Загальна теорія держави і права

 

>>>67>>>

2)  брати участь у різних видах політичної діяльності шляхом створення спільних комісій із державними органами;

3)  брати участь у формуванні (висувати кандидатуру, провадити передвиборну агітацію тощо) корпусу депутатів представницьких органів державної влади, тобто бути суб'єктами фундаторської діяльності держави;

4) бути з ряду питань суб'єктами правотворчої діяльності держави (наприклад, укладення колективного договору);

5)  вносити пропозиції до органів державної влади (наприклад, ініціативні законопроекти через народних депутатів до Верховної Ради);

6) бути з ряду питань суб'єктами правозастосовної (складання протоколу про адміністра-тивні правопорушення) і контрольно-наглядової (робота громадянських інспекторів охо-рони природи) діяльності держави;

7)  проводити масові заходи (демонстрації, мітинги тощо);

8) захищати права членів організації в державних органах та ін. Громадські об'єднання не можуть:

1)  втручатися в діяльність одне одного;

2) втручатися у діяльність державних організацій і посадових осіб. Так, організаційні структури політичних партій не можуть створюватися і діяти в органах виконавчої та су-дової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях (ст. 37 Конституції України);

3)  мати воєнізовані формування (ст. 37 Конституції України);

4)  підмінювати діяльність комерційних (господарських) організацій, ставити перед собою мету одержання прибутку або створюватися з цією метою[5].

 

>>>68>>>

і Забороняються:

громадські організації і партії, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію неза-лежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суве-ренітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення (ст. 37 Конституції України).

Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Громадські організації діють у рамках правового режиму, встановленому державою.

Якщо держава – це суверенна політична організація всього народу, то партії, інші громад-ські організації – лише учасники здійснення політичної влади. Вони виражають волю сво-їх членів, груп людей, певних верств суспільства, діють у рамках закону і не мають дер-жавно-владних повноважень.

§ 4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації

Корпорація – це добровільне (на основі договору) об'єднання людей з метою виконання якої-небудь соціально корисної діяльності, воля якого визначається груповими інтересами індивідів, що входять до його складу, і яке організаційно і у майновому відношенні діє зо-вні як єдине ціле від свого імені. Це визначення є загальним для об'єднань громадян – ко-мерційних і некомерційних. Об'єднання громадян, про які йшлося в попередньому параг-рафі, – недержавні і некомерційні.

Поділити організації на комерційні і некомерційні можна за критерієм – чи мають вони на меті отримання прибутку або ні. Ця відмінність має принципове значення і у податковому відношенні: некомерційні організації одержують певні пільги, або зо-

 

>>>69>>>

всім звільняються від податків, або одержують дотації і кошти від держави.

Комерційні корпорації створюються для виконання діяльності, яка приносить прибуток, тобто підприємницької діяльності. Це об'єднання не лише людей, але й капіталів (майна). У сучасному законодавстві інших країн досить докладно регламентуються різні сторони бізнесу, включаючи активність багатоманітних громадянських асоціацій підприємців (спі-лок підприємців, торгово-промислових палат, спілок роботодавців, лобістських асоціацій та ін.). Чинні конституції світу набагато частіше говорять про спілки підприємців (безвід-носно до їх видів), ніж про окремі види підприємницьких організацій.

Колективне утворення стає корпорацією, якщо набуває статусу юридичної особи. Статус юридичної особи суб'єкт підприємницької діяльності в Україні одержує після державної реєстрації або у виконавчих комітетах міських, районних (у місті) Рад народних депутатів, або в органах державної адміністрації, а також після присвоєння йому в органах держав-ної статистики ідентифікаційного коду і включення до Єдиного Державного Реєстру Під-приємств і Організацій України.

Комерційні корпорації займаються бізнесом, який може мати для суспільства як позитив-ні, так і негативні наслідки. У силу цього держава змушена впливати на бізнес. Ринок у сучасному світі давно вже не є механічним породженням приватної власності. Правила для суб'єктів ринку, керуючись об'єктивними законами економіки, встановлює держава. Визначення правил гри на ринку, забезпечення досягнення суспільних результатів (еко-номічний ріст, зниження інфляції, безробіття) – складові економічної функції держави.

Необхідність управління бізнесом, його планування – головне завдання держави. Існує система державних засобів управління, що підтримують усю систему бізнесу, систему ко-мерційних корпорацій. В Україні розроблена Програма державної підтримки підприємни-цтва (1993 p.). Відповідно до ст. 42 Конституції України держава забезпечує захист конку-ренції у підприємницькій діяльності, не допускає зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкурен-ції.                                                             •

Корпорації зобов'язані діяти з урахуванням певних правових рамок, установлених держа-вою для комерційного регулювання.

 

>>>70>>>

Лише в