Виявлення якісного і кількісного складу нічних метеликів околиць міста Рівного

Породи палсозоя знаходяться на значній глибині. Мезозой на території області широко представлений поширеними відкладами крейдяної системи.

Кайнозойські відклади утворені палеогеновими, неогеновими і четвертинними осадочними породами.

Піщано-глинисті відклади палеогенової системи в складі бучацької, київської, обухівської, берекської свити зустрічаються у вигляді ізольованих острівців у східній частині області.

Четвертинні відклади на території області є майже повсюди, відсутні на крутих схилах річкових долин і балок, де на поверхню виходять дочетверинні породи (Дяченко М. Р. “Геологічна будова України”). Четвертинні відклади мають обмежений розвиток, до них відносяться зернисті піски з гравієм і галькою. Потужність не перевищує 5 м. До них відносяться суглинки голубуваті і темно-сірі, глини з прошарками тонко- і дрібнозернистого піску, які знаходяться в межах Корецького, Костопільського, Володимирецького районів. Товщина – 7-22 м.

Середньо четвертинний відділ представлений льодовиковими, алювіальними і озерними відкладами. Вони поширені у північній і північно-західній частині області, в напрямку по лінії Клевань-Олександрія-Тучин-Межирічі, Корець. Найбільш повно вони представлені в межах Любомирські-Ситолипської гряди в районі Рафалівки, Володимирця, Дубровиці. Це – суглинки, обломки кремнію, гальки, піщаника і граніту (Овчаренко В. І. “Геологічна будова західної України”).

Озерні відклади поширені на невеликих ділянках річки Горинь. В районі сіл Шпанів, Деражно є суглинки тонкошарові, карбонатні, глинисті, піски. Товщина порід 4, 1-13, 5 м (Дяченко М. Р. “Геологічна будова України”). Середні верх четвертинні відклади, льодовиково-озерні і алювіальні відклади широко розвинуті в середній частині області і в межах Поліської низовини, де вони утворюють суцільне поширення, крім долин річок. Вони представлені піском і суглинками. При аналізі синоптичних матеріалів, запропонованих міською синоптичною станцією, можна зробити висновок, що клімат міста Рівного і його околиць помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим літом. Середня температура січня -38оС, липня +38оС – +22оС. Опадів випадає 560-620 мм на рік. Постійний сніговий покрив лютий-березень. Вегетаційний період 200-210 днів. Опади розподілені більш-менш рівномірно між порами року. Переважають західні вітри, які взимку приносять опади і відлигу, влітку – прохолоду і дощі. Влітку переважають південно-західні вітри. Найтепліший місяць – липень. В окремі дні температура піднімається до 30оС – 34оС.

По території міста Рівного протікає річка Устя, що належить до басейну Прип’яті. Річка має спокійну течію, тому що рельєф, по якому протікає річка, рівнинний, має невеликий кут нахилу. Русло річки неглибоке, береги невисокі, похилі. Річка може розливатися у весняний період, коли відбувається інтенсивне танення снігу. Річка вкривається кригою в січні-лютому. Хід льодоходу продовжується один-два тижні. Річка при паводках рідко виходить з берегів і заливає прилеглі луки. В осінній період, коли випадають дощі (жовтень-листопад), рівень води в річці може підніматися до 1 м.

На території західної окраїни міста Рівного знаходиться озеро Басів Кут. Це штучно створена водойма. Середня глибина 2, 5-3 м. Береги озера пологі, піщані, зарослі очеретом, комишем, верболозом. Вода в озері і річці добре прогрівається сонячним промінням.

Грунт – це пухкий поверхневий шар гірських порід, “природною зміною, спільним впливом води, повітря, різними організмами живими і мертвими” (В. В. Докучаєв).

Грунти на території міста Рівного підзолисті – це тип кислих грунтів. Формуються в результаті трансформування материнської породи під впливом кислотного гідролізу. Дані грунти характеризуються кислою реакцією, невеликою кількістю тривалентних металів, збагачені кремнеземом, малою потужністю елювіально-гумосового горизонту, невелика кількість гумосу (1-10 см), сірого кольору, порошковидної структури, пухкий, вміст гумосу (1-8%).

На околицях міста і в місті зустрічаються сіро-підзолисті грунти – 2-20 см (іноді більш світло-сірі, листової структури, пухкі, суглинисті, елювіальний шар 10-50 см, щільний більш важкий за механічним складом, ніж верхній горизонт, бурого кольору. Дані типи грунтів (за Пономарьовим В. В. “Основні типи грунтів”) потребують вапнування, внесення основних мінеральних добрив, що мають лужну реакцію, а також обов’язково необхідно вносити фосфорні добрива. Дані грунти підходять для вирощування ягідних культур, озимих, ячменю, жита.

На околицях і в місті Рівному є звичайні чорноземи і опідзолені чорноземи. Чорноземи – це тип грунтів, що формується під лісостеповою і степовою рослинністю. Утворені на карбонатних породах, лесах і лесових глинах (за Гаврилюк І. Ф. “Чорноземи України”).

Для чорноземів характерне нагромадження органічних речовин в гумусо-акумулятивному горизонті. Трав’яниста рослинність щорічно дає 70-80% рослинних залишків. Гідрометеорологічні умови області сприяють процесу гуміфікації. Найкращі умови гуміфікації весною і на початку літа. Чорноземні грунти найкраще утворюються в лісостеповій зоні (південна частина Рівненщини). В опідзолених чорноземах потужність родючого шару 85-120 см, вміст гумосу – 8-12%.

Місто Рівне і його околиці розміщені на межі Поліської зони і лісостепової зони.

На півночі Рівненської області знаходиться південна частина Поліської низовини. Поверхня її плоска, трохи хвиляста. Висота 150-200 м. Потужність залягання антропогенних відкладів зменшується до 50-25 м. Близьке залягання карбонатних порід (крейди, мергелів) зумовлює формування карстового рельєфу. Рослинність представлена мішаними лісами: 1/3 займають ліси з сосни, дуба, осики, граба, берези, тополі (Гер В. І. “Поліська низовина”).

Південна частина Рівненської області – це лісостепова зона. Ґрунтовий покрив відрізняється різноманітністю. Грунти опідзолені чорноземи і типові чорноземи. На території лісостепової зони відбувається чергування масивів мішаних лісів і відкритих степових ділянок. В лісах зустрічається