Загальна теорія держави і права

[2] Спочатку протягом тривалого часу громадянське суспільство виробляє норму права в рамках фактичних відносин. Завдяки визнанню норми державою фактичні відносини до-водяться до статусу «юридичних».

[3] Американський політолог Г. Алмонд запропонував класифікацію політичних систем світу: англо-американська (США, Англія, Канада, Австралія); континентально-європейська (Франція, Німеччина, Італія); доіндустриаль-на і частково індустріальна (країни Азії, Африки і Латинської Америки); тоталітарна (фашистська Італія, нацистська Німеччина, країни так званої «світової системи соціалізму»).

[4] В Україні правові основи взаємовідносин держави і об'єднань громадян закріплені в За-коні від 16 червня 1992 р. «Про об'єднання громадян», визначені статтями 36, 37 Консти-туції України.

[5] Однак для виконання статутних завдань і цілей зареєстровані суспільні об'єднання (особливо благодійні організації) можуть здійснювати необхідну комерційну діяльність, бути співзасновниками комерційних організацій, створювати госпрозрахункові установи і організації зі статутом юридичної особи, засновувати підприємства в порядку, встановле-ному законодавством (в інтересах захисту прав споживачів, екології, охорони культурних цінностей, розвитку наукових, правових і інших експертиз). Політичні партії, створені ними установи і організації не мають права займатися комерційною діяльністю, за винят-ком продажу суспільно-політич- ної літератури, інших агітаційно-пропагандистських ма-теріалів, виробів із власною символікою і т. ін.

Релігійні організації мають право для виконання статутних завдань засновувати свої ви-давничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні та інші підприємства, а також благодійні установи, що мають право юридичної особи.

Глава 6 ФОРМА ДЕРЖАВИ

§ 1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління

Форма держави – порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні.

Структура форми держави -- стійка єдність елементів, їх зв'язків, цілісності, зв'язків еле-ментів із цілим. Вона включає три взаємозалежних елементи: форму державного правлін-ня, форму державного устрою, форму політичного (державного) режиму.

 Форма держави 

Форма державного правління Форма державного устрою Форма державного режиму 

- порядок утворення і організації вищих органів влади в дер-жаві - порядок поділу території держави на певні складові частини і співвідношення влади між ними і державою в цілому - порядок здійснення державної влади у певні способи   пев-ними, методами і засобами 

Форма державного правління 

Монархія Республіка 

– форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи – монарха, передається в спадщину, не залежить від насе-лення (як правило, не затверджу-ється ним) - форма державного правління, при якій вища державна влада здійсню-ється представницьким загальнона-ціональним органом влади (парла-ментом), обраним населенням на певний строк 

  

 

>>>74>>>

Протягом історії виникали різні види монархій:

1)  східна деспотія, заснована на азіатському засобі провадження;

2)  антична (рабовласницька);

3) феодальна:

а) ранньофеодальна – характеризується великим ступенем децентралізації,

б) станово-представницька – влада монарха поєднується із наявністю станово-представницького органу (Іспанія -кортеси, Франція – генеральні штати, Англія – парла-мент);

в) абсолютна',

4) конституційна.

Розглянемо абсолютну та конституційну монархії, тому що інші практично не існують.

Монархія 

Абсолютна (необмежена) Конституційна (обмежена) 

Монарх не обмежений конституцією; здій-снює законодавчу діяльність; керує урядом, який формує сам; контролює правосуддя, місцеве самоврядування, тобто вся держав-на влада зосереджена в його руках (харак-терна для рабовласницьких і феодальних суспільств). Збереглася в первозданному вигляді (без конституції і парламенту) в одиничних країнах (султанат Оман). Су-часна абсолютна монархія, як правило, має і конституцію, і парламент. Конституція встановлює, що влада виходить від монар-ха, тобто затверджує його абсолютну вла-ду. Парламенту приділяється роль консуль-тативної ради при монарху (Кувейт, Сау-дівська Аравія), яка у будь-який час може бути розпущена (у Бахрейні розпущена через півтора роки після створення) Влада монарха обмежена конституцією, він не може прямо впливати на склад і політику уряду, що форму-ється парламентом і підзві-тний йому; парламент здій-снює законодавчу діяль-ність (Велика Британія, Іспанія, Данія, Швеція, Бельгія, Голландія, Японія та ін.) 

 

>>>75>>>

Конституційна монархія може бути парламентською та дуалістичною. Остання форма практично відживає.

У парламентській монархії влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах ді-яльності символічна. Монарх лише підписує законодавчі акти, прийняті парламентом, і формально зберігає статус глави держави – виключно з представницькими повноважен-нями. Фактичним главою держави (прем'єр-міністром) стає лідер партії, яка володіє най-більшим числом депутатських місць у парламенті. Уряд формується парламентом і лише йому підзвітний.

Сучасні монархії здебільшого є парламентськими (Японія, Іспанія, Швеція, Данія та ін.).

У дуалістичній монархії юридичне і фактично влада поділена між урядом, що формується монархом (або призначеним їм прем'єр-міністром), і парламентом. Монарх вже не має за-конодавчої влади, вона перейшла до парламенту, але він ще зосереджує у своїх руках ви-конавчу владу і формує уряд, відповідальний перед ним, а не перед парламентом. Монарх своїми указами регулює багато сфер суспільних відносин. Він має право відкла-дального вето щодо законів, які видаються парламентом,