчук Н. Т. Зологія з основами екології, К., 2003 р., ст.. 235-247.
Калабуров Н. И. Монографія “Чешуекрылые”. Харьковский університет, 1992 г., ст.. 64-94.
Олигер И. М. Школьный атлас – определитель беспозвоночных. – М., 1991 г. ст. 57-87.
Корненко М. П. Атлас – определитель бабо чек, – М., 1986 г., ст.. 190-265.
Памаев Б. М. Школьный атлас – определитель насекомых. – М., 1985 г, ст.. 421-453.
Пе Мульт Э. Моя охота за бабочками. – М., 1962 г., ст.. 27-33.
Пампертин К. А. Атлас бабочек и гусениц Европейской части, П., 1978 г., ст.. 18-204.
Мозолевская Е. Г. Практикум по лесной энтомологии. – М., 1991 г., ст. 64-98.
Мурзин В. С. Бабочки. – М., 1939 г., ст.. 55-67.
Никитский Н. Б., Свиридов А. В. Насекомые Красной книги. – М., 1987 г, ст. 297-386.
Панфілов Я. В. В мире насекомых. – М., 1977, ст.. 264.
Плавильщиков Н. Н. Юному ентомологу. – М., 1961 г. ст., 258-352.
Савковский П. П. Атлас вредителей плодових и ягодных культур. – К., 1990 г., ст. 52-65.
Свидерский В. Л. Полет насекомого. – М., 1980 г., ст.. 52-64.
Соболев А. С. Практикум по сельськохозяйственной энтомологии. – М., 1961 г., ст.. 87-96.
Фабр Ж. А. Жизнь насекомых. Рассказы ентомолога. – М., 1963 г.
Червона книга України (під редакцією Щербака М. М.) – К., 1994 р.
Матеріли Рівненського обласного краєзнавчого музею.
Наумов Б. М. Зоология беспозвоночных, т. 1. – М., 1985 г, ст.. 237-264.
Фасуляті К. К. “Полевое изучение насекомых”. М., 1981 г.
Шовен Р. “Насекомые”, М., 1971 г.
Шовен Р. “Практикум изучения насекомых”. – М., 1972 г.
Фото Капча