Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальна характеристика контролю як дидактичного засобу управління навчанням

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

два рази для того, щоб учні спочатку почули слово, а потім його записали.

Для підвищення інтересу учнів можна використовувати різні форми проведення словникових диктантів. Після проведення словникового диктанту потрібно обов'язково організувати перевірку або взаємоперевірку, де учні самостійно оцінять роботу товариша.
Таким чином, порівнюючи усне і письмове опитування, можна сказати, що на уроках математики часто вчителями використовується тільки письмове опитування. Усне опитування часто відходить на другий план. Тому учні не вміють правильно формувати свою математичну мову. Слід використовувати комплексну перевірку, тобто з'єднати усне і письмове опитування на уроках математики.
Контроль є необхідним структурним компонентом процесу навчання і повинен здійснюватися постійно протягом всього навчального року. Для успішної організації процесу навчання звичайно перевіряється і аналізується декілька фактів. До них відносяться якість засвоєння навчального матеріалу, інтенсивність накопичення дитиною соціального досвіду, освоєння їх навичок взаємодії та рівень індивідуального розвитку учнів.
Для систематичного контролю за досягненням обов'язкових результатів навчання в ході навчального процесу доцільно вибрати таку форму перевірки, як залік.
Залік - це спеціальний етап контролю, метою якого є перевірка досягнення учнями рівня обов'язкової підготовки.
Заліки відрізняються від традиційної роботи і за системою оцінювання, і за характером проведення. Саме ці властивості заліку найбільш точно відповідають особливостям перевірки і оцінки досягнення учнями рівня обов'язкової підготовки.
Основні положення залікової системи, виконання яких робить її застосування найбільш ефективним:
  • заліки проводяться по кожній темі курсу. Їх зміст відбирається таким чином, щоб обов'язкові результати навчання були представлені максимально повно;
  • кожен учень здає всі передбачені планом заліки;
  • залік вважається зданим, якщо учень виконав вірно всі запропоновані йому завдання обов'язкового рівня;
  • при проведенні заліків завдання обов'язкового рівня, складові власне зміст заліку, можуть доповнюватися більш складними завданнями.
Для обліку виконання учнями на заліку обов'язкових завдань вчитель веде спеціальну відомість. У ній вказуються номери завдань (або характеристика змісту цих завдань), що виконувалися учнем, і відзначається знаком «+» вірне виконане завдання, знаком «-» - завдання, з яким учень не впорався.
Умови організації заліків дозволяють забезпечити протягом навчального року досить повну перевірку кожного учня на обов'язковому рівні. Можна виділити чотири види заліків:
  • відкритий тематичний залік;
  • закритий тематичний залік;
  • відкритий поточний залік;
  • закритий поточний залік.
За допомогою заліків перевіряють оволодіння різними порціями навчального матеріалу. Відповідно до цього їх можна розділити на тематичні та поточні. Тематичні заліки проводяться в кінці вивчення теми і спрямовані на перевірку засвоєння її матеріалу в цілому. Поточні заліки проводяться систематично в ході вивчення теми по невеликих закінченим за змістом порцій навчального матеріалу.
У відкритому тематичному заліку учні попередньо знайомляться зі списком завдань обов'язкового рівня. У другому випадку цей список в явному вигляді учням не пред'являється. Однак це не означає, що учням зовсім невідомо які типи завдань відносяться до обов'язкових. У ході вивчення матеріалу вчитель акцентує увагу учнів на завданнях обов'язкового рівня, підкреслюючи, що подібні завдання необхідно буде вирішувати на заліку.
Графічна перевірка. Спрямована, на виявлення вмінь і навичок учнів у процесі виконання різних видів графічних робіт з різних дисциплін навчального плану. Такий метод набув широкого використання у середніх і особливо у старших класах, оскільки спрямований на узагальнення знань, систематизацію певних процесів, технологій. Все це сприяє підвищенню самостійності учнів у процесі учіння, оволодіння методами навчальної діяльності. Використовується на уроках математики, креслення, образотворчого мистецтва та ін. Вона передбачає створення узагальненої наочної моделі, яка відображає взаємозв'язки в об'єктах і предметах, що вивчаються. Так, графічно можна зобразити умову задачі, механізми, прилади, процеси. Графічна перевірка забезпечує розвиток пізнавального інтересу, економить час, формує вміння узагальнювати, систематизувати, класифікувати вивчений матеріал, сприяє розвитку абстрактного мислення учнів. Основними формами графічної перевірки є складання таблиць, схем, побудова діаграм, графіків, створення малюнків, робота з картами. Вона часто поєднується з усною або письмовою, перевірками. [9, с 16-18]
 
Розділ ІІ. Практичне застосування контролю знань
 
2.1 Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності за 12-бальною шкалою
Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Успіхи навчально-пізнавальної діяльності учнів характеризуються кількісними та якісними показниками, що виражаються й фіксуються в оцінці успішності. Під оцінкою розуміють систему певних показників, які відображають їх об'єктивні знання, уміння та навички. Оцінювання знань - визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в оціночних судженнях учителя знань, умінь та навичок учнів відповідно до вимог шкільних програм. В.Сухомлинський вважав, що «найголовніше заохочення і найсильніше (та й не завжди дійове ) покарання в педагогічній практиці - оцінка. Це найголовніший інструмент, використання якого потребує величезного вміння і культури». З метою забезпечення об'єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів вводиться 12-бальна шкала, побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів.
При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:
  • характеристики відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча;
  • якість знань, правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість,міцність;
  • ступінь сформованості загально-навчальних та предметних умінь і навичок;
  • рівень оволодіння розумовими операціями:вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати,робити висновки,тощо;
  • досвід творчої діяльності (вміння виявити проблеми, формувати гіпотези, розв'язувати проблеми);
  • самостійність оцінних суджень.
Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень
Фото Капча