Адаптивний розвиток підприємств аптечної торгівлі

Для розробки загальної моделі, яка поєднує не тільки елементи, але також і види, складові політики розвитку аптечної мережі було виділено в політиці розвитку два види відповідно до спрямованості її впливу: зовнішня і внутрішня політика розвитку. Необхідність даного поділу пов’язана з тим, що складові політики розвитку, які можна віднести до внутрішньої політики, зачіпають процеси, що відбуваються всередині аптечної мережі та позначаються на діяльності конкретних підрозділів підприємства, зміна їх характеристик знаходиться під контролем керівництва аптечної мережі. Результати дослідження змісту та сутності політики розвитку аптечної мережі дозволяють перейти до моделі розрахунку підсумкового показника (форм. 1).

  (1)

де   – підсумкова оцінка політики розвитку аптечної мережі з урахуванням ефекту взаємодії її елементів;

P, R, U, E – принципи, пріоритети, цільові установки та механізм взаємодії з агентами і сферами впливу, відповідно.

j – порядковий номер складової політики розвитку аптечної мережі;

i – порядковий номер елемента політики розвитку;

К – кількість елементів політики розвитку;

N – кількість складових економічної політики розвитку;

Xij – оцінка змісту окремого елемента економічної політики з урахуванням специфіки загальної економічної політики та окремих її складових;

β – коефіцієнт системного ефекту спільної взаємодії елементів політики розвитку аптечної мережі як єдиного цілого.

Як об’єкт апробації запропонованої методики оцінки політики розвитку аптечної мережі обрано ТОВ ЗТФ «Арніка». В матриці розрахунків наведено відповідні якісні оцінки елементів політики розвитку аптечної мережі (шкала оцінок 1-10) у відповідності до обраних елементів та складових економічної політики розвитку аптечної мережі. З методичної точки зору інтерес представляє оцінка за встановленим показником у динаміці за ряд періодів, а також у порівнянні з оцінками конкурентів. При цьому важливо встановити зміни ефекту синергії (як ефекту взаємодії), роль якого суттєва з огляду на тісний зв'язок з обраними елементами економічної політики розвитку аптечної мережі.

Результати дослідження змін елементів структурної політики розвитку аптечної мережі «Арніка» в динаміці наведено в табл. 1.

 

 

Можна побачити значні зміни в рівні рішень, що приймаються у відповідності до завдань політики розвитку аптечної мережі (підсумкова оцінка зросла на 24%), але чинником такого зросту є ефект синергії, який поступово збільшується, що свідчить, насамперед, про позитивні зрушення в системі пов’язаних комерційних та маркетингових рішень. Так, діагностика параметрів мікрооточення в системі сфер фармацевтичного ринку ставить за завдання пошук нових напрямків реалізації політики розвитку аптечної мережі та дозволяє наголосити, що діяльність аптечних мереж як найважливішого суб’єкта ринкової взаємодії в умовах даного ринку може характеризуватися підвищеним рівнем адаптивності та гнучкості.

Досліджуючи регіональну динаміку розвитку фармацевтичного ринку Донецької області, виявлено, що основними проблемами аптечних мереж є: відсутність стійкої законодавчої бази; жорсткі вимоги, що пред’являються до аптек, аптечних пунктів і кіосків Державною інспекцією з контролю за якістю лікарських засобів і предметів медичного призначення; зміна ліцензійних умов реалізації лікарських засобів (загальна площа аптечної установи, торговельного залу й інших приміщень) ; постійна зміна цінової політики оптових фірм (для підприємств роздрібної торгівлі).

З метою оцінки потенціалу та напрямків зросту аптечних мереж у роботі запропоновано поділ аптечних мереж на 4 категорії: малі роздрібні мережі, до складу яких входить 1-5 торговельних точок, середні (6-10), великі (11-24) і «мегамережі», які включають понад 25 торговельних точок. Якщо слідувати за цим принципом поділу, то в даний час в Україні функціонує близько 70 мегамереж, які об’єднують близько 3800 торговельних точок, тобто близько 17% усіх торговельних точок.

Дослідження регіональної динаміки розвитку фармацевтичного ринку суттєво збільшує аналітичну базу прийняття маркетингових рішень щодо розвитку аптечної мережі, зосереджуючи увагу на чинниках гнучкості та адаптивності. В цьому сенсі суттєво зменшуються комерційні ризики просування лікарських засобів та формується принципово нова система рішень з боку керівництва з урахуванням розбіжностей у системі споживчих, конкурентних та логістичних чинників, які виявлено в роботі за результатами дослідження регіональної динаміки розвитку фармацевтичного ринку України.

У третьому розділі «Механізм розробки стратегії взаємодії суб’єктів фармацевтичного ринку на принципах адаптації» сформовано алгоритмічну модель розпізнання рівня соціально-економічного розвитку системи мезорівня (фармацевтичного ринку), запропоновано підхід прогнозування конкурентоспроможності на основі використання методу аналізу ієрархій, розроблено імітаційну модель прогнозування інтенсивності потоку клієнтів на основі методів системної динаміки.

Пропонується алгоритмічна модель розпізнання рівня соціально-економічного розвитку системи мезорівня (фармацевтичного ринку), яка дозволяє з системних позицій діагностувати тенденції розвитку ринку залежно від стану зовнішнього мезо- та мікрооточення, а також від сукупності потенційних і реальних можливостей його основних учасників. Алгоритм має такі кроки:

1. Формування інформаційного простору, який дозволяє отримати уявлення про стан ринку з системних позицій. Метою даного кроку є вибір і обґрунтування інформаційного простору дослідження, тобто формування достатньої та обґрунтованої системи показників, яка дозволяє отримати уявлення про стан ринку з системних позицій.

Для цього стан ринку пропонується розглядати як сукупність окремих його сфер, а саме: виробництво, аптечні мережі, лікувальні установи, споживання, імпорт. За допомогою статистичних