Загальна характеристика контролю як дидактичного засобу управління навчанням

 

Учень із допомогою вчителя впізнає та називає об'єкт вивчення. Ставлення до навчання байдуже. Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку педагога.

Учень з допомогою вчителя фрагментарно, не завжди правильно відтворює окремі елементи, ознаки об'єкта вивчення. Спільно з учителем виконує окремі дії. Ставлення до навчання байдуже. Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя.

Учень за допомогою вчителя фрагментарно, не завжди точно відтворює незначний обсяг навчального матеріалу. Спільно з учителем виконує прості завдання. Має байдуже або недостатньо виразне позитивне ставлення до навчання. Погребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя.

Учень за допомогою вчителя відтворює (не завжди точно) до половини обсягу навчального матеріалу. Матеріал в основному розуміє, але пояснити, виокремити в ньому головне і другорядне не може. За допомогою вчителя може виконати за зразком окремі дії (предметні, розумові, загально-навчальні), прості завдання, застосувати набуті знання. Має позитивне, але недостатньо виразне, пасивне та епізодичне ставлення до навчання. Потребує стимулювання діяльності з боку вчителя.

Учень відтворює (не завжди точно) до половини обсягу навчального матеріалу. Матеріал в основному розуміє, але пояснити, відокремити в ньому головне і другорядне не може. Здатний виконувати за зразком за вербальною допомогою окремі дії (предметні, розумові, загально-навчальні), прості завдання, застосовувати набуті знання. Має позитивне, але недостатньо виразне, стале та дійове ставлення до навчання. Потребує стимулювання з боку вчителя.

Учень правильно відтворює до половини обсягу навчального матеріалу. Матеріал в основному розуміє, але пояснити, відокремити в ньому головне та другорядне не може. Здатний за допомогою вчителя виконувати дії (предметні, розумові, загально-навчальні), аналогічні завдання, застосовувати набуті знання в аналогічних ситуаціях. 3 допомогою вчителя відтворює (переказує) спосіб виконання завдання. Має позитивне, але недостатньо виразне, стале та дійове ставлення до навчання. Потребує стимулювання діяльності з боку вчителя.

Учень в основному правильно та логічно відтворює більшу частину навчальною матеріалу. Матеріал в основному розуміє. З допомогою вчителя може пояснити, відокремити головне та другорядне. Здатний самостійно й досить адекватно застосувати знання в аналогічних ситуаціях. Самостійно, але не завжди правильно викину є дії (предметні, розумові, загально-навчальні, завдання за зразком чи аналогічні завдання, відтворюй (переказує) спосіб виконання. Достатньо стале зацікавлене ставлення до навчання.

Учень в основному правильно та логічно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Матеріал розуміє, може відокремити головне та другорядне, частково пояснити. Самостійно й адекватно застосовує знання в аналогічних ситуаціях. Самостійно й правильно виконує дії (предметні, розумові, загально-навчальні, аналогічні завдання. За допомогою вчителя пояснює спосіб виконання. Достатньо стале зацікавлене ставлення до навчання.

Учень в основному правильно та логічно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Матеріал розуміє, може пояснити, відокремити головне та другорядне. Самостійно й адекватно застосовує знання в аналогічних ситуаціях. Самостійно й правильно виконує дії (предметні, розумові, загально-навчальні), аналогічні завдання. Може пояснити спосіб виконання завдання. Нове завдання виконує за допомогою вчителя. Достатньо стале зацікавлене ставлення до навчання.

Учень правильно, в основному логічно і повно відтворює: матеріал, визначений навчальною програмою. Навчальний матеріал розуміє, може пояснити, відокремити в ньому головне та другорядне. Самостійно й адекватно застосовує набуті знання, вміння й навички в аналогічних умовах. Самостійно й правильно виконує предметні, розумові, загально-навчальні дії та аналогічні завдання. Пояснює спосіб їх виконання. Нове завдання виконує з незначною допомогою вчителя, може відтворити (переказати) спосіб його виконання. Виразне та стійке позитивне ставлення до навчання.

