Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальна характеристика контролю як дидактичного засобу управління навчанням

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і розвитку демократичних інститутів суспільства;

  • полікультурні -  стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо; 
  • комунікативні - передбачають опанування важливими у роботі і суспільному житті усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами; 
  • інформаційні - зумовлені зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві і передбачають оволодіння інформаційними технологіями, умінням здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію; 
  • саморозвитку та самоосвіти -  пов'язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті; 
  • компетенції, що реалізується у прагненні і здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності.
  • Ефективність контролю залежить від його організації: часу проведення контрольних занять, їх частоти й послідовності; характеру й форм самостійної роботи учнів (індивідуальна, групова, фронтальна); використання дидактичних і технічних засобів навчання; поєднання методів контролю і самоконтролю (усна, письмова, графічна, практична, тестова, програмована перевірка); фіксування й оформлення даних контролю процесу навчання. [1, с 2]
    Отже, в сукупності методично і змістовно обґрунтований контроль та    правильне його проведення надають педагогам об'єктивний матеріал, всебічний і глибокий аналіз якого допомагає зрозуміти сильні та слабкі сторони їхньої діяльності, своєчасно виявити певні недоліки та вжити необхідні заходи для їх усунення й підвищення ефективності навчання.
    Всі види контролю успішності передбачають проведення планомірного систематичного спостереження вчителя за навчальною роботою учнів у класі і поза класом. Дані такого спостереження дозволяють встановити відносини учня до своїх навчальним обов'язків, його сильні і слабкі сторони, прогалини в знаннях, здійснити індивідуальний підхід до учнів шляхом застосування різних методів перевірки знань, умінь і навичок.
    Існують різні системи контролю: усний і письмове опитування, математичний диктант, підсумкові контрольні роботи, тести, заліки, іспити, повсякденні спостереження за навчальною роботою учнів, перевірка домашньої роботи, нетрадиційні форми контролю.
    Усна перевірка. Усна перевірка організовується по-різному, в залежності від її мети та від змісту матеріалу, що перевіряється. Серед цільових установок перевірки можна виділити наступні: перевірити виконання домашнього завдання, виявити підготовленість учнів до вивчення нового матеріалу, перевірити ступінь розуміння і засвоєння нових знань. Сутність цього методу контролю полягає в тому, що вчитель задає учням питання з вивченого матеріалу і, оцінюючи відповіді, визначає ступінь його засвоєння. Іноді усне опитування називають бесідою. Учитель може запропонувати одному учневі викласти всю тему цілком. Цілісна відповідь дозволяє виявити глибину знань і повноту засвоєння їхньої логіки. Однак, будучи ефективним методом контролю знань учнів, використовуваним вчителями майже на кожному уроці, усне опитування має свій недолік. Цей метод вимагає значних витрат часу і дозволяє протягом уроку перевірити знання не більше 3 - 4 школярів.
    Відомим варіантом усного опитування є виставлення поурочного бала кільком учням. Поурочний бал виставляється за знання, які окремі учні виявляють протягом всього уроку. Так, учень може доповнювати, уточнювати і поглиблювати відповіді своїх товаришів, які відповідають в ході усного опитування. Потім він може брати участь у відповідях на запитання вчителя при викладенні нового матеріалу, швидко освоювати нову тему. У цих випадках в кінці заняття вчитель може виставити поурочний бал 4 - 8 учням, хоча вони і не відповідали по всій темі. Виставлення поурочного бала дозволяє підтримувати пізнавальну активність і увагу учнів, а також накопичувати оцінки за поточну успішність. Методика усної перевірки містить у собі дві основні частини:           
    1. складання перевірочних питань;
    2. відповідь учнів на поставлені питання.
    Складання перевірочних питань і завдань - важливий елемент усної перевірки. Якість питань визначається їхнім змістом, характером виконуваних учнями при відповіді на питання розумових дій, а також словесним формулюванням. При складанні питань завжди виходять з того, що перевіряти слід ті завдання, які є основними в даному курсі або відносно важко засвоюються учнями, або які необхідні для успішного засвоєння подальших розділів і тем курсу. Усна перевірка вважається ефективною, якщо вона спрямована на виявлення свідомості сприйняття знань і усвідомленості їхнього використання, якщо вона стимулює самостійність і творчу активність учнів. Якість усної перевірки залежить від підбору, послідовності і постановки питань, які пропонуються. По-перше, кожне питання має бути цілеспрямованим і логічно завершеним, а, по-друге, повинно бути гранично стиснутим, лаконічним і точним.
    Прийоми усної перевірки використовуються на різних етапах уроку. Вибір тих чи інших прийомів багато в чому зумовлюється метою і логікою уроку. Усне опитування може проводитися у формі бесіди за питаннями, які складаються з основних понять, що входять у конкретну тему.
    Опитування біля дошки вчителі зазвичай доповнюють так званим «усним рахунком». Недолік традиційного «усного рахунку» в тому, що в ньому беруть участь не всі учні.
    Альтернатива «усного рахунку» - математичний диктант. Звідси - його місце в навчальному процесі: на самому початку того уроку, на якому починається ускладнення нової порції знань, існує і вимога до змісту математичних диктантів: відповіді на питання повинні показувати, засвоєно чи ні основний зміст викладеного матеріалу. Учитель сам або за допомогою звукозапису задає питання, учні записують під номерами короткі відповіді на них.
    Проведення диктанту вимагає від вчителя дуже великої уваги: треба читати в оптимальному темпі тексти завдань; стежити за класом; реагувати на практично неминучі збої. Темп читання диктанту повинен бути приблизно таким, як темп читання останніх вістей дикторами радіо, паузи можна визначити за темпом роботи середнього
    Фото Капча