Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

«Життя Арсеньєва» І.О. Буніна і традиції автобіографічної оповіді в російській літературі

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Дніпропетровський державний університет
 
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
«Життя Арсеньєва» І.О. Буніна і традиції автобіографічної оповіді в російській літературі
10. 01. 02 – російська література
 
Яблоновська Наталя Всеволодівна
УДК 882 (092) Бунін
 
Дніпропетровськ – 1999
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі російської та зарубіжної літератури Сімферопольського державного університету.
Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Борисова Людмила Михайлівна, кафедра російської та зарубіжної літератури Сімферопольського державного університету ім. М. Фрунзе.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Маєвська Тетяна Петрівна, кафедра світової літератури Ніжинського державного педагогічного університету ім. М. Гоголя, кандидат філологічних наук Шалюгін Геннадій Олександрович, будинок-музей А. П. Чехова в Ялті, директор.
Провідна установа – кафедра історії російської літератури Київського університету імені Тараса Шевченка.
Захист відбудеться «15 « лютого 1999 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08. 051. 19 при Дніпропетровському державному університеті: 320625, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного університету: 320625, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13.
 
Загальна характеристика роботи
 
Актуальність теми. В сучасному літературознавстві Бунін досліджувався більше, ніж інші письменники-емігранти «першої хвилі». Його твори, що стали за життя автора класикою, почали вивчатися на батьківщині ще у 60-ті роки – їх було нелегко викреслити з історії російської літератури. Але при цьому багато з того, що було написане в післяреволюційний час і пізніше, або виходило знівеченим цензурою (цикл «Під серпом і молотом» («Мандри»), «Спомини» та ін.), або зовсім замовчувалося («Окаянні дні»).
В останнє десятиріччя з'явився цілий ряд монографій . і дисертацій , присвячених творчості Буніна. В той же час відбувається «відкриття» російського зарубіжжя, означене масовою публікацією художніх творів і початком їхнього наукового вивчення. Однак ані в одній з новітніх робіт про Буніна його творчість не співвідноситься з цим пластом літератури. Між тим, глибоке вивчення зарубіжних творів Буніна, і зокрема «Життя Арсеньєва», неможливе поза контекстом літератури російської еміграції.
Сучасні дослідники часто пов'язують творчість Буніна з тенденціями розвитку європейської літератури ХХ сторіччя, наприклад, з романами М. Пруста (Ю. В. Мальцев, О. В. Сливицька), з російським модернізмом (Р. С. Співак, А. А. Дякіна). Але хоч Буніну і властива деяка «модерність», в цілому автор «Життя Арсеньєва» в своїх пошуках завжди «залишався в межах реалізму «з берегами» (О. М. Михайлов). Ще менш виправданими уявляються паралелі, що визначають між Буніним і Ф. Достоєвським, символістами, В. Набоковим, М. Горьким і В. Маяковським – письменниками, йому заздалегідь сторонніми (Є. І. Конюшенко). В той же час питання про традиції російської літератури XIX сторіччя в післяреволюційній творчості Буніна – не тільки в плані його індивідуальних письменницьких особливостей (в такому аспекті ця проблема осмислювалась А. А. Волковим, Е. К. Лявданським та ін.), але в зв'язку з загальними закономірностями розвитку літератури російського зарубіжжя – лишається практично невивченим. Проте одна з головних тенденцій в літературі «першої хвилі» полягає у відновленні класичних традицій російського реалізму, що частково втратили свій вплив у «срібній добі». Яскраве тому свідчення – доля автобіографічної оповіді в російській літературі ХХ ст.
Вивчення класичних традицій жанру художньої автобіографії є метою поданого дослідження. Виділення основних тем, мотивів і розповідних принципів, що зв'язують роман Буніна, з одного боку, з «Дитячими роками Багрова-онука» С. Т. Аксакова і трилогією Л. М. Толстого, а з другого боку, з «Літом Господнім», «Богоміллям» І. С. Шмельова і «Подорожжю Гліба» Б. К. Зайцева, становить завдання дослідника.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Звернення до творчості І. О. Буніна, І. С. Шмельова, Б. К. Зайцева пов’язане з одним із пріоритетних напрямків у роботі кафедри російської і зарубіжної літератури Сімферопольського державного університету, яка приділяє велику увагу спадщині російської еміграції на щорічних Міжнародних Шмельовських Читаннях, а також у журналі «Крымский архив».
Наукова новизна отриманих результатів. Визначення жанрових меж російської художньої автобіографії та вивчення її особливостей як в діахронії (Толстой-Аксаков-Бунін), так і в синхронії (Бунін-Шмельов-Зайцев), дає змогу на конкретному матеріалі показати глибину й інтенсивність впливу класичної традиції на літературу еміграції «першої хвилі». В такому плані подане питання в дослідницькій літературі ще не розглядалося.
Практичне значення дисертації. Результати роботи можуть бути використані у вузівських курсах і спецкурсах літератури російського зарубіжжя, а також жанру автобіографічної оповіді, в науковій роботі дослідників творчості І. О. Буніна, І. С. Шмельова, Б. К. Зайцева, в практиці шкільного викладання літератури.
Апробація результатів дисертації здійснювалася у формі доповідей на IV, V і VI Міжнародних Шмельовских Читаннях в Лівадії (1995 р.) і Алушті (1996 і 1997 рр.), на VI і VII Міжнародних Пушкінських Читаннях у Севастополі (1996 р.) і Сімферополі (1997 р.), на VI Міжнародній конференції «Мова і культура» в Києві (1997 р.).
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, кожний з яких включає два підрозділи, висновків і списку використаної літератури, що нараховує 250 найменувань. Обсяг дисертації – 169 с.
 
Основний зміст роботи
 
У
Фото Капча