Загальна теорія держави і права

На відміну від демократичного режиму, при якому джерелом влади є народ, авторитарний режим характеризується:

(1) необмеженою владою однієї особи або групи осіб, непід-контрольної народу, яка фор-мується головним чином не шляхом конкурентної виборної боротьби, а за допомогою на-в'язування чиєї-небудь волі зверху;

дослідження побачили світ у 50-і роки XX ст. (X. Арендт, Р.Арон та ін.). Х.Арендт у книзі «Походження тоталітаризму» (1951 р.) убачала відмінність тоталітаризму від раніших форм абсолютизму, тиранії чи диктатури у: 1) тотальності контролю, що досягається за допомогою сучасних технологій: 2) створенні за допомогою системи терору психологічної ситуації повної незахищеності і безвихідності особи, відчуття власної незначності. Р. Арон зводив зміст тоталітаризму до трьох компонентів: 1) рекламування тоталітарного режиму як рятівника суспільства; 2) перетворення держави на все-охоплюючий і всемогу-тній інструмент партії з необмеженою владою; 3) встановлення загальновизнаної та обо-в'язкової ідеології, що виправдує і легітимізує тоталітарний режим 

>>>86>>>

(2)  наявністю центру, що має владні повноваження управління і діє за своїм розсудом, у тому числі й з порушенням норм закону;

(3) здійсненням управління, як правило, централізовано; концентрацією влади в руках од-ного або кількох тісно взаємозалежних органів, рішення яких повинні виконуватися без-заперечно;

(4)  використанням насильства і позасудових методів примусу людей;

(5)  спиранням на поліцейський і військовий апарат;

(6) субординацією суб'єктів громадських відносин, дією принципу пріоритету держави над особою, відсутністю гарантій здійснення конституційне проголошених прав і свобод особи, особливо у взаємовідносинах особи з владою.

Авторитарний режим може бути двох видів:

•  революційний – спрямований на зміну типу суспільно-політичного розвитку;

•  стабілізаційний – орієнтований на збереження існуючого суспільно-політичного ладу.

Авторитарний стабілізаційний режим може мати на меті проведення мобілізаційних захо-дів на подолання труднощів, що виникли внаслідок надзвичайних обставин, а також у зв'язку з:

а)  революційними рухами (прогресивними, консервативними або реакційними);

б)  рухами, що прагнуть відновити старі, віджиті порядки;

в)  загальносоціальною кримінальною злочинністю;

г)  іноземним утручанням.

Авторитарний режим встановлюється в державах, які:

- відкидають демократичні принципи організації і здійснення державної влади;

- намагаються створити передумови для демократизації суспільства, але не встигли від-працювати механізм демократичної влади;

- є демократичними, проте змушені, з огляду на обставини, вводити модель надзвичайного функціонування державної влади.

Влада при авторитарному режимі займається у першу чергу питаннями забезпечення вла-сної безпеки, громадського порядку, оборони і зовнішньої політики, хоча вона може впли-вати на стратегію економічного розвитку, здійснювати структурні перетворення, не руй-нуючи при цьому механізм ринкового саморегулювання, проводити достатньо активну соціальну політику. Авторитарні режими мають, як правило, консервативний характер.

 

>>>87>>>

 

  

________________________________________

[1] Складається з преамбули і 14 статей. У ст. 7 визначена сфера спільної діяльності, яка реалізовується на рівноправній основі через спільні координуючі інститути Співдружно-сті: координація зовнішньополітичної діяльності; співробітництво у формуванні і розвит-ку спільного економічного простору, загальноєвропейського і євразійського ринків; у га-лузі митної політики; співробітництво в розвитку систем транспорту і зв'язку; співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища, участь у створенні все-осяжної міжнародної системи екологічної безпеки; питання міграційної політики; бороть-ба з організованою злочинністю.

[2] Термін (і поняття) «тоталітаризм» з'явився в західній науці в 30-і роки XX ст. для ха-рактеристики фашистських і комуністичних режимів, а спеціальні

Глава 7 МЕХАНІЗМ І АПАРАТ ДЕРЖАВИ

§ 1. Механізм держави

Механізм держави – цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють держа-вну владу, а також установ, підприємств, за допомогою яких виконуються завдання і фун-кції держави.

Ознаки механізму держави:

1)  це ієрархічна система, тобто система, побудована на засадах субординації та координа-ції. Політико-організаційну основу системи складають органи держави, територія держа-ви, збройні сили та інші державні військові формування, державні символи, столиця дер-жави;

2)  це цілісна система внутрішньо організованих елементів, яка має єдині принципи побу-дови і єдині завдання та цілі діяльності. Кожний із суб'єктів механізму держави як його системний елемент є органічно обумовленим усіма іншими його елементами і функціону-ванням системи в цілому;

3)  це система, яка має чітку структуру з певними зв 'язками між її елементами. Первин-ними елементами є державні органи.

Як механізм годинника складається з різних елементів, так і механізм держави, будучи єдиним, містить у собі органи, блоки, підсистеми і навіть самостійні гілки влади: законо-давчу, виконавчу, судову. В цій розчленованості просліджується ієрархія: різні державні органи, їх блоки, підсистеми посідають неоднакове місце у державному механізмі, але усі разом повинні діяти злагоджено і без збоїв. Так, одну з підсистем держави утворюють ви-щі органи держави: представницькі, виконавчі, глава держави. Інша підсистема – місцево-го рівня: Ради та їх виконкоми, державні адміністрації та їх глави. Особливою підсисте-мою є судова, а також правоохоронні органи: прокуратура, міліція, органи служби безпеки та ін.;