учня: обравши такого учня в класі, вчитель починає читання наступного завдання тоді, коли цей учень впорався з попереднім завданням. Часто буває, достатня пауза, що дорівнює часу читання тексту з повтором. Потрібно пам'ятати, що математичний диктант перевіряє не кмітливість учнів, а їх знання. Якщо учень при відповіді на питання диктанту надовго задумався, то, отже, він просто не знає відповіді і довга пауза йому не допоможе. Важливо правильно організувати перевірку диктантів. Звичайний спосіб перевірки, коли вчитель збирає відповіді учнів і перевіряє на наступний урок, мало ефективний: дитина прагне дізнатися результати своєї роботи безпосередньо після завершення, а на наступний день вони його цікавлять незрівнянно менше. З огляду на це, рекомендується організувати перевірку правильності виконання завдань математичного диктанту безпосередньо після його завершення.
У силу специфіки математичних диктантів (сприйманні на слух питання; лаконічні відповіді) їхні педагогічні можливості обмежені. З їх допомогою, можна перевірити, чи опанували учні обов'язковий мінімум знань, але не можна організувати поглиблену перевірку. Тому помилкою було б протиставляти диктанти іншим формам контролю.
Письмове опитування. Одним з провідних традиційних методів контролю на уроках математики є письмове опитування. Часто його називають самостійною або контрольною роботою. Сутність його полягає в тому, що після вивчення окремих тем або розділів навчальної програми вчитель проводить письмові чи практичні роботи з метою перевірки та оцінки якості засвоєння знань учнями. За результатами цих відповідей вчитель виставляє оцінки в класний журнал. Застосовуючи цей метод, вчитель може одне і теж питання поставити групі учнів або всім учням, і це дає йому можливість з'ясувати і перевірити знання одночасно у великої кількості учнів і встановити, як вони впоралися з тим чи іншим завданням. Крім того, письмові роботи дозволяють вчителю порівнювати знання, вміння і навички учнів і робити відповідні висновки про якість знань, їх розвитку. Письмові роботи вимагають менше часу. Однак вони мають і суттєвий недолік: вчитель не завжди впевнений у тому, що всі учні правильно зрозуміли завдання контрольної роботи, при цьому він не може надати учневі необхідної допомоги. Кожна письмова самостійна робота перевіряється вчителем. При цьому вчителю необхідно врахувати помилки, допущені учнем в кожній роботі. Облік основних прогалин у знаннях і уміннях учнів дає можливість вчителю проводити як спеціальну роботу, так і індивідуальну роботу з дітьми по виправленню помилок, що сприяє попередженню неуспішності.
При проведенні самої контрольної роботи для попередження списування та розмов між учнями часто використовується прийом надання завдань за варіантами (різних варіантів одного і того ж завдання) або навіть індивідуальних завдань для кожного учня зокрема.
При виконанні підсумкової роботи за чверть, півріччя, рік учень вже необмежений рамками однієї теми, що вивчалася б безпосередньо на попередніх уроках, а змушений вирішувати найрізноманітніші завдання, що охоплюють широке коло питань. Тому тут на обов'язковому рівні виявляється якість засвоєння - усвідомленість.
При виконанні завдань підсумкової роботи виявляється і така якість умінь, як оперативність, яка передбачає здатність учня застосувати одне і теж вміння під час розв'язування задач різного змісту.
Тест - це специфічний інструмент, що складається із сукупності завдань або питань, що проводяться в стандартних умовах, і що дозволяє виявляти типи поведінки, рівень володіння будь-якими видами діяльності.
Тест, у психолого-педагогічному розумінні цього слова, означає перевірку випробування, але це не просте встановлення факту наявності або відсутності якої-небудь якості чи властивості. Тест не є аналогією екзаменаційних питань, анкет, головоломок. У його основі лежить спеціально підготовлений і випробуваний набір завдань, що дозволяють об'єктивно і надійно оцінити досліджувані якості, властивості на основі використання статистичних методів. За допомогою тестів фіксується тільки результат, але не хід їх виконання, а в учнів є можливість вгадування відповіді. Тому при перевірці знань і умінь учнів не слід обмежуватися лише тестовим контролем, як і будь-яким іншим способом перевірки, а необхідно їх поєднувати з іншим методом. У практиці навчання математики найбільшого поширення набули тести:
- на встановлення істинності (хибності) твердження;
- з вибором правильної відповіді з декількох заданих;
- на заповнення пропусків у істинному твердженні;
- з перехресним вибором, на встановлення відповідності між заданими елементами множин;
- на встановлення правильної послідовності елементів заданої множини.
При організації контролю для підвищення надійності одержуваних результатів їх слід варіювати спільно з іншими видами тестів. Разом з тим, з огляду на проблеми стилів навчання, слід частіше використовувати тести, з якими учні справляються краще. У ряді випадків певні труднощі у вчителів пов'язані з оцінюванням результатів тестування. Перш за все, формування тієї чи іншої шкали оцінки результатів тестування здійснюється, як правило, тільки з урахуванням правильно виконаної роботи.
Існує ще один вид перевірки знань, умінь, навичок - це словниковий диктант.
Словниковий диктант - це вид слухового або зорового диктанту.
На уроці математики словниковий диктант використовується для перевірки знань математичних термінів. Учитель диктує не пропозиції і текст, а окремі слова. За допомогою диктанту вчитель перевіряє правопис математичних термінів, орфограми, які потрібно запам'ятати. Написання математичних диктантів не вимагає великої кількості часу. Їх можна проводити, як і на початку, так і в кінці уроку протягом 5 хвилин.
Словниковий диктант не повинен бути об'ємним за кількістю слів, в межах 10 - 15 слів. Вчителю необхідно кожне слово читати