Захворюваність, фактори ризику розвитку туберкульозу у дітей в умовах промислового регіону. Туберкулінодіагностика та профілактика

Предмет:

Медицина

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

34

Мова:

Українська

Оцінка:

тесті з використанням моноклональних антитіл CD3, CD4, CD8, CD19 фірми “Сорбент” (Москва). Імунорегуляторний індекс обчислювали у співвідношенні CD4/CD8. Функціональну активність Т-клітин вивчали у реакції бластної трансформації лімфоцитів за методом М. Л. Грігор’євої, І. І. Копелян (1972). Як неспецифічний мітоген використовували ФГА фірми “Renal” (Угорщина), у якості специфічного – ППД-Л. Функціональну активність В-лімфоцитів оцінювали за вмістом у сироватці крові іму-ноглобулінів основних класів (A, M, G). Вивчення їх рівней проводили за допомогою радіальної імунодифузії в гелі за G. Mancini et al. (1965). Вміст циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові та їх молекулярний склад визначали за методом преципітації в 2%, 3, 5%, 6% розчині поліетеленгліколю з молекулярною масою 6000 Дальтон за Digeon et al. (1977) у модифі-кації В. М. Фролова зі співавторами (1986). Визначали ступінь порушень імунітету, при цьому користувалися рекомендаціями А. М. Зємскова (1996). Зниження показників імунограми до 33% порівняно з нормою враховували як І-ий ступінь імунних порушень, до 66% – як ІІ-ий, більше 67% – як Ш-ій.

На підставі імунологічного моніторингу та динаміки туберкулінової чутливості, вивчали вплив імуноактивного препарату (екстракту із свіжої ехінацеї вузьколистої) на ефективність хіміопрофілактики в комплексному лікуванні інфікованих МБТ дітей. Препарат призначали на 1 місяць від початку терапії в дозі 1 крапля на рік життя дитини 4 рази на добу всередину на фоні прийому ізоніазиду (8-10 мг/кг маси тіла на добу). Дослідження проводили у 30 дітей 7 – 14 років, що проживали в зоні І Луганської області. Контрольну групу склало 30 дітей, які лікувалися ізоніазидом та ріфампіцином без застосування імуноактивного засобу.

Статистичну обробку результатів досліджень проведено на персональному комп’ютері SyncMaster 753DF за допомогою програмного забезпечення MATHCAD 2000 Professional MathSoft Inc., “Microsoft Excel” в середовищі Windows 98. Оцінювали середні значення показників (Х), їх помилки (Sx), критерії Стьюдента (t), Фішера (F), достовірності статистичних показників (Р).

Цифровий матеріал власних досліджень обробляли статистичними методами (кореляційний, одно- і багатофакторний дисперсійний аналіз).

Отримані результати та їх обговорення. Захворюваність дітей всіма формами туберкульозу, порівняно з І-м періодом, зросла на 60, 5%. Вона суттєво підвищилася у дітей до 3-х років – з (2, 03 ± 0, 45 до 5, 92 ± 1, 23 на 100 тисяч, (р < 0, 05)) і 13-14 років – з (4, 53 ± 0, 83 до 10, 20 ± 2, 06 на 100 тисяч, (р < 0, 05)). Протягом 1996-2000 років найвищі її показники були у віці 10-14 років (7, 39 ± 2, 40 – 10, 20 ± 2, 06, (p < 0, 05 щодо середньообласного показника)). Зростання захворюваності серед дітей області відбулося за рахунок її підвищення у мешканців зони І (з 4, 67 ± 0, 41 до 11, 48 ± 1, 62 на 100 тисяч, (р < 0, 01)). Показники їх захворюваності в 1, 61 раза перевищують аналогічні по області та в 2, 03 рази щодо зони помірного забруднення.

Змінилася й структура клінічних форм туберкульозу. За рахунок зростання вогнищевого та інфільтративного процесів (у 3, 26 та 3, 89 рази відповідно) в структурі вперше виявлених, тенденції до збільшення хворих на дисемінований туберкульоз (з 1, 8% до 2, 4%) і первинний туберкульозний комплекс (21, 6% проти 23, 4%), у 1, 48 разів зменшилася кількість випадків туберкульозного бронхоаденіту (з 65, 8% до 44, 4%, р < 0, 01). У віці до 3-х років у 2, 7 рази частіше розпочали виявляти позалегеневий процес. У дітей І-ї групи достовірно частіше діагностовано тяжкі, ускладнені форми (58, 2%), бактеріовиділення (66, 7%), найвищий відсоток хворих на позалегеневий туберкульоз (45, 5%), із яких – 65, 0% з ускладненим перебігом. У період епідемії туберкульоз органів дихання виявляли переважно у фазі інфільтрації (79, 8%), що обумовлено яскравістю клінічних проявів. Ускладнений його перебіг зустрічався частіше в 4-6 та 10-12 років (25, 7% і 37, 2% відповідно). Відбулася тенденція до збільшення кількості захворілих у ранньому періоді первинної туберкульозної інфекції з 43, 2% до 53, 2%.

Встановлено наявність взаємозв’язку між рівнем захворюваності та екогосподарчою характеристикою зони проживання дітей на території Луганської області (h2 = 0, 133; р < 0, 05). Фактори, що сприяли розвиткові туберкульозу в дітей із промислових районів відрізнялися від таких у контролі.

Із відомого контакту було 60 (37, 0%) захворілих у 1991-1995 роках проти 102 (63, 0%) у 1996-2000 роках, р < 0, 01. Сила дії епідемічного фактору на динаміку відповідного контингенту в структурі хворих дорівнювала 99, 7%. Варіювання кількості контактних у структурі хворих на туберкульоз дітей щодо зони їх проживання було не достовірним. Для дітей екологічно нес-приятливого району області в період епідемії найбільш загрозливими потрібно вважати фактори, які на фоні екологічної імуносупресії здатні викликати туберкульоз навіть при наявності невідомого короткочасного контакту. У І-ому періоді захворювали на туберкульоз переважно невакциновані та неякісно вакциновані діти (72, 3%), (р < 0, 01), у ІІ-ому – їх кількість (52, 7%) не відрізнялася від якісно вакцинованих (50, 3%). Встановлено, що у дітей І-ої групи якість вакцинації БЦЖ має величезне значення для попередження туберкульозу (h2 = 83, 7%, p < 0, 01). У дітей ІІ-ої збільшення якісно вакцинованих дітей