Закономірності суспільного прогресу

ЛІТЕРАТУРА

Андросюк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч. — К.: АТ Обе-реги, 1991.

Винниченко В. К. Боротьба за незалежність України // Історія філософії України: Хрестоматія. — К.: Либідь, 1993.

Винниченко В. Из дневников // Дружба народов. — 1989. — № 12.

Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу // Історія філософії України: Хрестоматія. — К.: Либідь, 1993.

Драгоманов М. Вибране. — К.: Наук, думка, 1991.

Драгоманов М. Вибране. — К.: Наук, думка, 1991. Жулинский М. Ху-дожник, распятый на кресте политики

// Дружба народов. — 1989. — № 12. Копыленко А Л. Набросок к по-литическому портрету

Михаила Грушевского // Государство и право. — 1992. — № 4.

Костомаров М. I. Книги буття українського народу. Дві руські народ-ності // Історія філософії України: Хрестоматія. — К.: Либідь, 1993.

Литвинов В. Д. Исторические взгляды Станислава Ориховского // Че-ловек и история в средневековой философской мысли русского, украинского и белорусского народов: Сб. науч. трудов. — К.: Наук, думка, 1987.

Литвинов В. Д. Проблема государства в трудах Ст. Ориховского // Оте-чественная мысль эпохи средневековья: Сб. науч. трудов. — К.: Наук, думка, 1987.

Ничик В. М. Образ идеального властителя в сочинениях Петра Могилы // Человек и история в средневековой философской мысли русского, украин-ского и белорусского народов: Сб. науч. трудов. — К.: Наук, думка, 1987.

Оріховський-Роксолан С. Напучення польському королю... // Історія філософії України: Хрестоматія. — К.: Либідь, 1993.

Пащук А. І, Суспільний ідеал І. Вишенського // Від Вишенського до Сковороди: 36. наук, праць. — К.: Наук, думка, 1992.

Шульженко Ф. П. Держава і право в суспільно-політичній думці Украї-ни: основні етапи розвитку. — К., 1995.

Розділ VIII. Державно-правові вчення соціалістичного та комуністичного спрямування

1. Вчення утопічного соціалізму

Значну частину світових державно-правових концепцій складають тео-рії утопічного соціалізму та комунізму. З'ясування їхніх витоків нині має ва-жливе значення, оскільки Україна, як і інші держави колишнього Радянсько-го Союзу та Східної Європи, в недалекому минулому волею долі виконувала роль полігонів, де політичними екстремістами робилися спроби втілити зга-дані теорії в життя. Розгляд цих державно-правових учень і дасть змогу з'ясу-вати їхні позитивні аспекти й хиби, оцінити їх під кутом зору теоретичної цінності та місця серед інших концепцій, що відомі людству.

Утопія (від грец. — місце) означає: місце, якого немає. В науковій літе-ратурі під утопією розуміється опис суспільного, політичного і приватного життя людей уявної країни, що відповідає тому чи іншому ідеалові соціаль-ної гармонії.

Перший такий утопічний опис уявної держави зробив уже згадуваний нами представник політико-правової думки Стародавньої Греції Платон у ді-алозі "Тімей" та в "Республіці", де містилися принципи суспільного благоус-трою.

Такі ж спроби, хоча й безсистемні, мали місце в творчості деяких отців церкви і, зокрема, Августина, хоча розмежування сфери дії людського та бо-жественного законів давали підстави для сумнівів щодо реальності перебудо-ви земних порядків.

Подальшого розвитку подібні утопічні погляди на державу, право й су-спільство набули в епоху Реформації, головним напрямком якої було "випра-влення" офіційної доктрини католицького Риму, зміна церковного устрою, відносин двох соціальних інститутів суспільства: церкви й держави.

Певний внесок у розвиток ідей утопізму зробив представник німецької Реформації Томас Мюнцер (близько 1490—1525), головними аспектами сус-пільного ідеалу якого були ліквідація експлуатації, соціальної нерівності, ре-формування системи влади, послаблення впливу церкви на суспільне життя та встановлення справедливого державного устрою — "християнського сою-зу та братства".

У XVI—ХУЛ ст. з'явилися класичні твори утопічного соціалізму, авто-рами яких були Томас Мор і Томмазо Кампанелла. Державний діяч Англії Т. Мор (1478—1535) у державно-правовій концепції "Утопія" піддав критиці монархію та її економічну основу — приватну власність і запропонував полі-тичний устрій майбутньої ідеальної держави, в якій ліквідація приватної вла-сності приводить до встановлення рівності всіх громадян. Головним аспек-том такого суспільства мала бути обов'язковість праці.

Мислитель пропонував, щоб усі посадові особи держави обиралися та були підзвітними народові. Найважливіші проблеми мали обговорюватися всіма жителями Утопії.

Т. Мор пропонував чітко визначити функції держави, основними з яких мали бути: організація виробництва товарів і продуктів та їх розподіл, боро-тьба зі злочинами, забезпечення миру.

Система влади мала два рівні: на першому кожні ЗО сімейств обирали свого керівника — філарха; на другому, державному обирався князь. Крім того, в державі діяв виборний сенат, обираний щороку. У відносинах князя і філархів із народом були присутні елементи демократії — вони радилися з ним перед винесенням рішень. Такий державний устрій та система влади, на думку Т. Мора, мали сприяти формуванню високих моральних якостей лю-дей і, як наслідок, міцної самодисципліни, зменшенню суспільної ролі такого регулятора, як право. Тому в цій ідеальній державі діяла обмежена кількість законів.

Утопічні ідеї Т. Мора розвивав через століття італієць Т. Кампанелла (1568—1639) у праці "Місто Сонця". Він підтримав свого попередника, ви-значаючи приватну власність першоджерелом суспільної нерівності і кривди, а ідеальним бачив такий державний устрій, який грунтується на загальній власності людей та спільній власності на засоби виробництва. До того ж у проекті ідеальної держави передбачалася загальна власність на одяг та осо-бисті предмети. Праця