Загальна теорія держави і права

5)  це взаємодіюча, динамічна і реально працююча система, за допомогою якої функціонує держава, здійснюється управління 

>>>88>>>

суспільством (по суті, механізм держави створюється для виконання її функцій).

У літературі можна зустріти ототожнення «механізму» і «апарату» держави. Тим часом поняття механізму держави ширше за поняття державного апарату за складом і структу-рою. Механізм держави, по суті, є апаратом у дії, у функціонуванні – із усіма зв'язками, що існують і виникають між його частинами.

Механізм держави має розглядатися не як проста сукупність складових його елементів (державних органів, організацій, установ), а як система цих елементів, функціонально су-місних, узгоджених між собою і системою в цілому, котрі перебувають у постійному від-новленні з Метою підтримання своєї основної функції – управління.

Структура механізму держави показана на схемі.

Механізм держави 

Державні органи, що мають владні повноважен-ня, тобто державний апарат, який містить у собі два важливих структурних елементи: апарат управління, що складається з чиновників – дер-жавних службовців, які спеціально займаються управлінням; апарат примусу – армія, поліція, розвідка і контррозвідка, митниця (деякою мі-рою), тюрми, виправні заклади та ін. Державні установи, державні підприємст-ва, що не мають вла-дних повноважень 

• організаційні і фінансові кошти • 

Слід відрізняти державні органи, що мають владні повноваження, і державні підприємства і установи, що не мають владних повноважень. За цим критерієм можна розмежувати ме-ханізм держави і апарат держави, які лише в своїй основі й збігаються.

Під «державним апаратом» розуміється система органів, які безпосередньо здійснюють управлінську діяльність і наділені для цього державно-владними повноваженнями. Понят-тя «механізм держави» охоплює державні підприємства і державні установи, що під кері-вництвом апарату держави практично здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності, пов'язаної зі створенням матеріальних цінностей держави (державні підприєм-

 

>>>89>>>

ства) і нематеріальних цінностей (державні установи). Для державних установ типовою є невиробнича діяльність у сфері охорони здоров'я, наукових досліджень, проектування, на-вчально-виховної, духовно-освітнної роботи тощо.

Чому державні підприємства і державні установи не можна віднести до державних орга-нів? Тому що вони відрізняються від державних органів низкою ознак:

(1)  не мають державно-владних повноважень, тобто не є носіями державної влади;

(2)  безпосередньо створюють матеріальні або духовні блага;

(3)  мають специфічну організаційну структуру: є організованими державою трудовими колективами робітників і службовців на чолі з відповідальним керівником, що діє на заса-дах єдиноначальності;

(4) мають суворо позначене коло повноважень: адміністрація підприємств і установ здійс-нює управлінські функції виключно у сфері своєї діяльності, у межах підприємства або установи;

(5) керуються у своїй діяльності власним статутом відповідно до законодавства.

Отже, державні підприємства і державні установи слід відрізняти від органів держави, але їх не можна протиставляти одне одному, оскільки усі вони належать до державних органі-зацій, які діють у єдності та взаємозв'язку: державний апарат забезпечує реалізацію функ-цій держави завдяки діяльності підприємств і установ, якими керує.

§ 2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави

Апарат держави – частина механізму держави.

Апарат держави – юридичне оформлена система всіх державних органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави.

Можливе двояке розуміння апарату держави: у вузькому і широкому розумінні.

Апарат держави (у вузькому розумінні) – власне управлінський апарат або апарат вико-навчої влади, який складається з чиновників і очолюється вищими виконавчими органами.

Апарат держави (у широкому розумінні) -- поряд із власне управлінським апаратом вклю-чає главу держави, парламент, мі-

 

>>>90>>>

сцеві органи управління, збройні сили, міліцію (поліцію), дипломатичні представництва за кордоном та ін. Ознаки апарату держави:

1)  система державних органів, що становить собою налагоджену структурну організацію, засновану на загальних принципах, єдності кінцевої мети, взаємодії та орієнтовану на за-безпечення реалізації функцій держави;

2)  система юридичне оформлених державних органів, тобто таких, що наділені компетен-цією (повноваженнями, предметом ведення, юридичною відповідальністю) і займаються управлінням суспільством на професійній основі як носії влади;

3)  система державних органів, у рамках якої діяльність державних службовців суворо відмежована від «власності», яка належить їм як суб'єктам;

4) система органів, кожний із яких має матеріально-технічні засоби для здійснення цих функцій;

5)  система органів, диференційованих відповідно до принципу поділу влади на законода-вчу, виконавчу і судову;

6) система органів, яка здійснює свою діяльність з управління суспільством і виконання функцій держави у формах безпосередньо управлінських і правових.

Безпосередньо управлінські форми діяльності державного апарату не мають юридичного характеру. їх функції:

•   організаційно-регламентуюча – розробка наукових рекомендацій, підготовка проектів документів, організація виборів та ін.;

•   організаційно-господарська – бухгалтерський облік, статистика, постачання та ін.;

•   організаційно-ідеологічна – роз'яснення нормативних актів, формування громадської думки та ін.

Правові форми діяльності державного апарату мають юридичний характер: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, контрольно-наглядова, установча.

Правотворча діяльність – форма діяльності компетентних органів держави зі встановлен-ня, зміни або скасування правових норм. Ця діяльність охоплює підготовку проектів нор-мативних юридичних актів, їх прийняття та видання.

Правозастосовна діяльність – форма діяльності компетентних органів держави