Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Засоби захисту людини від небезпечних факторів у надзвичайних ситуація мирного та воєнного часів

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
64
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ходи бинта через потилицю й чоло (2-12), щоразу направляють його більш вертикально, закриваючи всю волосисту частину голови. Після цього двома-трьома круговими ходами зміцнюють пов’язку. Кінці зав’язки зав’язують бантом під підборіддям.

 
Рис. 2. Пов’язка-чепчик на голову
У разі поранення шиї, гортані чи потилиці накладають хрестоподібну пов’язку (рис. 3). Круговими ходами бинт спочатку фіксують навколо голови (1-2), а потім вище й за лівим вухом його спускають у косому напрямку вниз на шию (3). Далі бинт йде вздовж правої бічної поверхні шиї, закриває її передню поверхню й повертається на потилицю (4), проходить вище правого й лівого вух, повторює зроблені ходи. Пов’язку закріплюють ходами бинта навколо голови.
Якщо рани голови великі й розташовані ближче до обличчя, доцільно накладати пов’язку у вигляді «вуздечки» (рис. 4).
 
Рис. 3. Хрестоподібна пов’язка на потилиці
 
Рис. 4. Пов’язка на голову у вигляді «вуздечки»
 
Після двох-трьох закріпляючих кругових ходів через чоло (1) бинт ведуть по потилиці (2) на шию й підборіддя, роблять кілька вертикальних ходів (3-5) через підборіддя й тім’я, потім з-під підборіддя бинт йде по потилиці (6). Щоб закрити шию, гортань і підборіддя, пов’язку накладають, як показано на рис. 5. 4. На ніс, чоло й підборіддя накладають пращевидну пов’язку (рис. 5. 5). Під пов’язку на раневу поверхню підкладають стерильну серветку чи бинт. Накладати пов’язку на одне око починають із закріпляючого ходу навколо голови. Далі бинт ведуть з потилиці під праве вухо на праве око, під ліве вухо чи на ліве око. Потім ходи бинта чергують: один – через око, другий – навколо голови. Пов’язка на два ока складається зі сполучення двох пов’язок, що накладаються на ліве й праве око.
 
Рис. 5. Пращевидна пов’язка: а – на ніс; б – на чоло; в – на підборіддя
 
Рис. 6. Пов’язка на груди: а – спіральна; б – хрестоподібна
 
На груди накладають спіральну чи хрестоподібну пов’язку. Для спіральної пов’язки (рис. 5. 6 а) відривають бинт завдовжки близько 1, 5 м, накладають його на здорове надпліччя й залишають висіти косо на грудях. Бинтом, починаючи знизу зі спини, спіральними ходами (2-9) бинтують грудну клітину. Вільно висячі кінці бинта зв’язують.
Хрестоподібну пов’язку на груди (рис. 5. 6 б) накладають знизу круговими, фіксуючими двома-трьома ходами бинта (1-2), далі зі спини праворуч на ліве надпліччя (3), яке фіксують круговим ходом (4), знизу через праве надпліччя (5), знову навколо грудної клітини. Кінець бинта останнього кругового ходу закріплюють шпилькою.
У разі проникаючих поранень грудної клітини (пневмотораксі) на рану накладають внутрішню стерильну поверхневу прогумовану оболонку, а на неї – стерильні подушечки пакета перев’язувального індивідуального й туго забинтовують. Якщо пакета немає, герметичну пов’язку можна накладати, використавши лейкопластир, як показано на рис. 5. 7.
Смужки пластиру, починаючи на 1-2 см вище рани, черепицеподібно приклеюють до шкіри, закриваючи у такий спосіб усю раневу поверхню. На пластир накладають стерильну серветку або стерильний бинт у 3-4 шари, далі шар вати й туго забинтовують.
 
Рис. 7. Накладення пов’язки з лейкопластиру у разі відкритого пневмотораксу
 
Особливо небезпечними є поранення, що супроводжуються пневмотораксом зі значною кровотечею. У таких випадках накласти герметичну пов’язку за допомогою лейкопластиру зазвичай не вдається. Найдоцільнішим тут є перекриття рани повітронепроникним матеріалом (клейонкою, целофаном) і накладання пов’язки з шаром вати чи марлі. Транспортувати такого потерпілого треба на санітарних носилках у сидячому положенні.
Якщо у потерпілого великі опіки голови чи грудей, найдоцільнішою є косиночна пов’язка. Опікову поверхню закривають стерильними серветками, які фіксують косинками.
Що стосується травм живота, то найнебезпечнішими для життя потерпілого є проникаючі поранення, адже з рани можуть випадати внутрішні органи, петлі кишок і сальник, спричиняючи значну кровотечу.
Якщо у потерпілого випадають внутрішні органи, їх у жодному разі не можна вправляти в черевну порожнину. Рану слід закрити стерильною серветкою чи стерильним бинтом навколо нутрощів, що випали. На серветку треба покласти м’яке ватно-марлеве кільце й забинтувати не дуже туго. Потерпілому з проникаючим пораненням живота не можна давати пити, а лише змочувати губи водою. На верхню частину живота накладають стерильну пов’язку, бинтування проводять послідовними круговими ходами знизу вгору.
На нижній частині живота спіральна пов’язка сповзає, тому тут доцільна колосна пов’язка на живіт і пахвину (рис. 5. 8, а, б). Її починають накладати з кругових ходів навколо живота (1-3), потім роблять хід бинта із зовнішнього боку стегна (4), переходять навколо нього (5) із зовнішнього боку (6) й далі знову роблять кругові ходи навколо живота (7). Якщо опіки живота великі, накладаються косиночні пов’язки.
 
Рис. 8. Колосоподібна пов’язка на нижню частину живота (а) й пахвину (б)
 
Невеликі непроникаючі рани живота, фурункули закривають наклейкою, використовуючи клей або лейкопластир.
 
Рис. 9. Пов’язки: а – спіральна на палець; б – хрестоподібна на кисть; в – спіральна на ліктьовий суглоб
 
На верхні кінцівки зазвичай накладають спіральні, колосоподібні та хрестоподібні пов’язки.
 
Рис. 10. Пов’язка
Фото Капча