Загальна теорія держави і права

Загальні суди відрізняються за інстанціями:

– суд першої інстанції – суд, який розглядає будь-яку справу і вирішує ЇЇ своїм вироком (у кримінальних справах), рішенням (у цивільних справах) або постановою (у адміністрати-вних справах або скаргах);

–  суд другої інстанції, або касаційний, – суд, який перевіряє за скаргою (касаційною) за-цікавлених учасників судового розгляду або за протестом (касаційним) прокурора прави-льність вирішення справи судом першої інстанції, якщо його рішення не набрало законної сили.

Судом першої інстанції може бути будь-який суд – від районного до Верховного Суду; судом другої інстанції (касаційним) є обласні суди стосовно рішень, винесених районними (міськими) і окружними судами; Верховний Суд – стосовно рішень, винесених обласними і рівними до них судами.

 

>>>127>>>

Судді обіймають посаду безстрокова, за винятком тих, хто призначається на посаду впер-ше. Перше призначення на посаду професійного судді строком на 5 років здійснюється Президентом. Усі інші судді, крім суддів Конституційного Суду, обираються Верховною Радою безстроково.

На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомендувати громадянина України не молодше 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не ме-нше ніж три роки, проживає в Україні не менше ніж 10 років і володіє українською мо-вою.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати мандат депутата, обіймати інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької, творчої.

Судді без згоди Верховної Ради не можуть бути затримані або заарештовані до винесення обвинувального вироку судом.

§ 7. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи

Правоохоронні органи – органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, дер-жавної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші ор-гани, що здійснюють правозастосовні та правоохоронні функції.

Правоохоронна діяльність визначається правоохоронною функцією держави, здійснюєть-ся в рамках правоохоронних відносин, повинна відповідати їх принципам.

Державно-владна діяльність правоохоронних органів виражається в тому, що вони як час-тина механізму держави мають компетенцію розглядати різного роду юридичних справ і спираються на можливість застосування державного примусу.

Правоохоронна діяльність за своєю структурою поділяється на:

•  запобігання виникненню умов і причин суспільне небезпечного явища;

•  припинення процесу їх розвитку;

•  ліквідацію наслідків.

Прокуратура – специфічний орган державного управління, наділений правоохоронними і контрольно-наглядовими функціями.

 

>>>128>>>

На прокуратуру України покладаються завдання:

–  підтримання державного обвинувачення в суді;

-  представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених зако-ном;

-  нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяль-ність, дізнання, досудове слідство;

-  нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Прокуратура України здійснює нагляд за додержанням законів у діяльності Служби без-пеки України та органів внутрішніх справ (центральний орган -- Міністерство внутрішніх справ України)[5].

Відповідно до Конституції України розроблена Концепція реформування прокуратури. Конституція залишає за прокуратурою функції:

– підтримання державного обвинувачення і представництво інтересів громадянина і дер-жави в суді;

–  нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю, слідством, дізнанням, додержанням кри-мінально-виконавчого законодавства.

Структура прокуратури: Генеральна прокуратура України, прокуратура Автономної Рес-публіки Крим, прокуратура областей і районів (міст). Є окремі підрозділи прокуратури – на транспорті, у водних басейнах, виправно-трудових закладах; військова прокуратура – у Збройних Силах і Військове-Морському флоті України.

Генеральний прокурор, який очолює прокуратуру, призначається Президентом за згодою Верховної Ради строком на 5 років і звільняється з посади Президентом. Верховна Рада може висловити недовіру прокурору України, що має наслідком його відставку з посади.

Всі нижчестоячі прокурори призначаються Генеральним прокурором також строком на 5 років. Прокурорами і слідчими

 

>>>129>>>

прокуратури можуть бути призначені тільки громадяни України, що мають вищу юридич-ну освіту, необхідні ділові і моральні якості і досягли встановленого законом віку (для прокурорів району міста – не менше ніж 25 років).

Служба безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення. Його завдання – захист незалежності України, її конституційного ладу, територіальної ці-лісності та обороноздатності від розвідувально-підривної діяльності служб іноземних держав, а усередині країни – від підривної діяльності з боку злочинних організацій, груп людей або навіть окремих осіб; боротьба з організованою злочинністю, мафією, корупці-єю, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Систему Служби безпеки України становлять Центральне управління, підпорядковані йо-му регіональні органи, Служба безпеки Автономної Республіки Крим, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні науково-дослідні та інші устано-ви. Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпоря-дження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання в системі Служби безпеки України.

Найчисленніша ланка правоохоронних органів – органи МВС України (див. § «Роль орга-нів внутрішніх справ у механізмі правової держави»).

До недержавних правоохоронних органів належать адвокатури, адвокатські компанії, не-державні розшукові, охоронні і деякі інші установи відповідного призначення. Недержав-ні організації створюються для охорони приватних, групових інтересів, а не для охорони публічних інтересів. У