Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Захворюваність, фактори ризику розвитку туберкульозу у дітей в умовах промислового регіону. Туберкулінодіагностика та профілактика

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Оцінка: 

У зоні екологічної кризи захворюваність дітей на туберкульоз у 2, 03 рази вища від районів з мінімальним екологічним навантаженням.

Чим несприятливіша екологічна ситуація, тим частіше захворювання розвивається в ранньому періоді первинної туберкульозної інфекції, діагностуються тяжчі, ускладнені (58, 2%) форми процесу з бактеріовиділенням (66, 7%), яскравою клінічною картиною. Найбільший відсоток ускладнень – у дітей 4-6 та 10-12 років, вторинних процесів – у 10-14 років. Кількість ускладнень при позалегеневому туберкульозі у мешканців зони екологічної кризи в 4, 3 рази більша, ніж в екологічно сприятливих районах.
Зростання захворюваності на туберкульоз дітей Луганської області, погіршення її структури обумовлює комплекс епідемічних факторів (р < 0, 01, h2 = 44, 0%), ще 56, 0% приходиться на дію модифікуючих факторів, у тому числі й екологічного (h2 = 13, 3%, р < 0, 05).
У промислових і сільськогосподарських районах до групи високого ризику захворювання на туберкульоз необхідно зараховувати різні контингенти дітей. На територіях з напруженою екологічною ситуацією сила дії епідемічного фактору на динаміку контингенту групи ризику в структурі хворих виявилася суттєво слабкішою, ніж екологічного. Це обумовило зростання ролі неспецифічних факторів ризику щодо туберкульозу у промислових регіонах та специфічних – у сільськогосподарських.
У період епідемії, особливо у мешканців зони екологічної кризи та в групах ризику, необхідно проводити триразову ревакцинацію БЦЖ. Першу – не в 7-річному, а у 5-6 річному віці, другу – у 10-11 років, третю – у 14-15 років. Неякісно імунізовані БЦЖ діти потребують довакцинації та доревакцинації, особливо у сільській місцевості.
Ефективність виявлення туберкульозу в дітей Луганської області методом суцільної скринінгової туберкулінодіагностики склала 0, 008 – 0, 009%. Цим методом захворювання виявляється лише в 24, 7% випадків. Велика кількість недоліків при суцільній скринінговій туберкулінодіагностиці не виправдовує фінансових витрат на її проведення.
У неінфікованих МБТ дітей декретованого віку із сумнівними туберкуліновими реакціями останні протягом року спостереження в 72, 5% випадків переходять у негативні або позитивні. Це дозволяє рекомендувати здійснення диспансерізації відповідного контингенту шляхом постановки проби Манту з 2 ТО ППД-Л тричі на рік для своєчасного охоплення їх специфічною імуно- та хіміопрофілактикою.
У інфікованих МБТ дітей спостерігається І-ий ступінь імунної недостатності. Остання вираженіша у мешканців інтенсивно-промислового регіону, де спостерігається недостатність клітинної та гуморальної ланок імунітету, зокрема дефіцит Т-лімфоцитів, порушення субпопуляційного складу Т-клітин, зменшення їх функціональної активності, посилення реакції на специфічний антиген, дисімуноглобулінемія, підвищення вмісту ЦІК, переважно середньо- та дрібномолекулярних фракцій. У дітей, що проживають у зоні екологічної кризи найчастіше спостерігається гіпосупресорний варіант недостатності клітинної ланки імунітету та синдром загальної Т-лімфопенії з нормальним імунорегуляторним індексом.
Застосування екстракту із свіжої ехінацеї вузьколистої в комбінації з ізоніазидом під час хіміопрофілактики дозволяє досягти нормалізації показників імунітету, зменшити специфічну сенсибілізацію організму дітей у більшій мірі, ніж при традиційному методі.
 
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
 
Для підвищення ефективності раннього виявлення інфікування та захворювання на туберкульоз у дітей рекомендовано при формуванні групи ризику щодо туберкульозу враховувати екологічний фактор. Отже, найважливішими чинниками ризику щодо туберкульозу в дітей інтенсивно-промислових районів Луганської області в період епідемії слід вважати: дітей з відхиленням у фізичному розвитку від середніх показників (особливо з дисгармонійним розвитком) ; дітей, які в ранньому віці декілька разів перенесли гострі бронхолегеневі захворювання; осіб із хронічною супутньою патологією та часто хворіючих на гострі респіраторно-вірусні інфекції; не ревакцинований БЦЖ та соціально-дизадаптований контингент. У сільській місцевості ретельного спостереження педіатра потребують, насампе-ред, діти із соціально-дизадаптованих родин, невакциновані або неякісно вакциновані БЦЖ. Зазначеним контингентам проводити туберкулінодіагностику двічі на рік. Особливу увагу приділяти наявності наведених факторів ризику при відомому контакті з хворим на туберкульоз.
Фактором ризику інфікування та захворювання на туберкульоз в період епідемії вважати четвертий та наступні роки після вакцинації БЦЖ, особ-ливо у дітей вищезазначених груп.
Туберкулінодіагностику доцільно проводити лише серед контингенту групи ризику щодо туберкульозу, у осіб декретованого віку та у диференціально-діагностичних випадках.
У період епідемії туберкульозу, особливо у мешканців зони екологічної кризи та в групах ризику, необхідно здійснити повернення до триразової ревакцинації БЦЖ. Першу проводити у 5-6 річному віці, другу – у 10-11 років, третю – у 14-15 років. Дітям з негативною пробою Манту при відсутності знака БЦЖ необхідно продовжувати проведення додаткової імунізації БЦЖ через 2 роки після вакцинації та 1 рік після ревакцинації.
Дітей із сумнівними реакціями за пробою Манту в декретованому віці зарахувати до групи ризику інфікування на туберкульоз, здійснювати їх диспансерізацію у “0” групі нагляду шляхом постановки реакції Манту з 2 ТО ППД-Л тричі на рік протягом року після сумнівної проби.
Для підвищення ефективності хіміопрофілактики туберкульозу в інфікованих МБТ дітей застосовувати екстракт ехінацеї вузьколистої в комбінації з ізоніазидом, особливо у дітей із групи ризику, які проживають у зонах екологічної кризи та мають порушення в системі імунітету І ступеню. Імуноактивний засіб призначати впродовж місяця від початку комплексної терапії в дозі 1 крапля на рік життя дитини 4 рази на добу всередину, потім лікування продовжувати одним ізоніазидом в дозі 8-10 мг/кг маси тіла дитини на один прийом, ранком, перед їжею щодня, до двох місяців.
 
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Фото Капча