Учень правильно, логічно і повно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Навчальний матеріал розуміє, може пояснити, відокремити в ньому головне та другорядне. Самостійно й адекватно застосовує набуті знання, вміння й навички в аналогічних умовах. Самостійно й правильно виконує предметні, розумові, загально-навчальні дії та аналогічні завдання. Пояснює спосіб їх виконання та використовує при розв'язанні інших аналогічних завдань. Нове завдання виконує самостійно і може пояснити спосіб його виконання. Виразне стійке позитивне ставлення до навчання. 

Учень правильно, логічно і повно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Навчальний матеріал розуміє, може пояснити, відокремити в ньому головне та другорядне Самостійно й адекватно застосовує набуті знання, вміння й навички в аналогічних та нових умовах. Самостійно й правильно виконує предметні, розумові, загально-навчальні дії, аналогічні та нові завдання, може пояснити спосіб їх розв'язання та застосувати при розв'язати інших. Виразне стійке позитивне ставлення до навчання.

 

Тема: Ознаки паралельності прямих.

Мета: засвоєння учнями змісту наслідків з ознаки паралельності прямих за внутрішніми різносторонніми кутами та повторення матеріалу попереднього уроку (означення паралельних прямих, ознаки паралельних за кутами, що утворені при перетині двох прямих січною); вироблення вмінь відтворювати вивчені теоретичні відомості, знаходити вивчені геометричні об'єкти на рисунку та використовувати набуті знання при розв'язуванні задач на доведення. 

Тип уроку: засвоєння знань, вироблення вмінь. 

Обладнання: набір демонстраційного креслярського приладдя.

Література: Г.П. Бевз. Геометрія 7 клас.

 

І. Організаційний етап    

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання    

Цей етап уроку проводимо або у формі самоперевірки за зразком, або у вигляді самостійної роботи, зміст якої аналогічний вправам домашнього завдання.

 

III. Мотивація навчальної діяльності учнів    

1. Для створення відповідної мотиваційної бази можна запропонувати учням виконати завдання.
2. Накресліть дві паралельні прямі a і b та їх січну — пряму с. Скільки кутів утворилося на рисунку? Позначте утворені кути числами від 1 до 8.
3. Використовуючи правило множення, обчисліть, скільки пар кутів можна при цьому утворити.
4. Випишіть усі пари: відповідних кутів, суміжних кутів, вертикальних кутів. Які пари кутів, що не виписані, можна утворити?
5. Опишіть  словами  розташування  виписаних  пар  кутів відносно даних прямих.
6. На які групи (за розташуванням відносно даних прямих) ви могли би розбити виписану множину пар кутів? 

Після виконання запропонованих завдань більшість учнів мають усвідомити можливість існування інших (окрім відповідних) видів пар кутів, що утворені при перетині двох прямих січною та зрозуміти необхідність вивчення цих видів. Останнє зауваження і є по суті основною дидактичною метою уроку.

 

IV. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів    

Усні   вправи

Знайдіть на рис. 40 дві пари рівних кутів.

 

V. Засвоєння нових знань    

План вивчення нового матеріалу

1. Види кутів,  що утворилися при перетині двох прямих січною.
2. Формулювання наслідків з ознаки паралельності прямих та їх доведення.

VI. Первинне закріплення нового матеріалу    

Усні   вправи

• На рис. 41 укажіть кут, який разом з кутом 4 становить пару:

а) внутрішніх різносторонніх кутів;

б) внутрішніх односторонніх кутів;

в) відповідних кутів.

• За рис. 41 визначте, при яких значеннях п буде правильним твердження:

а) якщо   6 =  n, то  а || b.

б) якщо   6 +  n = 180°, то  а || b.

• За даними рис. 42 доведіть, що  а || b.

Письмові   вправи

№ 178 (можна розглядати як ще один наслідок — про паралельність двох прямих, перпендикулярних третій), 177, 181, 183.

 

VII. Підсумки уроку    

Усні  вправи

Визначте, яке з наведених тверджень є правильним:

а) якщо в результаті перетину двох прямих січною утворюється вісім рівних кутів, то прямі паралельні;

б) якщо в результаті перетину двох прямих  січною утворюється чотири рівні кути, то прямі паралельні;

в) сума двох  кутів,  що  утворилися при  перетині двох прямих, може бути більша за  180°.

 

VIII.Домашнє завдання

1. § 6, с. 48, 49 — вивчити формулювання висновків з ознаки паралельності прямих.
2. Письмово: № 174 (б, в),  175,  182 (а, в),  186.