Загальна характеристика контролю як дидактичного засобу управління навчанням

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

більш глибокому навчанню учнів, розширенню та вдосконаленню знань, умінь і навичок. Специфіка контролю успішності як однієї зі сторін процесу навчання полягає в тому, що він обов'язково викликає активність кожного учня (у підготовці відповідей на питання і виконанні завдань вчителя, участі в обговоренні відповідей своїх товаришів і т.д.). Перевірка оволодіння матеріалом, що вивчається, пов'язана із систематичними поточними спостереженнями вчителя, оцінка успішності стимулює пізнавальну активність учнів, викликає у них почуття задоволення, виявляє недоліки в навчальній діяльності та наявні проблеми в освоєнні програми, дає можливість намітити шляхи їх усунення. Разом з тим контроль і оцінка успішності надають позитивний вплив на розвиток пам'яті та мислення, виховання волі, звички до систематичної навчальної праці і самоконтролю, підвищення відповідальності за виконувану роботу. Комплексне використання всіх можливостей контролю і оцінки успішності учнів, в кінцевому рахунку, спрямоване на забезпечення високої якості процесу навчання і підготовки учнів.

Отже, головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням — забезпечення його ефективності приведенням до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти та контролю, наприклад у навчанні, полягає у навчанні, у з’ясуванні рівня засвоєння програмного матеріалу, визначенні дієвості та ефективності організації навчального процесу, в оцінці якості викладання навчальних дисциплін. Контроль чи перевірку результатів навчання трактують у сучасній дидактиці як педагогічну діагностику [22, с 440]

Контроль знань учнів складається з: перевірки — виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінки — вимірювання рівня знань, умінь і навичок; обліку — фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях.

За допомогою контролю в процесі навчання розв’язують низку завдань: виявлення готовності учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримання інформації про характер самостійної роботи у процесі навчання; визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання; виявлення ступеня правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок. Ці та інші завдання визначають зміст контролю, який змінюється із зміною дидактичних завдань.

«Педагогічна діагностика» досліджує навчальний процес, в ході якого вивчаються передумови, умови і результати навчального процесу, з метою оптимізації чи обґрунтування значення його результатів для суспільства, тобто з’ясовується рівень набуття знань суб’єктами учіння; формування у них практичних навичок, вмінь та їх міцність; рівень їхнього загального розвитку і вихованості; опрацювання й аналіз отриманих результатів.[22, с 404]

Система аналізу й оцінки знань, умінь та навичок учнів передбачає виконання таких основних функцій: навчальної, стимулюючої, виховної, діагностичної (рис. 1).

Рис. 1. Функції аналізу й оцінки

Навчальна функція полягає, у забезпеченні зворотного зв'язку як передумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання. У ньому беруть участь два суб'єкти: учитель й учні. Тому система навчання може функціонувати ефективно лише за умов дії прямого і зворотного зв'язків. У процесі навчання добре проглядається, в основному, прямий зв'язок (учитель знає, який обсяг знань має сприйняти й усвідомити учень), а складно, епізодично налагоджується зворотний зв'язок (який обсяг знань, умінь і навичок і як засвоїв кожний учень) (рис. 2).

Виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку працелюбності, активності, формує в учнів відповідальність та інших позитивних якостей особистості.[9,с 2-3]

Рис. 2. 3в'язки між викладачем і учнями

Діагностична функція аналізу й оцінки знань, умінь та навичок передбачає виявлення прогалин у знаннях учнів, процес учіння має форму концентричної спіралі. Якщо на нижчих рівнях учіння трапилися прогалини, то буде порушена закономірність спіралеподібної структури учіння. Тому так важливо своєчасно виявити прогалини, усунути їх і лише потім рухатися вперед.

Стимулююча функція аналізу й оцінки навчальної діяльності учнів зумовлюється психологічними особливостями людини, що проявляється у бажанні кожної особистості отримати оцінку результатів певної діяльності, зокрема навчальної. Це викликано ще й тим, що у процесі навчання студенти і школярі щоразу пізнають нові явища і процеси. Через недостатній рівень соціального розвитку та самооцінки учням важко об'єктивно оцінити рівень і якість оволодіння знаннями, вміннями та навичками. Учитель своїми діями і має допомогти учням усвідомити якість і результативність навчальної праці, що психологічно стимулюватиме школярів до активної пізнавальної діяльності. Контролююча функція (учитель отримує зворотній зв'язок, визначає, як узагалі засвоюється навчальний матеріал,чи оптимально підібрані форми, методи й прийоми навчання).

Розвиваюча — в процесі навчання в учнів розвивається логічне мислення, зокрема вміння аналізу і синтезу, порівняння І узагальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації та систематизації, розумова діяльність, мовлення, пам’ять, уява.

Оцінювальна — об’єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню.

Управлінська — на основі контролю визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її. В цьому разі вчитель коригує і свою власну діяльність — змінює методику викладання, вдосконалює навчальну діяльність учнів.

Реалізація цих функцій залежить від дотримання основних принципів перевірки навчально-пізнавальної діяльності та оцінки знань, навичок і вмінь учнів. А.М. Алексюк і Ю.К. Бабанський пропонують дотримуватися таких принципів контролю:

індивідуальності (за стилем і формами ) перевірки й оцінки знань, навичок і вмінь;
систематичності і регулярності перевірок і оцінювання навчально-пізнавальних дій;
урізноманітнення видів і форм контролю;
всеосяжності, що передбачає всебічність, тематичність